№ 5 (127) 2022

Завантажити №5 2022 видання за посиланням.

Капіца Ю. Сучасні тенденції розвитку права інтелектуальної власності в Європейському Союзі в контексті інтеграції України та ЄС. Досліджується сучасний розвиток права інтелектуальної власності у 2017−2022 роках. Зазначається активна роль Європейської комісії з аналізу ефективності прийнятих актів ЄС та визначення планів розвитку сфери інтелектуальної власності в Євросоюзі. Звертається увага на доцільність використання документів Єврокомісії, що стосуються захисту прав інтелектуальної власності, охорони промислових зразків, сертифіката додаткової охорони, географічних зазначень тощо. Підкреслюється важливе значення Директиви ЄС 2019/790 про авторське право в єдиному цифровому ринку із запровадження сталої системи виплати справедливої винагороди авторам і виконавцям та актуальність імплементації зазначених положень у законодавстві України.
Ключові слова: охорона прав інтелектуальної власності, Європейський Союз, інтеграція України та ЄС, захист прав інтелектуальної власності, охорона авторського права

Штефан А. Фізична особа-підприємець як сторона договору про розпоряджання майновими авторськими правами. У статті висвітлюється проблематика укладення фізичною особою-підприємцем договорів щодо розпоряджання майновими авторськими правами. На основі аналізу чинного законодавства України та матеріалів судової практики обґрунтовано, що, вступаючи у господарські відносини, підприємець має усі цивільні права, раніше набуті ним як фізичною особою, та як фізична особа продовжує набувати нові цивільні права, зокрема, авторське право на нові твори. Будучи суб’єктом авторського права як фізичною особою, підприємець може використовувати відповідний твір і розпоряджатися правами на нього як суб’єкт господарювання без необхідності додаткового документального оформлення факту належності йому майнових авторських прав, зокрема, без укладення договору про передання цих прав між ним як фізичною особою і ним же як фізичною особою-підприємцем.
Ключові слова: розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, фізична особа-підприємець, суб’єкти авторського права, авторське право, інтелектуальна власність

Машкова В. Еволюція системи колективного управління майновими авторськими та/або суміжними правами в Україні (1991 – 2022). Наукова стаття присвячена питанню розвитку системи колективного управління правами у сфері авторського права та суміжних прав. У ході дослідження приділено увагу правому регулюванню провадження діяльності колективного управління майновими правами правовласників. Проаналізовано підходи до провадження такої діяльності у різні періоди її розвитку. Виділено основні періоди становлення та розвитку відносин щодо колективного управління правами у сфері авторського права та/або суміжних прав. Охарактеризовано кожен з таких періодів з визначенням його переваг та недоліків.
Ключові слова: організація колективного управління, авторські права, суміжні права, колективне управління, система, нормативно-правовий акт

Гринчук В. Захист прав промислової власності в умовах реформи патентного законодавства. Стаття присвячена розгляду особливостей захисту прав промислової власності в умовах проведення реформи законодавства у сфері інтелектуальної власності. Наголошено, що на сьогодні в Україні спостерігається значна кількість випадків порушення прав інтелектуальної власності, що завдає істотної шкоди не лише правоволодільцям, а й державі. Незважаючи на позитивні зміни в законах у сфері охорони прав промислової власності, проведені останніми роками, слід наголосити на наявності окремих недоліків та суперечностей правового регулювання порядку набуття та захисту прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, які насамперед зумовлюються відсутністю необхідних змін щодо реалізації законодавчих норм на підзаконному рівні. Вказано, що заходи із забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності повинні вживатися не лише з боку держави та її органів, а й з боку правоволодільців шляхом контролю дотримання їхніх прав і попередження правопорушень.
Ключові слова: захист прав, інтелектуальна власність, патент, промисловий зразок, винахід, корисна модель, Апеляційна палата, патентний тролінг

Самоловова Н. Захист прав інтелектуальної власності в індустрії моді в Україні: дизайнерське рішення. Право модної індустрії — це галузь права, що регулює суспільні відносини, які виникають у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з продуктами легкої та косметичної промисловості. Суб’єктами є дизайнери, будинки моди, розповсюджувачі (дистриб’ютори), виробники, модельні агенції, постачальники, фотографи тощо. Комплекс інститутів права, які регулюють правовідносини в цій діяльності, можна визначити як міжгалузевий, у якому поєднується кілька сфер: право інтелектуальної власності, договірне право, екологічне, торгове, митне, захист прав споживачів, трудове право, медійне право тощо. Наразі в Україні існує кілька способів охорони права інтелектуальної власності на дизайнерське рішення: це принаймні авторське право, патентне право (реєстрація в якості промислового зразка), торговельна марка. Продукти творчої діяльності, такі як дизайнерські рішення у сфері моди, що виражені в товарах, можуть отримувати охорону як об’єкти права інтелектуальної власності. Дизайнерське рішення, втілене у певному товарі, може отримати охорону одним або одночасно кількома інститутами інтелектуальної власності. Дизайнерські рішення у сфері моди в законодавстві прямо не визначені, однак їхні особливості знаходять відображення в ознаках різних об’єктів права інтелектуальної власності.
Ключові слова: об’єкти права інтелектуальної власності, торговельна марка, корисна модель, авторське право, промисловий зразок, незареєстрованний промисловий зразок, комерційне найменування

Андрощук Г. Зростання ролі інтелектуальної власності в національній економічній безпеці Японії: законодавче забезпечення. У статті досліджено роль інтелектуальної власності, зокрема інституту секретних винаходів у розвитку економіки Японії, забезпеченні національної економічної безпеки держави. Подано аналіз нового закону про зміцнення національної безпеки за допомогою комплексних економічних заходів, прийнятого 11 травня 2022 року. Розглянуто організаційно-економічний механізм забезпечення заходів, спрямованих на зміцнення національної економічної безпеки Японії: систему, що забезпечує стабільне постачання критичних матеріалів, систему підтримки розроблення критичних технологій, секретну патентну систему. Зроблено висновок, що окремі положення закону можуть бути використані у законотворчій та правозастосовній діяльності в Україні: система підтримки розвитку критичних технологій, визначені патентні класифікації (Designated Patent Classifications) у галузях технологій, що можуть вплинути на національну безпеку, керівні принципи нерозголошення, експертиза безпеки, система попереднього визначення секретності, компенсація урядом за обмеження у вигляді оплати «звичайних збитків», санкції за витік нерозкритої патентної інформації.
Ключові слова: інтелектуальна власність, інновації, національна безпека, економічна безпека, критичні технології, критична інфраструктура, винахідник, керівні принципи нерозголошення, експертиза безпеки, секретний патент

Бутнік-Сіверський О. Організаційно-функціональна структура інноваційно-інтелектуального середовища: поняття та концепція взаємодії. У статті розглянуто зміст поняття «інноваційно-інтелектуальне середовище» та запропоновано з методологічних позицій економіко-правову модель організаційно-функціональної структури інноваційно-інтелектуального середовища, яка дає змогу розкрити зміст складових моделі, що поєднуються у функціональні зв’язки з метою отримання доданої вартості (прибутку). Розглянуто з теоретико-організаційної позиції цільові змістові складові моделі, які включають формування людського інтелектуального капіталу, до якого належать суб’єкти права інтелектуальної власності; створення та організацію інноваційної інфраструктури як виробничої сфери діяльності; організаційне поєднання інноваційної інфраструктури з посередниками комерціалізації майнових прав інтелектуальної власності; комерціалізація майнових прав інтелектуальної власності, яка належить до інноваційно-інтелектуальної сфери діяльності; призначення та функції ринку інтелектуальної власності, ринку інноваційних технологій та ринку інноваційної продукції.
Ключові слова: інноваційно-інтелектуальне середовище, суб’єкти права інтелектуальної власності, інноваційна інфраструктура, комерціалізація майнових прав, функції ринку

Бакалінська О. Сучасні тенденції правового регулювання кібербезпеки та інтелектуальна власність. Каталізатором змін у сфері кібербезпеки в нашій державі стала розв’язана російською федерацією гібридна війна із застосуванням як класичної, так і нелетальної зброї в кіберпросторі. Кібервійна в Україні виявила неефективність чинного міжнародно-правового механізму стримування. Найважливішим аспектом розвитку міжнародного гуманітарного права є формування сучасних принципів протидії недружнім діям агресорів у кіберпросторі.
Заохочення інноваційної діяльності та захист правовласників від кіберзагроз є основним напрямом державних (національних) стратегій інтелектуальної власності. Кібербезпека запобігає порушенню прав інтелектуальної власності. Саме ефективна державна позиція в цій сфері забезпечить швидке відновлення нашої держави після завершення війни.
Ключові слова: інформаційна безпека, кіберпростір, кібербезпека, інтелектуальна власність

Нєвєнгловський А. Штучний інтелект з перспективи польського права інтелектуальної власності. Вибрані питання. У Польщі, як і в інших країнах, триває дискусія щодо правових питань, пов’язаних зі штучним інтелектом (ШІ). Деякі польські вчені хочуть дочекатися, поки рішення з’являться в Євросоюзі. Польща, як держава-член Європейського Союзу, повинна поважати правила, що існують на рівні ЄС. Водночас, запровадження нових правил у Польщі, не чекаючи рішень Євросоюзу, пов’язане з певним ризиком. З іншого боку, виробники комп’ютерного програмного забезпечення наполягають на прийнятті законодавства. Вони стверджують, що це необхідно для захисту інвестицій у ШІ у Польщі. Найважливіша проблема стосується охорони творів, створених ШІ. Це те, про що найбільше дбає середовище виробників комп’ютерного програмного забезпечення. Проте охорона творів ШІ — це не лише переваги, а й загрози. Юристи розмірковують над тим, як інтерпретувати діючі норми права, щоб охорона творів ШІ стала можливою вже зараз. Вони хочуть використати існуючі теоретичні конструкції, щоб обґрунтувати цю охорону.
Ключові слова: штучний інтелект, право інтелектуальної власності, авторське право, право промислової власності, комп’ютерні програми

Kashyntseva О. How to be prepared for the membership in NATO with the perspective of intellectual property. The article concerns the necessity to develop the road-map in the field of drafting the national intellectual property legislation in accordance with NATO Recommendations. The article gives the example of so-called «young members» of NATO (Finland and Sweden) on drafting national legislation to be papered for the membership in NATO. Despite the discussions regarding the date of Ukraine’s possessing of membership in the Alliance, Ukraine should already draft a legal background for the proper protection of intellectual property in the spheres of defence and security basing on the standards of NATO. Ukraine should pay proper attention for opening the new page of intellectual property — the Intellectual Property legislation of NATO countries. Planning to develop the defense industry on our country we should be papered in the best way to guarantee the intellectual property protection in accordance with NATO standards.
Keywords: intellectual property, NATO, security, defence, patents, reform of legislation, Ministry of Defence of Ukraine

Коваль І. Роль права інтелектуальної власності в умовах війни і відновлення. У статті здійснено актуалізацію і конкретизацію ролі права інтелектуальної власності в забезпеченні соціально-економічного розвитку країни в умовах війни та повоєнної відбудови. Пропонується передбачити для суб’єктів інноваційної діяльності пільги і стимули економічного характеру у вигляді пільгових кредитів, особливого режиму оподаткування, цільового державного фінансування науково-технічних розробок. Для заохочення інноваційної активності, відновлення виробництва, створення нових високотехнологічних підприємств пропонується передбачити в податковому законодавстві зменшену ставку оподаткування доходу, який отримує суб’єкт прав інтелектуальної власності-резидент у вигляді роялті. Доведено, що успішною може бути взаємодія держави і бізнесу за принципом державно-приватного партнерства, концесійних угод, що передбачає залучення приватних ресурсів, у тому числі інтелектуальних, з метою реалізації цільових проєктів відновлення інфраструктури, житла. Досліджено соціальну роль інтелектуальної власності як фактора стимулювання творчої активності громадян, підприємців, виявлення і розвитку їхніх творчих здібностей, використання результатів інтелектуальної діяльності для отримання додаткового доходу, вирішення проблем зайнятості, психологічної адаптації. Зроблено висновок, що законодавство повинно бути зорієнтоване на забезпечення і захист інтересів творців, їх інтеграції в соціально-економічне життя, розвиток державно-приватного партнерства, фінансову підтримку суб’єктів інноваційної діяльності в площині максимально ефективного використання потужного інтелектуального потенціалу для відновлення країни. Вказані завдання мають знайти відображення в Плані відновлення України.
Ключові слова: інтелектуальна власність, право інтелектуальної власності, інновації, відновлення країни, державна підтримка

Кулініч О. Здійснення місії просвітництва дітей в сфері інтелектуальної власності: крок до активації ДНК коду креативної нації. У статті розглядаються питання здійснення просвітництва у сфері інтелектуальної власності серед аудиторії шкільного віку. Акцентується увага на доцільності розпочинати ознайомлення з інтелектуальною власністю, правами творця та сприяти набуттю компетентності інноваційності, креативності ще в рамках шкільної програми. Визначається місія та завдання просвітництва у сфері інтелектуальної власності. Розкриваються завдання просвітницької діяльності, що стосуються учасників просвітницьких заходів (дітей шкільного віку) та завдання просвітництва, вирішення яких матимуть соціальний ефект для держави та суспільства.
Ключові слова: інтелектуальна власність, творчість, просвітництво, права творця, комерціалізація, соціальний ефект, бренд держави

 




№ 4 (126) 2022

Завантажити №4 2022 видання за посиланням.

Кодинець А. Нормативні засади правової охорони інтелектуальної власності в умовах дії воєнного стану в Україні. Стаття присвячена розгляду змін нормативного-правового масиву регламентації відносин інтелектуальної власності в умовах дії воєнного стану в Україні. Проаналізовано правові засади охорони різних видів об’єктів прав інтелектуальної власності, деталізовано шляхи їх удосконалення, описано кроки в цьому напрямі в Україні. У межах предмета дослідження наголошено на змінах законодавства у сфері інтелектуальної власності в умовах запровадження воєнного стану, проаналізовано позитивні риси та зазначено окремі недоліки таких змін, запропоновано шляхи їх вирішення.
Ключові слова: інтелектуальна власність, нормативне регулювання, воєнний стан, результати інтелектуальної діяльності, законодавство

Компанець Є. Окремі аспекти розподілу обов’язку і тягаря доказування в кримінальних провадженнях про порушення прав інтелектуальної власності. Проаналізовано різні підходи вітчизняних та зарубіжних учених і суддів до змісту понять «обов’язок» і «тягар» доказування та їх розподіл між сторонами кримінального провадження. Відзначено світові тенденції на зміщення обовʼязків у доказуванні, спрощення кримінального процесу в окремих категоріях справ та розширення прав учасників кримінального провадження. Проаналізовано норми п. 6 ч. 2 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України, які змістили обовʼязок доказування матеріальної шкоди (збитків) зі сторони обвинувачення на потерпілого. На основі цієї норми очікується підвищення процесуальної активності потерпілого по встановленню та доказуванню цієї обставини під час досудового розслідування і судового провадження. Запропонована реконструкція презумпції невинуватості та обов’язку і тягаря доказування у кримінальних провадженнях про порушення прав інтелектуальної власності у способи введення: фактичної презумпції щодо події правопорушення (виробництва фальсифікованої продукції та розповсюдження піратського контенту) через закріплення в судовій практиці Верховного Суду і правової презумпції вини особи шляхом внесення змін до профільних законів України у сфері інтелектуальної власності.
Ключові слова: кримінальне процесуальне доказування, обов’язок доказування, тягар доказування, розподіл доказування, зворотний тягар доказування, інтелектуальна власність

Дроб’язко В. Охорона прав виконавців відповідно до законодавства Німеччини. Стаття присвячена дослідженню охорони прав виконавців у Німеччині відповідно до положень закону про авторське право і суміжні права. Проаналізовано визначення термінів «виконавець», «моральні права» і «права на використання виконання», положення про запис, відтворення, розповсюдження, сповіщення для загального відома. Розглянуто також положення про права виконавця вимагати виплати винагороди, спільне виконання, охорону прав організатора виступу, строк дії прав виконавця, обмеження їх прав на використання. Охорона прав виконавців у Німеччині відповідає положенням Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Римська конвенція), Договору ВОІВ про виконання і фонограми (ДВФ), відповідних директив ЄС. За подальшого вдосконалення охорони прав виконавців в Україні корисно було б використати досвід Німеччини щодо охорони прав організатора виступу та визначення строку дії прав на виконання, записані на фонограму.
Ключові слова: права виконавця, моральні права, права на використання, сповіщення для загального відома, право вимагати виплати винагороди, строк дії прав

Улітіна О., Якуша Є. Твори образотворчого мистецтва за законодавством України, США та ЄС. Стаття присвячена питанням правового визначення поняття «твір образотворчого мистецтва» в Україні, США та ЄС і виокремлення ролі цих творів для креативних індустрій. Проведено аналіз норм міжнародних актів, законодавства США та ЄС, а також законодавства України щодо закріплення поняття «твір образотворчого мистецтва». На основі цього аналізу розроблено низку рекомендацій з удосконалення відповідного законодавства України, зокрема щодо використання поняття «візуальний твір», а також висловлено пропозицію щодо заміни промислового зразка як об’єкта права інтелектуальної власності на твір дизайну, який повинен охоронятися відповідно до норм авторського права.
У статті автори розглядають питання визначення впливу творів образотворчого мистецтва на розвиток креативних індустрій в Україні. Увага також приділена питанням використання творів образотворчого мистецтва під час війни в Україні.
Ключові слова: образотворче мистецтво, авторське право, право інтелектуальної власності, креативні індустрії, об’єкти авторського права

Бутнік-Сіверський О. Методологічні засади нової парадигми розвитку теорії національної інтелектуальної безпеки. У статті розглядається теорія та методологія побудови і функціонування системи національної безпеки на принципах майнових прав інтелектуальної власності, яка перебуває в полі постійних наукових дискусій, оскільки не сформовано цілісний науковий підхід до розвʼязання вказаної проблеми. Загальним принципом формування методології нової парадигми розвитку теорії національної інтелектуальної безпеки є розгляд складової національної безпеки у сфері державної безпеки України, яка має взаємозвʼязки з окремими видами національної безпеки, що є її елементами, та зі сферою національної системи інтелектуальної власності, що спирається на національне законодавство, державні та судові органи.
У статті обґрунтовано методологію нової парадигми розвитку теорії інтелектуальної безпеки за п’ятьма відповідними ознаками: до першої ознаки віднесено єдність із засобами досягнення парадигми на основі інноваційного розвитку, ураховуючи становлення та розвиток інтелектуальної безпеки як особливої складової державної безпеки України, ефективність її здійснення та очікувані позитивні результати; до другої — єдність із засобами досягнення парадигми з методологією наукового пошуку, розкриттям внутрішньої природи інтелектуального капіталу крізь призму системно-структурного та аксіологічного підходів, що вбирає методологію досліджень; до третьої — створення єдиного правового поля із засобами досягнення парадигми в комплексі, у якому об’єднується державна безпека України, національні інтереси та національна безпека у взаємозвʼязку з її цілісними елементами; до четвертої — різновекторність впливів, напрямів прояву та результативності за цільовим призначенням, коли інноваційно-інтелектуальна сфера діяльності органічно поєднується з елементами національної безпеки та національною системою інтелектуальної власності за принципом дифузії інновацій та є інтелектуальним каталізатором з урахуванням особливостей стратегії та впровадження майнових прав інтелектуальної власності дієздатності системи національної безпеки та її елементів на відповідному етапі розвитку; до п’ятої — становлення та реалізацію стратегії національної безпеки у взаємозвʼязку з її цілісними елементами як складного і багатоетапного процесу, що поєднує формування стратегії підтримки економічної, науково-технологічної та інвестиційної безпеки держави і управління забезпечення майнових прав інтелектуальної власності.
Ключові слова: методологія побудови та функціонування, парадигми розвитку інтелектуальної безпеки, ознаки нової парадигми розвитку теорії інтелектуальної безпеки, державна інноваційна політика

Герасимчук Є. Аналіз досвіду ЄС та США в контексті удосконалення законодавства України про захист від недобросовісної конкуренції у сфері інтелектуальної власності. У статті розглянуто поняття недобросовісної конкуренції, охарактеризовано дії, що відповідно до чинного законодавства України розглядаються як недобросовісна конкуренція. Проаналізовано зарубіжний досвід щодо захисту від недобросовісної конкуренції об’єктів інтелектуальної власності, а саме досвід США та ЄС. Запропоновано напрями з удосконалення системи захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції в Україні.
Ключові слова: законодавство, правове регулювання, недобросовісна конкуренція, інтелектуальна власність, способи захисту, Європейський Союз

Чомахашвілі О. Комерційні позначення у фармацевтичній галузі. У статті приділено увагу комплексному вивченню функціонування комерційних позначень у фармацевтичній галузі. Розглянуто поняття комерційних позначень у системі об’єктів інтелектуальної власності актуальні для фармацевтичної галузі. Метою статті визначено визначення правової основи регулювання комерційних позначень у фармацевтичній сфері та особливостей здійснення прав на такі позначення. Наголошено, що компанія-виробник повинна приділити особливу увагу вибору назви лікарського засобу ще на етапі створення останнього, а з метою забезпечення унікальності та неповторюваності обраної назви остання може бути зареєстрована як торговельна марка. Зроблено висновок про важливість правового регулювання цієї сфери, проведення інформаційної та правової політики. Описано правовідносини у сфері фармацевтичної галузі з метою виявлення стадій, у яких особливо важливим є правове регулювання комерційних позначень.
Ключові слова: комерційні позначення, фармація, фармацевтична сфера, набуття прав, торговельна марка

Штефан О. Судовий захист торговельних марок в Італії. У статті проаналізовано систему судового захисту прав на торговельні марки в Італії. Основна увага зосереджена на судових процедурах, передбачених цивільним процесуальним законодавством держави. Розгляд справ, пов’язаних із захистом прав на торговельні марки, а також справ щодо недобросовісної конкуренції здійснюється спеціалізованими палатами інтелектуальної власності в загальних судах, що розглядають цивільні та кримінальні справи (першої та другої інстанції). Розкрито підстави пред’явлення позовів, проаналізовано види судових рішень та підходи до визначення санкцій.
Ключові слова: торговельна марка, цивільне судочинство, судова експертиза, судовий експерт, судовий наказ, позовне провадження, піратство, контрафакт

Мироненко Н. Деякі особливості правової охорони торговельних марок в країнах ЄС в контексті євроінтераційних процесів в Україні. У статті зазначається, що подальша підготовка України до членства в ЄС передбачає завершення всеосяжної трансформації всіх сфер. Один з векторів такої трансформації стосується торговельних марок як необхідного елементу вільного обміну товарами та послугами. Зазначається, що формування європейських стандартів щодо охорони та захисту торговельних марок у ЄС було зумовлене процесами глобалізації та інтеграції. Розкриваються окремі особливості правової охорони торговельних марок в Італії, Португалії, Швейцарії, Франції та інших країнах. Окрема увага приділяється охороні територіальних марок та їх співвідношенню з добре відомими марками.
Ключові слова: торговельна марка, країни ЄС, територіальні марки, національні бренди, охорона торговельних марок

Андрощук Г., Дорошенко О. Кодифікація права промислової власності Польщі: аналіз основних положень нового законопроекту.
Досліджено стан і тенденції правового регулювання у сфері інтелектуальної власності (ІВ), форми систематизації законодавства. Виділено моделі правового регулювання, подано класифікацію об’єктів ІВ. На прикладі Польщі проаналізовано структуру та зміст основних положень проекту закону Право промислової власності. Запропоновано шляхи систематизації законодавства у сфері промислової власності в Україні. Найбільш ефективним способом вирішення проблеми кодифікації є розроблення та прийняття Кодексу промислової власності, який би об’єднав і консолідував основні норми стосовно правової охорони прав промислової власності.
Ключові слова: інтелектуальна власність, промислова власність, кодифікація законодавства, інновації, винахідник, розмір збору, закон, патент, право ЄС

Борко Ю. Особливості обліку об’єктів права інтелектуальної власності у музеях. На сучасному етапі розвитку економіки України всім суб’єктам господарювання, у тому числі й музейним закладам важливо максимально ефективно використовувати всі джерела отримання доходу. Для музеїв як соціокультурних інститутів одним із основних джерел отримання доходу є ефективне використання музейних предметів. У сучасному світі спостерігається чітка тенденція перенесення акцентів з питань охорони музейних зібрань на питання розроблення та удосконалення обліку (бухгалтерського та фінансового) музейних експонатів, які містять об’єкти права інтелектуальної власності.
Вирішення завдань правового, наукового, облікового і фінансово-економічного забезпечення розвитку, комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності, які обліковуються як музейні цінності, є одним з основних чинників захисту культурних цінностей не тільки як матеріальних носіїв, а й їх комерціалізація як об’єктів права інтелектуальної власності.
Ключові слова: об’єкти права інтелектуальної власності, музейні предмети, облік, фінансово-облікова політика, музей, ліцензійний договір

Бакалінська О. Міжнародний трансфер технологій в умовах сучасних викликів. Глобалізація міжнародної економічної та технологічної співпраці підвищує значення міжнародного трансферу технологій. Саме завдяки йому відбувається поширення технологій як найважливішого ресурсу соціально-економічного розвитку. На міжнародно-правовому рівні міжнародний трансфер технологій регулюється нормами, що містяться в положеннях універсальних, регіональних та двосторонніх угод. Набуття Україною статусу країни-кандидата до вступу в ЄС обумовило необхідність імплементації норм європейського права до правової системи України.
У статті розглядаються основні проблеми узгодження норм конкурентного права з нормами законодавства із захисту інтелектуальної власності, зокрема у сфері трансферу технологій. Окрему увагу приділено аналізу злиттів і поглинань та інших форм трансферу технологій, а також виконанню Україною зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; визначено проблеми і тенденції подальшого вдосконалення нормативного врегулювання питань трансферу технологій у сфері публічних закупівель та державної допомоги. Визначається, що технічна допомога, яка надається Україні з боку держав-партнерів, потребує не тільки перегляду національних норм щодо трансферу технологій, а й створення нових норм міжнародного технічного співробітництва у військовій, технічній і медичній сферах. Зазначається, що доступ до новітнього обладнання і технологій може стати значним поштовхом для розвитку та відновлення держави, проте це потребує відпрацювання нових механізмів співпраці з міжнародними партнерами та підтримки з боку держави і бізнесу, зокрема в аспекті створення нових виробництв та спільних наукових досліджень, результати яких можуть стати основою для відновлення держави та багаторічного стратегічного партнерства.
Ключові слова: міжнародний трансфер технологій, інновації, Європейський Союз, імплементація

Глотов С. Вищий ІР-суд як елемент системи судоустрою в Україні. CONTRA SENTENTIAM. Автор статті висловлює сумніви стосовно доцільності існування в системі судоустрою України вищого суду з питань інтелектуальної власності як окремої судової інституції на підставі аналізу норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів», положень процесуальних кодексів, зарубіжного досвіду. Виявлені процесуальні та організаційні вади вказують на неспроможність позиції про те, що завдяки впровадженню такого спеціалізованого суду в систему судоустрою буде підвищено ефективність захисту інтелектуальної власності в Україні.
Метою статті є продемонструвати значність проблем, на які слід очікувати внаслідок функціонування Вищого ІР-Суду, та запропонувати альтернативний шлях для забезпечення ефективності захисту виключних прав.
Ключові слова: право інтелектуальної власності, Вищий ІР-Суд, судочинство, правова позиція, предмет доказування

 




Відкрито передплату на журнал І півріччя 2023 року




Запрошуємо авторів подавати статті до 5 номеру журналу

Готується до видання №5/2022 журналу “Теорія і практика інтелектуальної власності”. Просимо подавати до розгляду та рецензування матеріали до 30.09.2022.

Нагадуємо що журнал входить до Переліку наукових фахових видань України категорії “Б” (відповідно до п.6 Наказу МОН України №886 від 2.07.2020).

Із вимогами до статей можете ознайомитись на Сторінці для авторів




Нова рубрика журналу

Шановні автори, наше видання розширює тематику матеріалів, що примаються до рецензування. Відтепер ви також можете подавати свої публікації до рубрики “Теорія і методологія інтелектуальної власності”.

Чекаємо на ваші статті до 3 номеру 2022 року. Дедлайн –  26 червня 2022 року.




№ 1 (123) 2022

Завантажити №1 2022 видання за посиланням.

Штефан А. Удосконалення законодавства України про авторське право у контексті досвіду держав-членів ЄС. У статті розглянуто досвід деяких держав-членів ЄС (Австрії, Болгарії, Греції, Естонії, Італії, Литви, Польщі, Португалії, Фінляндії, Хорватії) щодо акумулювання у законах про авторське право не лише загальних норм про правову охорону творів, права автора, строк їх дії і способи цивільно-правового захисту, а й спеціальних норм, що стосуються створення і використання творів в окремих сферах діяльності, порядку державної реєстрації і спадкування майнових прав на твори та інших аспектів, пов’язаних з авторським правом. Зроблено висновки, які з підходів, реалізованих у законодавстві зазначених держав, доцільно використати як напрями удосконалення законодавства України про авторське право.

Ключові слова: законодавство, правове регулювання, авторське право, Європейський Союз, інтелектуальна власність

Майданик Л. NFT: приватно-правовий погляд через зв’язок із авторським правом. Стаття присвячена дослідженню питань невзаємозамінних токенів (NFT) як нового інструменту. Здійснюється спроба визначити правове розуміння невзаємозамінних токенів з точки зору приватного права. Обґрунтовується позиція про можливу зобов’язальну природу NFT. Досліджується можливість набуття авторських прав на твір, у зв’язку з яким NFT створено, а також виникнення права слідування. Зроблено висновок про те, що NFT не є об’єктом авторського права, однак можливе використання творів щодо NFT у розумінні авторського права.

Ключові слова: NFT, авторське право, віртуальні активи, невзаємозамінні токени

 

Федорова Н. Структура телевізійного формату та характеристика його елементів як аудіовізуального твіру. У статті розкриті питання щодо такого складного об’єкту авторського права як телеформат. Телеформат розглядається як вид аудіовізуального твору, аналізується його структура та характеристика його елементів. Зокрема, розкрито сутність зовнішнього вираження телеформату та проаналізовано природу внутрішніх елементів телеформату.

Проаналізовано чинне законодавство та судову практику, обґрунтовано, що елементи телеформату мають характеризуватися ознаками оригінальності, унікальності, та неповторності.

Запропоновано критерії за якими можливо встановити неправомірне запозичення чужих ідей, сюжетів, фабул тощо, а також елементів, які впливатимуть у подальшому на визначення  загального обсягу правової охорони формату.

Доведено, що всі елементи телеформату пов’язані між собою і утворюють єдину структуру, яка має здатність до багаторазового використання, що забезпечує відтворення телеформату у формі, що дозволяє його впізнавати.

Ключові слова: телеформат, елементи телеформату, аудіовізуальний твір, авторське право, структура телеформату

 

Троцька В. Позасудове врегулювання спорів згідно з європейським законодавством  про авторське право і суміжні права в єдиному цифровому ринку. У статті розглянуто питання позасудового врегулювання спорів, передбачені в Директиві Європейського Парламенту та Ради 2019/790 про авторське право і суміжні права в єдиному цифровому ринку, а також в інструкції до статті 17 цієї Директиви ЄС. Проаналізовано права та обов’язки всіх сторін правовідносин, пов’язані з використанням об’єктів авторського права і суміжних прав у цифровій мережі: правовласників, користувачів, провайдерів. Окрему увагу приділено дослідженню обов’язків провайдерів блокувати доступ та видаляти вказані об’єкти у разі порушення прав. Розглянуто механізм позасудового врегулювання спорів. Вказано на проблемні питання, що можуть виникати в ході практичного застосування положень статті 17 Директиви ЄС. Зроблено огляд національного законодавства у сфері авторського права і суміжних прав у контексті доцільності врахування відповідних норм європейського законодавства.

Ключові слова: авторське право, провайдери, правовласники, користувачі, контент, завантаження, інтерактивне надання доступу до контенту, позасудове врегулювання спорів

 

Дорошенко О., Петренко В., Дорожко Г. Напрями підвищення ефективності судової експертизи у справах щодо об’єктів інтелектуальної власності. Стаття присвячена питанням визначення напрямів підвищення ефективності судової експертизи порушених прав на об’єкти інтелектуальної власності. Розкрито суть поняття «ефективність», яке можливо використовувати для процесів судової експертизи з урахуванням особливостей об’єктів інтелектуальної власності. Наголошено, що в юридичній практиці поняття «ефективність» не має цілей визначення цінності процесів та технологій. Обґрунтована пропозиція, що ефективність експертиз у справах щодо об’єктів інтелектуальної власності може бути підвищена шляхом більш активного залучення до проведення експертиз фахівців у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, які не є атестованими судовими експертами.

Ключові слова: ефективність судової експертизи, експертний висновок, удосконалення законодавчої бази судової експертизи, міжнародний ринок інтелектуальної власності, підготовка та перепідготовка кадрів судових експертів, стандартизація методик дослідження

 

Зайківський О., Оністрат О.  Стан формування та реалізації державної політики щодо забезпечення охорони інтелектуальної власності при розробленні озброєння та військової техніки. Розглянуто законодавчі акти, що формують державну політику в оборонній сфері України, стосовно забезпечення охорони інтелектуальної власності та захисту державних інтересів. Досліджено стан реалізації зазначених питань при розробленні озброєння та військової техніки. Визначено, що ефективна реалізація державної політики національної безпеки неможлива без усебічного аналізу впливу питань інтелектуальної власності на обороноздатність України. Обґрунтовано важливість удосконалення  державної політики стосовно захисту державних інтересів щодо інтелектуальної власності при розробленні озброєння та військової техніки.

Ключові слова: державна політика, національна безпека, інтелектуальна власність

Андрощук Г., Работягова Л. Технології  розпізнавання обличчя: проблеми регулювання в Україні. У роботі досліджено технологічні тренди біометричних технологій, зокрема технології розпізнавання облич (FRT), алгоритм роботи FRT, сферу її застосування. Проаналізовано розробки київської школи розпізнавання образів, правову базу застосування FRT в Україні, подано авторське визначення FRT, яка використовується в режимі реального часу з метою ідентифікації, аутентифікації, верифікації людини. Досліджено стан дотримання вимог законодавства про захист персональних даних в Україні, законодавче забезпечення їх захисту під час здійснення відеоспостереження, реформи національної системи захисту персональних даних. Виявлено ризики та проблеми, що виникають через відсутність належного регулювання FRT в Україні, запропоновано шляхи їх вирішення.

Ключові слова: біометрична ідентифікація, відеоспостереження, персональні дані, технологія розпізнавання облич, штучний інтелект

 

Опанасенко А. Ретроспективний та перспективний аналіз розвитку розуміння та забезпечення прав корінних народів України. У статті детально проаналізовано процес становлення та розвитку проблематики прав корінних народів у незалежній Україні. Особливу увагу приділено відповідним положенням Конституції України та їх тлумаченню. Описано законотворчий процес та законодавчі ініціативи, що передували прийняттю Закону України «Про корінні народи України» 21 липня 2021 року. З’ясовано особливості нормативно-правових актів України, якими регулюються права корінних народів, їх взаємозв’язок та подальший вплив на загальний розвиток досліджуваної проблематики. Права корінних народів розглянуто крізь призму юридичних та політичних процесів сучасності, зокрема, Кримської платформи.

Ключові слова: корінні народи, корінні народи України, кримські татари, караїми, кримчаки, гагаузи, представництво, правовий статус, Україна, Кримська платформа, Кримське Ханство, Кримська Народна Республіка, Автономна Республіка Крим, місто Севастополь, Крим, Севастополь, конституція, Закон України «Про корінні народи України», Меджліс кримськотатарського народу, Курултай кримськотатарського народу, самовизначення, мова, культура, традиції, історія, народ, ідентичність, окупація, деокупація, геноцид, депортація, депортація кримських татар




Міжнародна школа інтелектуальної власності для медіаторів

27-29 травня у Києві пройшла Міжнародна школа інтелектуальної власності для медіаторів щодо підготовки медіаторів галузевої практики в сфері інтелектуальної власності (далі – Міжнародна школа).

Організотори школи – Всесвітня організація інтелектуальної власності (далі – ВОІВ) спільно з Міністерством економічного розвитку та торгівлі України (далі – МЕРТ) та Національним офісом інтелектуальної власності (далі – НОІВ).

Навчання у Міжнародній школі пройшли представники НДІ інтелектуальної власності НАПрН України Олена Тверезенко, Сергій Петренко та Катерина Сопова.

28 травня 2019 р. у рамках роботи Міжнародної школи Центр арбітражу та посередництва ВОІВ, МЕРТ та НОІВ провели семінар «Медіація у сфері інтелектуальної власності та технологічних спорів».

Представники Центру арбітражу та посередництва ВОІВ Леандро Тоскано та П’єр Кобел поділились досвідом ВОІВ щодо альтернативних способів розв’язання спорів шляхом медіації та арбітражу в сфері інтелектуальної власності.

Завідувач сектору використання та передачі прав інтелектуальної власності НДІ інтелектуальної власності Олена Тверезенко виступила на цьому семінарі з доповіддю на тему «Інтелектуальна власність та технологічні суперечки в Україні».

У роботі міжнародного семінару взяли участь директор НДІ інтелектуальної власності Олена Орлюк, керівник Центру експертних досліджень НДІ інтелектуальної власності Сергій Петренко, заступник керівника Центру експертних досліджень НДІ інтелектуальної власності Катерина Сопова, завідувач сектору авторського права НДІ інтелектуальної власності Ірина Петренко, науковий співробітник Центру експертних досліджень НДІ інтелектуальної власності Наталія Мінченко.

Учасники міжнародного семінару отримали сертифікати, видані ВОІВ та МЕРТ, а учасники Міжнародної школи отримали сертифікати, видані МЕРТ та НОІВ.

Фото від Національного офісу інтелектуальної власності




Конференція “Юрисдикційна форма захисту прав, свобод та інтересів”

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності запрошує науковців, викладачів, докторантів, аспірантів, магістрантів, студентів та всіх, хто цікавиться проблемами сучасного правознавства, до участі у IV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Юрисдикційна форма захисту прав, свобод та інтересів».

Робота конференції вестиметься за такими напрямами:
1. Права, свободи, інтереси як об’єкти правової охорони та захисту.
2. Актуальні проблеми захисту прав, свобод та інтересів у порядку цивільного судочинства.
3. Господарське судочинство як форма захисту прав, свобод та інтересів.
4. Теоретичні і практичні аспекти захисту прав, свобод та інтересів в порядку адміністративного судочинства.
5. Вдосконалення захисту прав, свобод та інтересів у кримінальному судочинстві.

Дата проведення: 27 квітня 2017 р.
Форма проведення: заочна.
Мови конференції: українська, англійська, російська.

Організаційний внесок: 100 грн.

Програма конференції буде розміщена на веб-сайті НДІ інтелектуальної власності 26 квітня 2017 р.
Збірник тез доповідей в електронному вигляді буде надісланий всім учасникам та розміщений на веб-сайті НДІ інтелектуальної власності до 16 червня 2017 року.

 

Зразок оформлення тез доповіді та інша інформація: http://ndiiv.org.ua/uk/zaproshuyemo-do-uchasti-u-iv-vseukrayinskij-naukovo-praktichnij-konferentsiyi-yurisdiktsijna-forma-zahistu-prav-svobod-ta-interesiv/ /




Національний форум

28 жовтня 2016 р. у Національній академії правових наук України,

за адресою, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 70, відбудеться

Східноукраїнська панель 

НАЦІОНАЛЬНОГО ФОРУМУ

«Всеукраїнське громадське обговорення реформи державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні»

У заході візьмуть участь представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Національної академії правових наук України, Вищого господарського суду України та ін.

Програма заходу уточнюється.




Всеукраїнський тиждень права

Перелік запланованих заходів Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності НАПрН України, присвячених Всеукраїнському тижню права, які мають здійснитися згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. № 627-р «Про затвердження плану заходів з проведення у 2016 році Всеукраїнського тижня права», 5-9 грудня 2016 року:

1. День відкритих дверей, присвячений Всеукраїнському тижню права, в рамках якого буде проведена презентація виданих Інститутом видань.

Захід планується провести 5 грудня 2016 р. на базі НДІ ІВ НАПрНУ із залученням представників органів виконавчої влади (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України), органів місцевого самоврядування, громадських організації, представників науки та освіти, спеціалістів зі сфери інтелектуальної власності, практикуючих юристів тощо.

2. Круглий стіл на тему «Національна патентна реформа крізь призму прав людини».

Круглий стіл планується провести 6 грудня 2016 року на базі Київського регіонального наукового центру НАПрН України із залученням представників органів виконавчої влади (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України), громадських організацій (Український союз промисловців і підприємців), представників академічної науки і освіти (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), спеціалістів у сфері інтелектуальної власності, осіб, які надають правову допомогу тощо.

3. Засідання Ради молодих вчених щодо обговорення проблем права інтелектуальної власності у контексті захисту прав людини.

Засідання планується провести 7 грудня 2016 р. на базі НДІ ІВ НАПрНУ із залученням представників органів виконавчої влади (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України), аспірантів та здобувачів, студентів, спеціалістів зі сфери інтелектуальної власності, практикуючих юристів громадських організації (як українських, так і міжнародних) тощо.

4. Круглий стіл на тему «Фотобанки і авторське право».

Круглий стіл планується провести 7 грудня 2016 р. на базі НДІ ІВ НАПрНУ із залученням представників органів виконавчої влади (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України), аспірантів та здобувачів, студентів, спеціалістів зі сфери інтелектуальної власності, практикуючих юристів громадських організації (як українських, так і міжнародних) тощо.

5. Дискусійний семінар на тему: «Методичні та практичні аспекти визначення розміру збитків та захисту прав при неправомірному використанні інтелектуальної власності в Україні та можливості адаптації зарубіжного досвіду».

Семінар планується провести 8 грудня 2016 р. на базі Київського регіонального наукового центру НАПрН України із залученням представників органів виконавчої влади (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства юстиції України та його установи з судової експертизи інтелектуальної власності), громадських організацій, науковців, аспірантів та здобувачів, студентів ВНЗ, спеціалістів зі сфери інтелектуальної власності, практикуючих юристів, оцінювачів та судових експертів.

6. Видання збірника наукових праць «Право інтелектуальної власності» (випуск 14), присвячений Всеукраїнському тижню права.

Збірник містить наукові праці з питань, пов’язаних з правовим захистом інтелектуальної власності. Наукові статті відображають певні наробки фахівців інституту, отримані за наслідками досліджень, проведених у 2016 році, і в яких досліджуються проблеми охорони та захисту авторського права в умовах сучасного технологічного розвитку. Збірник розрахований для науковців, аспірантів і практичних працівників сфери інтелектуальної власності.

7. Презентація та звітування успішної роботи над спільним соціальним освітнім проектом НДІ ІВ та Інституту журналістики КНУ ім. Т.Шевченка «Рух «За копірайт», створеного у 2015 році.

Презентацію планується провести 9 грудня 2016 р. на базі Науково-освітнього центру з інтелектуальної власності, співзасновниками якого є НДІ ІВ НАПрНУ та КНУ ім. Т. Шевченка, із залученням представників органів виконавчої влади (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України), громадських організацій, науковців, аспірантів та здобувачів, студентів ВНЗ, спеціалістів зі сфери інтелектуальної власності та іншим зацікавленим особам.

Метою заходу є сприяння поширенню інформації про інтелектуальну власність серед молоді та студентства, підвищення правової культури майбутньої інтелектуальної еліти нашої країни. В рамках проекту будуть представлені соціальні відеоролики та серія плакатів, підготовлені студентами-журналістами, що покликані приверну увагу молоді до проблеми піратства та плагіату, спонукати дотримуватися авторського права, користуватися ліцензійним контентом.

Проведення зазначених заходів та результати обговорення будуть розміщені у науково-практичному журналі «Теорія і практика інтелектуальної власності», на сайті НДІ інтелектуальної власності НАПрН України та у соціальних мережах з метою широкого інформування громадськості.