№ 5 (127) 2022

Завантажити №5 2022 видання за посиланням.

Капіца Ю. Сучасні тенденції розвитку права інтелектуальної власності в Європейському Союзі в контексті інтеграції України та ЄС. Досліджується сучасний розвиток права інтелектуальної власності у 2017−2022 роках. Зазначається активна роль Європейської комісії з аналізу ефективності прийнятих актів ЄС та визначення планів розвитку сфери інтелектуальної власності в Євросоюзі. Звертається увага на доцільність використання документів Єврокомісії, що стосуються захисту прав інтелектуальної власності, охорони промислових зразків, сертифіката додаткової охорони, географічних зазначень тощо. Підкреслюється важливе значення Директиви ЄС 2019/790 про авторське право в єдиному цифровому ринку із запровадження сталої системи виплати справедливої винагороди авторам і виконавцям та актуальність імплементації зазначених положень у законодавстві України.
Ключові слова: охорона прав інтелектуальної власності, Європейський Союз, інтеграція України та ЄС, захист прав інтелектуальної власності, охорона авторського права

Штефан А. Фізична особа-підприємець як сторона договору про розпоряджання майновими авторськими правами. У статті висвітлюється проблематика укладення фізичною особою-підприємцем договорів щодо розпоряджання майновими авторськими правами. На основі аналізу чинного законодавства України та матеріалів судової практики обґрунтовано, що, вступаючи у господарські відносини, підприємець має усі цивільні права, раніше набуті ним як фізичною особою, та як фізична особа продовжує набувати нові цивільні права, зокрема, авторське право на нові твори. Будучи суб’єктом авторського права як фізичною особою, підприємець може використовувати відповідний твір і розпоряджатися правами на нього як суб’єкт господарювання без необхідності додаткового документального оформлення факту належності йому майнових авторських прав, зокрема, без укладення договору про передання цих прав між ним як фізичною особою і ним же як фізичною особою-підприємцем.
Ключові слова: розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, фізична особа-підприємець, суб’єкти авторського права, авторське право, інтелектуальна власність

Машкова В. Еволюція системи колективного управління майновими авторськими та/або суміжними правами в Україні (1991 – 2022). Наукова стаття присвячена питанню розвитку системи колективного управління правами у сфері авторського права та суміжних прав. У ході дослідження приділено увагу правому регулюванню провадження діяльності колективного управління майновими правами правовласників. Проаналізовано підходи до провадження такої діяльності у різні періоди її розвитку. Виділено основні періоди становлення та розвитку відносин щодо колективного управління правами у сфері авторського права та/або суміжних прав. Охарактеризовано кожен з таких періодів з визначенням його переваг та недоліків.
Ключові слова: організація колективного управління, авторські права, суміжні права, колективне управління, система, нормативно-правовий акт

Гринчук В. Захист прав промислової власності в умовах реформи патентного законодавства. Стаття присвячена розгляду особливостей захисту прав промислової власності в умовах проведення реформи законодавства у сфері інтелектуальної власності. Наголошено, що на сьогодні в Україні спостерігається значна кількість випадків порушення прав інтелектуальної власності, що завдає істотної шкоди не лише правоволодільцям, а й державі. Незважаючи на позитивні зміни в законах у сфері охорони прав промислової власності, проведені останніми роками, слід наголосити на наявності окремих недоліків та суперечностей правового регулювання порядку набуття та захисту прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, які насамперед зумовлюються відсутністю необхідних змін щодо реалізації законодавчих норм на підзаконному рівні. Вказано, що заходи із забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності повинні вживатися не лише з боку держави та її органів, а й з боку правоволодільців шляхом контролю дотримання їхніх прав і попередження правопорушень.
Ключові слова: захист прав, інтелектуальна власність, патент, промисловий зразок, винахід, корисна модель, Апеляційна палата, патентний тролінг

Самоловова Н. Захист прав інтелектуальної власності в індустрії моді в Україні: дизайнерське рішення. Право модної індустрії — це галузь права, що регулює суспільні відносини, які виникають у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з продуктами легкої та косметичної промисловості. Суб’єктами є дизайнери, будинки моди, розповсюджувачі (дистриб’ютори), виробники, модельні агенції, постачальники, фотографи тощо. Комплекс інститутів права, які регулюють правовідносини в цій діяльності, можна визначити як міжгалузевий, у якому поєднується кілька сфер: право інтелектуальної власності, договірне право, екологічне, торгове, митне, захист прав споживачів, трудове право, медійне право тощо. Наразі в Україні існує кілька способів охорони права інтелектуальної власності на дизайнерське рішення: це принаймні авторське право, патентне право (реєстрація в якості промислового зразка), торговельна марка. Продукти творчої діяльності, такі як дизайнерські рішення у сфері моди, що виражені в товарах, можуть отримувати охорону як об’єкти права інтелектуальної власності. Дизайнерське рішення, втілене у певному товарі, може отримати охорону одним або одночасно кількома інститутами інтелектуальної власності. Дизайнерські рішення у сфері моди в законодавстві прямо не визначені, однак їхні особливості знаходять відображення в ознаках різних об’єктів права інтелектуальної власності.
Ключові слова: об’єкти права інтелектуальної власності, торговельна марка, корисна модель, авторське право, промисловий зразок, незареєстрованний промисловий зразок, комерційне найменування

Андрощук Г. Зростання ролі інтелектуальної власності в національній економічній безпеці Японії: законодавче забезпечення. У статті досліджено роль інтелектуальної власності, зокрема інституту секретних винаходів у розвитку економіки Японії, забезпеченні національної економічної безпеки держави. Подано аналіз нового закону про зміцнення національної безпеки за допомогою комплексних економічних заходів, прийнятого 11 травня 2022 року. Розглянуто організаційно-економічний механізм забезпечення заходів, спрямованих на зміцнення національної економічної безпеки Японії: систему, що забезпечує стабільне постачання критичних матеріалів, систему підтримки розроблення критичних технологій, секретну патентну систему. Зроблено висновок, що окремі положення закону можуть бути використані у законотворчій та правозастосовній діяльності в Україні: система підтримки розвитку критичних технологій, визначені патентні класифікації (Designated Patent Classifications) у галузях технологій, що можуть вплинути на національну безпеку, керівні принципи нерозголошення, експертиза безпеки, система попереднього визначення секретності, компенсація урядом за обмеження у вигляді оплати «звичайних збитків», санкції за витік нерозкритої патентної інформації.
Ключові слова: інтелектуальна власність, інновації, національна безпека, економічна безпека, критичні технології, критична інфраструктура, винахідник, керівні принципи нерозголошення, експертиза безпеки, секретний патент

Бутнік-Сіверський О. Організаційно-функціональна структура інноваційно-інтелектуального середовища: поняття та концепція взаємодії. У статті розглянуто зміст поняття «інноваційно-інтелектуальне середовище» та запропоновано з методологічних позицій економіко-правову модель організаційно-функціональної структури інноваційно-інтелектуального середовища, яка дає змогу розкрити зміст складових моделі, що поєднуються у функціональні зв’язки з метою отримання доданої вартості (прибутку). Розглянуто з теоретико-організаційної позиції цільові змістові складові моделі, які включають формування людського інтелектуального капіталу, до якого належать суб’єкти права інтелектуальної власності; створення та організацію інноваційної інфраструктури як виробничої сфери діяльності; організаційне поєднання інноваційної інфраструктури з посередниками комерціалізації майнових прав інтелектуальної власності; комерціалізація майнових прав інтелектуальної власності, яка належить до інноваційно-інтелектуальної сфери діяльності; призначення та функції ринку інтелектуальної власності, ринку інноваційних технологій та ринку інноваційної продукції.
Ключові слова: інноваційно-інтелектуальне середовище, суб’єкти права інтелектуальної власності, інноваційна інфраструктура, комерціалізація майнових прав, функції ринку

Бакалінська О. Сучасні тенденції правового регулювання кібербезпеки та інтелектуальна власність. Каталізатором змін у сфері кібербезпеки в нашій державі стала розв’язана російською федерацією гібридна війна із застосуванням як класичної, так і нелетальної зброї в кіберпросторі. Кібервійна в Україні виявила неефективність чинного міжнародно-правового механізму стримування. Найважливішим аспектом розвитку міжнародного гуманітарного права є формування сучасних принципів протидії недружнім діям агресорів у кіберпросторі.
Заохочення інноваційної діяльності та захист правовласників від кіберзагроз є основним напрямом державних (національних) стратегій інтелектуальної власності. Кібербезпека запобігає порушенню прав інтелектуальної власності. Саме ефективна державна позиція в цій сфері забезпечить швидке відновлення нашої держави після завершення війни.
Ключові слова: інформаційна безпека, кіберпростір, кібербезпека, інтелектуальна власність

Нєвєнгловський А. Штучний інтелект з перспективи польського права інтелектуальної власності. Вибрані питання. У Польщі, як і в інших країнах, триває дискусія щодо правових питань, пов’язаних зі штучним інтелектом (ШІ). Деякі польські вчені хочуть дочекатися, поки рішення з’являться в Євросоюзі. Польща, як держава-член Європейського Союзу, повинна поважати правила, що існують на рівні ЄС. Водночас, запровадження нових правил у Польщі, не чекаючи рішень Євросоюзу, пов’язане з певним ризиком. З іншого боку, виробники комп’ютерного програмного забезпечення наполягають на прийнятті законодавства. Вони стверджують, що це необхідно для захисту інвестицій у ШІ у Польщі. Найважливіша проблема стосується охорони творів, створених ШІ. Це те, про що найбільше дбає середовище виробників комп’ютерного програмного забезпечення. Проте охорона творів ШІ — це не лише переваги, а й загрози. Юристи розмірковують над тим, як інтерпретувати діючі норми права, щоб охорона творів ШІ стала можливою вже зараз. Вони хочуть використати існуючі теоретичні конструкції, щоб обґрунтувати цю охорону.
Ключові слова: штучний інтелект, право інтелектуальної власності, авторське право, право промислової власності, комп’ютерні програми

Kashyntseva О. How to be prepared for the membership in NATO with the perspective of intellectual property. The article concerns the necessity to develop the road-map in the field of drafting the national intellectual property legislation in accordance with NATO Recommendations. The article gives the example of so-called «young members» of NATO (Finland and Sweden) on drafting national legislation to be papered for the membership in NATO. Despite the discussions regarding the date of Ukraine’s possessing of membership in the Alliance, Ukraine should already draft a legal background for the proper protection of intellectual property in the spheres of defence and security basing on the standards of NATO. Ukraine should pay proper attention for opening the new page of intellectual property — the Intellectual Property legislation of NATO countries. Planning to develop the defense industry on our country we should be papered in the best way to guarantee the intellectual property protection in accordance with NATO standards.
Keywords: intellectual property, NATO, security, defence, patents, reform of legislation, Ministry of Defence of Ukraine

Коваль І. Роль права інтелектуальної власності в умовах війни і відновлення. У статті здійснено актуалізацію і конкретизацію ролі права інтелектуальної власності в забезпеченні соціально-економічного розвитку країни в умовах війни та повоєнної відбудови. Пропонується передбачити для суб’єктів інноваційної діяльності пільги і стимули економічного характеру у вигляді пільгових кредитів, особливого режиму оподаткування, цільового державного фінансування науково-технічних розробок. Для заохочення інноваційної активності, відновлення виробництва, створення нових високотехнологічних підприємств пропонується передбачити в податковому законодавстві зменшену ставку оподаткування доходу, який отримує суб’єкт прав інтелектуальної власності-резидент у вигляді роялті. Доведено, що успішною може бути взаємодія держави і бізнесу за принципом державно-приватного партнерства, концесійних угод, що передбачає залучення приватних ресурсів, у тому числі інтелектуальних, з метою реалізації цільових проєктів відновлення інфраструктури, житла. Досліджено соціальну роль інтелектуальної власності як фактора стимулювання творчої активності громадян, підприємців, виявлення і розвитку їхніх творчих здібностей, використання результатів інтелектуальної діяльності для отримання додаткового доходу, вирішення проблем зайнятості, психологічної адаптації. Зроблено висновок, що законодавство повинно бути зорієнтоване на забезпечення і захист інтересів творців, їх інтеграції в соціально-економічне життя, розвиток державно-приватного партнерства, фінансову підтримку суб’єктів інноваційної діяльності в площині максимально ефективного використання потужного інтелектуального потенціалу для відновлення країни. Вказані завдання мають знайти відображення в Плані відновлення України.
Ключові слова: інтелектуальна власність, право інтелектуальної власності, інновації, відновлення країни, державна підтримка

Кулініч О. Здійснення місії просвітництва дітей в сфері інтелектуальної власності: крок до активації ДНК коду креативної нації. У статті розглядаються питання здійснення просвітництва у сфері інтелектуальної власності серед аудиторії шкільного віку. Акцентується увага на доцільності розпочинати ознайомлення з інтелектуальною власністю, правами творця та сприяти набуттю компетентності інноваційності, креативності ще в рамках шкільної програми. Визначається місія та завдання просвітництва у сфері інтелектуальної власності. Розкриваються завдання просвітницької діяльності, що стосуються учасників просвітницьких заходів (дітей шкільного віку) та завдання просвітництва, вирішення яких матимуть соціальний ефект для держави та суспільства.
Ключові слова: інтелектуальна власність, творчість, просвітництво, права творця, комерціалізація, соціальний ефект, бренд держави

 




№ 4 (126) 2022

Завантажити №4 2022 видання за посиланням.

Кодинець А. Нормативні засади правової охорони інтелектуальної власності в умовах дії воєнного стану в Україні. Стаття присвячена розгляду змін нормативного-правового масиву регламентації відносин інтелектуальної власності в умовах дії воєнного стану в Україні. Проаналізовано правові засади охорони різних видів об’єктів прав інтелектуальної власності, деталізовано шляхи їх удосконалення, описано кроки в цьому напрямі в Україні. У межах предмета дослідження наголошено на змінах законодавства у сфері інтелектуальної власності в умовах запровадження воєнного стану, проаналізовано позитивні риси та зазначено окремі недоліки таких змін, запропоновано шляхи їх вирішення.
Ключові слова: інтелектуальна власність, нормативне регулювання, воєнний стан, результати інтелектуальної діяльності, законодавство

Компанець Є. Окремі аспекти розподілу обов’язку і тягаря доказування в кримінальних провадженнях про порушення прав інтелектуальної власності. Проаналізовано різні підходи вітчизняних та зарубіжних учених і суддів до змісту понять «обов’язок» і «тягар» доказування та їх розподіл між сторонами кримінального провадження. Відзначено світові тенденції на зміщення обовʼязків у доказуванні, спрощення кримінального процесу в окремих категоріях справ та розширення прав учасників кримінального провадження. Проаналізовано норми п. 6 ч. 2 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України, які змістили обовʼязок доказування матеріальної шкоди (збитків) зі сторони обвинувачення на потерпілого. На основі цієї норми очікується підвищення процесуальної активності потерпілого по встановленню та доказуванню цієї обставини під час досудового розслідування і судового провадження. Запропонована реконструкція презумпції невинуватості та обов’язку і тягаря доказування у кримінальних провадженнях про порушення прав інтелектуальної власності у способи введення: фактичної презумпції щодо події правопорушення (виробництва фальсифікованої продукції та розповсюдження піратського контенту) через закріплення в судовій практиці Верховного Суду і правової презумпції вини особи шляхом внесення змін до профільних законів України у сфері інтелектуальної власності.
Ключові слова: кримінальне процесуальне доказування, обов’язок доказування, тягар доказування, розподіл доказування, зворотний тягар доказування, інтелектуальна власність

Дроб’язко В. Охорона прав виконавців відповідно до законодавства Німеччини. Стаття присвячена дослідженню охорони прав виконавців у Німеччині відповідно до положень закону про авторське право і суміжні права. Проаналізовано визначення термінів «виконавець», «моральні права» і «права на використання виконання», положення про запис, відтворення, розповсюдження, сповіщення для загального відома. Розглянуто також положення про права виконавця вимагати виплати винагороди, спільне виконання, охорону прав організатора виступу, строк дії прав виконавця, обмеження їх прав на використання. Охорона прав виконавців у Німеччині відповідає положенням Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Римська конвенція), Договору ВОІВ про виконання і фонограми (ДВФ), відповідних директив ЄС. За подальшого вдосконалення охорони прав виконавців в Україні корисно було б використати досвід Німеччини щодо охорони прав організатора виступу та визначення строку дії прав на виконання, записані на фонограму.
Ключові слова: права виконавця, моральні права, права на використання, сповіщення для загального відома, право вимагати виплати винагороди, строк дії прав

Улітіна О., Якуша Є. Твори образотворчого мистецтва за законодавством України, США та ЄС. Стаття присвячена питанням правового визначення поняття «твір образотворчого мистецтва» в Україні, США та ЄС і виокремлення ролі цих творів для креативних індустрій. Проведено аналіз норм міжнародних актів, законодавства США та ЄС, а також законодавства України щодо закріплення поняття «твір образотворчого мистецтва». На основі цього аналізу розроблено низку рекомендацій з удосконалення відповідного законодавства України, зокрема щодо використання поняття «візуальний твір», а також висловлено пропозицію щодо заміни промислового зразка як об’єкта права інтелектуальної власності на твір дизайну, який повинен охоронятися відповідно до норм авторського права.
У статті автори розглядають питання визначення впливу творів образотворчого мистецтва на розвиток креативних індустрій в Україні. Увага також приділена питанням використання творів образотворчого мистецтва під час війни в Україні.
Ключові слова: образотворче мистецтво, авторське право, право інтелектуальної власності, креативні індустрії, об’єкти авторського права

Бутнік-Сіверський О. Методологічні засади нової парадигми розвитку теорії національної інтелектуальної безпеки. У статті розглядається теорія та методологія побудови і функціонування системи національної безпеки на принципах майнових прав інтелектуальної власності, яка перебуває в полі постійних наукових дискусій, оскільки не сформовано цілісний науковий підхід до розвʼязання вказаної проблеми. Загальним принципом формування методології нової парадигми розвитку теорії національної інтелектуальної безпеки є розгляд складової національної безпеки у сфері державної безпеки України, яка має взаємозвʼязки з окремими видами національної безпеки, що є її елементами, та зі сферою національної системи інтелектуальної власності, що спирається на національне законодавство, державні та судові органи.
У статті обґрунтовано методологію нової парадигми розвитку теорії інтелектуальної безпеки за п’ятьма відповідними ознаками: до першої ознаки віднесено єдність із засобами досягнення парадигми на основі інноваційного розвитку, ураховуючи становлення та розвиток інтелектуальної безпеки як особливої складової державної безпеки України, ефективність її здійснення та очікувані позитивні результати; до другої — єдність із засобами досягнення парадигми з методологією наукового пошуку, розкриттям внутрішньої природи інтелектуального капіталу крізь призму системно-структурного та аксіологічного підходів, що вбирає методологію досліджень; до третьої — створення єдиного правового поля із засобами досягнення парадигми в комплексі, у якому об’єднується державна безпека України, національні інтереси та національна безпека у взаємозвʼязку з її цілісними елементами; до четвертої — різновекторність впливів, напрямів прояву та результативності за цільовим призначенням, коли інноваційно-інтелектуальна сфера діяльності органічно поєднується з елементами національної безпеки та національною системою інтелектуальної власності за принципом дифузії інновацій та є інтелектуальним каталізатором з урахуванням особливостей стратегії та впровадження майнових прав інтелектуальної власності дієздатності системи національної безпеки та її елементів на відповідному етапі розвитку; до п’ятої — становлення та реалізацію стратегії національної безпеки у взаємозвʼязку з її цілісними елементами як складного і багатоетапного процесу, що поєднує формування стратегії підтримки економічної, науково-технологічної та інвестиційної безпеки держави і управління забезпечення майнових прав інтелектуальної власності.
Ключові слова: методологія побудови та функціонування, парадигми розвитку інтелектуальної безпеки, ознаки нової парадигми розвитку теорії інтелектуальної безпеки, державна інноваційна політика

Герасимчук Є. Аналіз досвіду ЄС та США в контексті удосконалення законодавства України про захист від недобросовісної конкуренції у сфері інтелектуальної власності. У статті розглянуто поняття недобросовісної конкуренції, охарактеризовано дії, що відповідно до чинного законодавства України розглядаються як недобросовісна конкуренція. Проаналізовано зарубіжний досвід щодо захисту від недобросовісної конкуренції об’єктів інтелектуальної власності, а саме досвід США та ЄС. Запропоновано напрями з удосконалення системи захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції в Україні.
Ключові слова: законодавство, правове регулювання, недобросовісна конкуренція, інтелектуальна власність, способи захисту, Європейський Союз

Чомахашвілі О. Комерційні позначення у фармацевтичній галузі. У статті приділено увагу комплексному вивченню функціонування комерційних позначень у фармацевтичній галузі. Розглянуто поняття комерційних позначень у системі об’єктів інтелектуальної власності актуальні для фармацевтичної галузі. Метою статті визначено визначення правової основи регулювання комерційних позначень у фармацевтичній сфері та особливостей здійснення прав на такі позначення. Наголошено, що компанія-виробник повинна приділити особливу увагу вибору назви лікарського засобу ще на етапі створення останнього, а з метою забезпечення унікальності та неповторюваності обраної назви остання може бути зареєстрована як торговельна марка. Зроблено висновок про важливість правового регулювання цієї сфери, проведення інформаційної та правової політики. Описано правовідносини у сфері фармацевтичної галузі з метою виявлення стадій, у яких особливо важливим є правове регулювання комерційних позначень.
Ключові слова: комерційні позначення, фармація, фармацевтична сфера, набуття прав, торговельна марка

Штефан О. Судовий захист торговельних марок в Італії. У статті проаналізовано систему судового захисту прав на торговельні марки в Італії. Основна увага зосереджена на судових процедурах, передбачених цивільним процесуальним законодавством держави. Розгляд справ, пов’язаних із захистом прав на торговельні марки, а також справ щодо недобросовісної конкуренції здійснюється спеціалізованими палатами інтелектуальної власності в загальних судах, що розглядають цивільні та кримінальні справи (першої та другої інстанції). Розкрито підстави пред’явлення позовів, проаналізовано види судових рішень та підходи до визначення санкцій.
Ключові слова: торговельна марка, цивільне судочинство, судова експертиза, судовий експерт, судовий наказ, позовне провадження, піратство, контрафакт

Мироненко Н. Деякі особливості правової охорони торговельних марок в країнах ЄС в контексті євроінтераційних процесів в Україні. У статті зазначається, що подальша підготовка України до членства в ЄС передбачає завершення всеосяжної трансформації всіх сфер. Один з векторів такої трансформації стосується торговельних марок як необхідного елементу вільного обміну товарами та послугами. Зазначається, що формування європейських стандартів щодо охорони та захисту торговельних марок у ЄС було зумовлене процесами глобалізації та інтеграції. Розкриваються окремі особливості правової охорони торговельних марок в Італії, Португалії, Швейцарії, Франції та інших країнах. Окрема увага приділяється охороні територіальних марок та їх співвідношенню з добре відомими марками.
Ключові слова: торговельна марка, країни ЄС, територіальні марки, національні бренди, охорона торговельних марок

Андрощук Г., Дорошенко О. Кодифікація права промислової власності Польщі: аналіз основних положень нового законопроекту.
Досліджено стан і тенденції правового регулювання у сфері інтелектуальної власності (ІВ), форми систематизації законодавства. Виділено моделі правового регулювання, подано класифікацію об’єктів ІВ. На прикладі Польщі проаналізовано структуру та зміст основних положень проекту закону Право промислової власності. Запропоновано шляхи систематизації законодавства у сфері промислової власності в Україні. Найбільш ефективним способом вирішення проблеми кодифікації є розроблення та прийняття Кодексу промислової власності, який би об’єднав і консолідував основні норми стосовно правової охорони прав промислової власності.
Ключові слова: інтелектуальна власність, промислова власність, кодифікація законодавства, інновації, винахідник, розмір збору, закон, патент, право ЄС

Борко Ю. Особливості обліку об’єктів права інтелектуальної власності у музеях. На сучасному етапі розвитку економіки України всім суб’єктам господарювання, у тому числі й музейним закладам важливо максимально ефективно використовувати всі джерела отримання доходу. Для музеїв як соціокультурних інститутів одним із основних джерел отримання доходу є ефективне використання музейних предметів. У сучасному світі спостерігається чітка тенденція перенесення акцентів з питань охорони музейних зібрань на питання розроблення та удосконалення обліку (бухгалтерського та фінансового) музейних експонатів, які містять об’єкти права інтелектуальної власності.
Вирішення завдань правового, наукового, облікового і фінансово-економічного забезпечення розвитку, комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності, які обліковуються як музейні цінності, є одним з основних чинників захисту культурних цінностей не тільки як матеріальних носіїв, а й їх комерціалізація як об’єктів права інтелектуальної власності.
Ключові слова: об’єкти права інтелектуальної власності, музейні предмети, облік, фінансово-облікова політика, музей, ліцензійний договір

Бакалінська О. Міжнародний трансфер технологій в умовах сучасних викликів. Глобалізація міжнародної економічної та технологічної співпраці підвищує значення міжнародного трансферу технологій. Саме завдяки йому відбувається поширення технологій як найважливішого ресурсу соціально-економічного розвитку. На міжнародно-правовому рівні міжнародний трансфер технологій регулюється нормами, що містяться в положеннях універсальних, регіональних та двосторонніх угод. Набуття Україною статусу країни-кандидата до вступу в ЄС обумовило необхідність імплементації норм європейського права до правової системи України.
У статті розглядаються основні проблеми узгодження норм конкурентного права з нормами законодавства із захисту інтелектуальної власності, зокрема у сфері трансферу технологій. Окрему увагу приділено аналізу злиттів і поглинань та інших форм трансферу технологій, а також виконанню Україною зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; визначено проблеми і тенденції подальшого вдосконалення нормативного врегулювання питань трансферу технологій у сфері публічних закупівель та державної допомоги. Визначається, що технічна допомога, яка надається Україні з боку держав-партнерів, потребує не тільки перегляду національних норм щодо трансферу технологій, а й створення нових норм міжнародного технічного співробітництва у військовій, технічній і медичній сферах. Зазначається, що доступ до новітнього обладнання і технологій може стати значним поштовхом для розвитку та відновлення держави, проте це потребує відпрацювання нових механізмів співпраці з міжнародними партнерами та підтримки з боку держави і бізнесу, зокрема в аспекті створення нових виробництв та спільних наукових досліджень, результати яких можуть стати основою для відновлення держави та багаторічного стратегічного партнерства.
Ключові слова: міжнародний трансфер технологій, інновації, Європейський Союз, імплементація

Глотов С. Вищий ІР-суд як елемент системи судоустрою в Україні. CONTRA SENTENTIAM. Автор статті висловлює сумніви стосовно доцільності існування в системі судоустрою України вищого суду з питань інтелектуальної власності як окремої судової інституції на підставі аналізу норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів», положень процесуальних кодексів, зарубіжного досвіду. Виявлені процесуальні та організаційні вади вказують на неспроможність позиції про те, що завдяки впровадженню такого спеціалізованого суду в систему судоустрою буде підвищено ефективність захисту інтелектуальної власності в Україні.
Метою статті є продемонструвати значність проблем, на які слід очікувати внаслідок функціонування Вищого ІР-Суду, та запропонувати альтернативний шлях для забезпечення ефективності захисту виключних прав.
Ключові слова: право інтелектуальної власності, Вищий ІР-Суд, судочинство, правова позиція, предмет доказування

 




Запрошуємо авторів подавати статті до 5 номеру журналу

Готується до видання №5/2022 журналу “Теорія і практика інтелектуальної власності”. Просимо подавати до розгляду та рецензування матеріали до 30.09.2022.

Нагадуємо що журнал входить до Переліку наукових фахових видань України категорії “Б” (відповідно до п.6 Наказу МОН України №886 від 2.07.2020).

Із вимогами до статей можете ознайомитись на Сторінці для авторів




№ 3 (125) 2022

Завантажити №3 2022 видання за посиланням.

Штефан О. Поняття і значення принципів цивільного процесуального права в умовах воєнного стану. Розкрито зміст і подано визначення принципів цивільного процесуального права, його співвідношення з іншими спорідненими поняттями та межі їх застосування. Проаналізовано особливості здійснення деяких процесуальних дій в умовах воєнного стану в контексті реалізації принципу відкритості цивільного судочинства. Розкрито особливості судових викликів та повідомлень на період дії воєнного стану; викладено думку автора щодо запропонованого механізму реалізації принципів відкритості цивільного судочинства, рівності та справедливості, правової визначеності.
Ключові слова: принципи цивільного процесуального права, принципи цивільного судочинства, воєнний стан

Штефан А. Цитування у творах, що створюються креативними індустріями. Стаття містить науково-практичний аналіз цитування у творах, що створюються креативними індустріями. Розглянуто законодавчі умови, додержання яких необхідне для того, щоб використання уривків з інших творів здійснювалося правомірно. Визначено мету, з якою можуть використовуватися цитати, обґрунтовано співвідношення між обсягом використання твору та поставленою метою, висвітлено зміст викладення цитати в автентичному формулюванні і суть творів критичного, полемічного, наукового та інформаційного характеру як таких, до яких можуть включатися цитати. На прикладі матеріалів практики окреслено основні помилки, що допускаються у тлумаченні меж і порядку цитування аудіовізуальних творів (зокрема, передач організацій телевізійного мовлення), фотографічних та музичних творів.
Ключові слова: цитування, цитата, вільне використання творів, креативні індустрії, авторське право, інтелектуальна власність

Троцька В. Обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм відповідно до законодавства України та ЄС. Стаття присвячена дослідженню питань, що стосуються обмеження майнових прав виконавців і виробників фонограм. Проаналізовано норми Закону України «Про авторське право і суміжні права». Акцентовано увагу на особливих умовах застосування положень про обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм у порівнянні з нормами про обмеження майнових прав авторів. Описано особливості застосування окремих випадків вільного відтворення фонограм та зафіксованих у них виконань з метою навчання та наукових досліджень. Проведено правовий аналіз відповідних положень, визначених у міжнародних конвенціях у сфері суміжних прав. Опрацьовано норми, передбачені в законах країн ЄС. Зроблено висновок, що існує потреба в удосконаленні норм Закону України «Про авторське право і суміжні права». Запропоновано зміни до цього закону.
Ключові слова: авторське право; суміжні права; обмеження прав виконавців, виробників фонограм; виконання; фонограми; примусові ліцензії

Дорошенко Д. Особливості спортивного коментаря як об’єкта авторського права. У статті міститься аналіз правової природи спортивного коментаря як результату творчої діяльності коментатора та, відповідно, можливості надання такому коментарю правового захисту. На основі судових рішень країн ЄС, а також США й України розглянуто підходи до вирішення спорів, що виникають навкруг коментаря спортивної події та визначення творчого внеску коментатора в підготовці й проведенні телетрансляції спортивної події та в залученні до неї глядацької аудиторії. Розглянуто практичну доцільність визначення спортивного коментаря як об’єкта авторського права в контексті посилення правового захисту спортивної трансляції.
Ключові слова: спортивний коментар, коментатор, трансляція спортивної події, програми організацій мовлення, промова, творча діяльність

Дроб’язко В. Охорона технічних засобів захисту та інформації про управління правами в Європейському Союзі. У статті досліджуються правові аспекти охорони технічних засобів захисту та інформації про управління правами в Європейському Союзі. Зобовʼязання відносно зазначеного захисту вперше передбачені статтями 11 і 12 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі — ВОІВ) про авторське право та 18 і 19 Договору ВОІВ про виконання і фонограми. Проаналізовано положення статті 6 «Зобов’язання, пов’язані з технологічними засобами» та 7 «Зобов’язання щодо інформації про управління правами», глави 3 Директиви 2001/29/ЄС від 22 травня 2001 року про гармонізацію певних аспектів авторського права і суміжних прав у інформаційному суспільстві. Зроблено висновок, що зазначені зобов’язання служать технічним додатком до виключних прав, передбачених законами про авторське право і суміжні права. Розглянуто відповідні законодавчі положення держав-членів ЄС: Німеччини, Австрії, Греції, Данії. Обґрунтовано можливість захисту в Україні технічних засобів захисту та інформації про управління правами.
Ключові слова: авторське право, твір, виконання, фонограма, технічні засоби захисту, інформація про управління правами, цифрові мережі

Андрощук Г. Проблеми патентування винаходів, створених з використанням штучного інтелекту: доктрина і практика (ч.2). У роботі досліджено динаміку розвитку світового ринку штучного інтелекту (ШІ), патентну активність у цій сфері, проблемні питання, що виникають у зв’язку з патентуванням винаходів, створених з використанням ШІ. Розглянуто аспекти формування доктрини і вироблення політики у сфері інтелектуальної власності (ІВ) та ШІ. Проаналізовано особливості експертизи патентоспроможності винаходів, створених з використанням ШІ у різних юрисдикціях (ЄПВ, США, Німеччина, Китай), зарубіжне законодавство, доктринальні позиції та судову практику в цій сфері. Як показує аналіз проекту «Штучний винахідник», заявки DABUS із зазначенням системи ШІ як винахідника, подані в 17 юрисдикціях, у більшості були відхилені на рівні відомств ІВ та за результатами оскаржень у судовому порядку. У цілому заявнику не вдалося переконати суди та відомства ІВ своєю аргументацією, попри відмінності національного законодавства та патентних систем. Розглянуто основні положення законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» стосовно врегулювання відносин, які виникають щодо винаходів і корисних моделей, створених з використанням штучного інтелекту». Зроблено висновок, що закон «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» виключає комп’ютерні програми із патентованих обʼєктів. Констатується їх меншість у загальній кількості поданих заявок і виданих патентів. За період 1980 − 2018 років було опубліковано лише 740 таких заявок (1,26 % загальної кількості). Правила складання, подання і розгляду заявки на винахід (корисну модель) в Україні є застарілими і не відображають аспектів ШІ. Лише комплексний підхід (зміни до законодавства й удосконалення експертизи) дасть можливість вирішити цю проблему.
Ключові слова: інтелектуальна власність, штучний інтелект, винахідник, програмне забезпечення, експертиза, патент, цифрова трансформація

Коваленко Т. Реєстрація торговельної марки у країнах Європейського Союзу. Розвиток процесів економічної інтеграції країн Європи зумовив необхідність створення єдиної системи правової охорони торговельних марок, оскільки це має сприяти формуванню загального ринку, умовами якого є можливість конкуренції та вільне переміщення товарів і послуг на території європейських країн. Одним із правових інструментів для виконання цих умов є торговельна марка, яка повинна використовуватися на території ЄС. Створення загального економічного простору країн Європи увійшло в протиріччя з національними законодавствами кожної з країн-членів Євросоюзу. Тому виникла потреба у створенні єдиної європейської системи охорони торговельних марок.
Отримання захищеної торговельної марки Європейського Союзу необхідне для успішної стратегії захисту бренду. З моменту створення система торговельних марок ЄС стала одним з найбільш важливих інструментів, доступних юридичним та фізичним особам, які мають намір ефективно захистити свої права на торговельні марки у Європі.
Ключові слова: торговельна марка, реєстрація, Регламент, країни-учасниці Європейського Союзу

Музика-Стефанчук О. Fintech-стартапи в Україні у контексті розвитку цифрової економіки. Стаття присвячена окремим проблемам сучасної цифрової економіки. Особлива увага приділяється розвитку Fintech-стартапів в Україні. Аналізується зарубіжний досвід створення та впровадження Fintech-стартапів. Розглядаються причини збитковості Fintech проектів в Україні та інших країнах.
Розглядаються особливості інноваційного вітчизняного мобільного банкінг-проекту Monobank (з 2017 р.).
Досліджуються історичні приклади створення «віртуальних» банків у США та Німеччині. Доведено, що виникнення віртуальних банків стало передумовою для створення онлайн-банкінгу (e-banking, online banking), що дозволяє особі керувати своїм банківським рахунком (рахунками).
Розглядається діяльність UNIT.City — інноваційного парку в Україні у галузі fintech-галузі. Окрема увагу приділяється мобільним додаткам доповненої реальності.
Аналізуються типові проблеми, з якими зіштовхуються розробники fintech-стартапів.
Ключові слова: фінанси, банк, віртуальний банк, цифрова економіка, Fintech, стартап, рахунок, фінансова установа

Сенюта І. Національні нормотворчі тенденції у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту. Висвітлено стратегічні вектори розвитку національного законодавства у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту крізь призму аналізу нормативно-правової бази України та проєктних актів. На підставі Рішення Ради Європейського Союзу (CFSP) 2019/1296 від 31 липня 2019 року розкрито проблеми у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту в Україні, на основі проєктного законодавства визначено шляхи їх подолання. Проаналізовано спільну площину для дослідження безпекової проблеми і фармацевтичної діяльності — тематику антибіотикорезистентності та нормативні заходи протидії їй.
Ключові слова: біологічна безпека, біологічний захист, антибіотикорезистентність, проєкт Закону України «Про біологічну безпеку та біологічний захист», єдине здоров’я, біологічні агенти

Кашинцева О., Іолкін Я. Інтелектуальна власність як складова біобезпеки держави в сфері охорони здоров’я: постановка проблеми та визначення ключових напрямів дослідження в умовах війни. Стаття присвячена новій темі наукового дослідження «Інтелектуальна власність як складова біобезпеки держав у сфері охорони здоровʼя». Дослідження розпочалося в січні 2022 року на базі відділу дослідження інтелектуальної власності та прав людини у сфері охорони здоровʼя НДІ інтелектуальної власності НАПрН України (далі — Інститут). Керівниками теми є директор Інституту Олександр Дорошенко та завідувачка зазначеного відділу Оксана Кашинцева, які розробили ідеї наукового напряму, що має міждисциплінарний характер, синергетичний предмет дослідження, яким охоплюються особливості адміністрування сфери охорони здоров’я, визначення ролі та місця інтелектуальної власності в забезпеченні біологічної безпеки держави як через вивчення її інституціональних спроможностей, так і через розроблення правових механізмів забезпечення доступу до засобів біологічного захисту держави.
Ключові слова: інтелектуальна власність, біобезпека, охорона здоров’я, біотехнології, лікарські засоби, гнучкі положення угоди ТРІПС, винятки з питань безпеки




№ 2 (124) 2022

Завантажити №2 2022 видання за посиланням.

Штефан О. Принцип гласності і відкритості судового процесу та його повне фіксування технічними засобами в цивільному судочинстві України. У статті обґрунтовується актуальність та необхідність подальшого поглибленого наукового дослідження принципу гласності та відкритості судового процесу і його повне фіксування технічними засобами в цивільному судочинстві України; доводиться об’єктивний зв’язок між принципами цивільного судочинства та процесами, що відбуваються у суспільстві, між принципами, предметом та методом галузі права, а також між самими принципами, які утворюють систему. Висвітлено підходи ЄСПЛ до розуміння окремих положень принципу гласності та відкритості судового процесу і його повне фіксування технічними засобами.

Ключові слова: принцип гласності та відкритості судового процесу і його повне фіксування технічними засобами, принципи цивільного судочинства, цивільне судочинство, інформація з обмеженим доступом, механізм правового регулювання

 

Шабалін А. Про деякі аспекти систематизації законодавства у сфері права інтелектуальної власності. Наукова стаття присвячена окремим питанням систематизації права інтелектуальної власності. У ході дослідження приділено увагу зарубіжним правовим моделям регулювання інтелектуальної власності. Проаналізовано доктринальні підходи до необхідності запровадження в українське законодавства спеціального кодифікованого акта у сфері права інтелектуальної власності. Наголошується, що це дасть змогу нівелювати нормативну неузгодженість, виробити єдині правові підходи до регулювання інтелектуальної власності. Позитивним моментом кодифікації також є те, що остання дає можливість виключити з правової бази значну кількість підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі застарілих. Вказано, що одним із сучасних напрямів систематизації законодавства про інтелектуальну власності є детальна регламентація правовідносин, що виникають у цифровій сфері.

Ключові слова: право інтелектуальної власності, кодифікація, законодавство, цивільне право, систематизація права інтелектуальної власності

 

Улітіна О. Правова охорона літературних творів в креативних індустріях. Стаття присвячена питанням охорони літературних творів та її значенню для розвитку креативних індустрій. У статті розглянуто питання міжнародно-правової охорони літературних творів та особливості їх охорони в Україні. Проведено аналіз норм міжнародного та українського законодавств, які стосуються питань охорони літературних творів. На основі цього аналізу визначено умови надання правової охорони літературним творам. Розглянуто питання визначення впливу правової охорони літературних творів на розвиток креативних індустрій в Україні.

Ключові слова: літературні твори, авторське право, право інтелектуальної власності, креативні індустрії, об’єкти авторського права

 

Федорова Н. Реклама як об’єкт авторського права. У статті розкрито питання щодо такого складного об’єкта авторського права як реклама. Проаналізовано чинне законодавство та судову практику, обґрунтовано, що елементи реклами повинні характеризуватися ознаками оригінальності, унікальності та неповторності. Визначено, що окремі елементи реклами можуть отримувати самостійну правову охорону як нормами авторського права, так і поза межами авторського права.

Ключові слова: реклама, елементи реклами, авторське право, структура реклами

 

Дроздов О., Потоцький М. Правові та організаційні засади створення вищого суду з питань інтелектуальної власності. Аналіз правового та організаційного забезпечення створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності виявив наявність наукової проблеми щодо відсутності реалізації конституційного положення, згідно з яким вищі спеціалізовані суди можуть діяти відповідно до закону, відсутності Закону України «Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності», а також спеціальних процесуальних норм, які мають забезпечувати діяльність цього суду з розгляду судових справ щодо прав інтелектуальної власності.

Метою статті є аналіз ключових правових та організаційних проблем створення ВСПІВ, основних положень проєкту спеціального закону щодо цього суду, виявлення прогалин процесуального права та розроблення пропозицій щодо їх змістовного наповнення.

Ключові слова: судочинство, право інтелектуальної власності, Вищий суд з питань інтелектуальної власності, право Європейського Союзу

Андрощук Г. Проблеми патентування винаходів, створених з використанням штучного інтелекту: доктрина і практика (ч.1). У роботі досліджено динаміку розвитку світового ринку штучного інтелекту (ШІ), патентну активність у цій сфері, проблемні питання, що виникають у зв’язку з патентуванням винаходів, створених з використанням ШІ. Розглянуто аспекти  формування доктрини і вироблення політики у сфері інтелектуальної власності (ІВ) та ШІ. Проаналізовано особливості експертизи патентоспроможності винаходів, створених з використанням ШІ у різних юрисдикціях (ЄПВ, Китай, США, Німеччина), зарубіжне законодавство, доктринальні позиції та судову практику з цієї проблеми. Як показує аналіз проекту «Штучний винахідник», заявки DABUS із зазначенням системи ШІ як винахідника, подані в 17 юрисдикціях, у більшості були відхилені на рівні відомств ІВ та за результатами оскаржень в судовому порядку. У цілому заявнику не вдалося переконати суди та відомства ІВ своєю аргументацією, попри відмінності національного законодавства та патентних систем. Розглянуто основні положення законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» щодо врегулювання відносин, які виникають щодо винаходів і корисних моделей, створених з використанням штучного  інтелекту». Зроблено висновок, що закон «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» виключає комп’ютерні  програми із патентованих об’єктів. Констатується їх меншість у загальній кількості поданих заявок і виданих патентів. За період 1980−2018 років було опубліковано лише 740 таких заявок (1,26 % загальної кількості). Правила складання, подання і розгляду заявки на винахід (корисну модель) в Україні є застарілими і не відображають аспектів ШІ. Лише комплексний підхід (зміни до законодавства й удосконалення експертизи) дасть можливість вирішити цю проблему.

Ключові слова: інтелектуальна власність, штучний інтелект, винахідник, програмне забезпечення, експертиза, патент, цифрова трансформація

 

Череп А., Воронкова В., Череп О. Цифрова трансформація суспільства як необхідна умова його інноваційного розвитку. Обґрунтовано, що до 2025 року цифрова трансформація торкнеться всіх сфер життєдіяльності більшості країн світу. Встановлено, що розвиток цифрової економіки нерозривно пов’язаний з формуванням інноваційно-інформаційного суспільства. Доведено, що в основу цифрової трансформації покладено розуміння використання інноваційних інформаційних технологій, що має результатом якісні зміни в суспільних відносинах, спрямованих на підвищення якості послуг та показників продуктивності праці. Виокремлено цілі та стратегічні напрями цифрової трансформації. Узагальнено переваги та недоліки цифровізації економіки України.

Ключові слова: інформація, інформаційні технології, цифровізація, принципи, цілі, інновації, трансформація, інтеграція, стандартизація, стратегічні напрями

 

Дорошенко О., Дорожко Г., Ромашко А., Юрчишин О.,  Кравець О. інновації та управління ними — ключ до досягнення цілей сталого розвитку. Інновації властиві будь-якій сфері діяльності людини і можуть бути застосовані у процесі досягнення цілей сталого розвитку. Однак творець чи роботодавець творця часто не належним чином супроводжують інновацію на різних етапах її життєвого циклу, здійснюють її охорону та комерціалізацію.

Дослідженні проблеми в досягненні цілей сталого розвитку, пов’язаних з інноваціями, управління інноваціями з урахуванням вимог законодавства та стандартів з систем управління.

Міжнародне та національне законодавство у сфері інтелектуальної власності, стандарти з систем управління є дуже важливими. Результати роботи ґрунтуються на аналізі публікацій, чинного законодавства та існуючих стандартів з різних систем управління.

Ключові слова: інновації, управління інноваціями, інтелектуальна власність, системи управління, стандарти з систем управління

 

Олейнікова Л. Взаємозв’язки між рівнями конкурентоспроможності. Проаналізовано точки зору науковців щодо конкурентоспроможності; теоретико-методичні підходи до визначення конкурентоспроможності, конкурентоспроможності підприємства, регіону та держави. Визначено  взаємозвʼязок між рівнями конкурентоспроможності. Виокремлено основні види та фактори конкурентоспроможності при її визначенні, враховано рівні інноваційного розвитку та конкуренції; відображено вплив діяльності учасників ринку та терміни досягнення конкурентних переваг на ньому. Обґрунтовано характеристики конкурентоспроможності продукції, технології, підприємства, регіону та держави.

Ключові слова: конкурентні переваги, конкуренція, взаємозвʼязок, конкурентоспроможність, держава, регіон, технологія, продукція, фактори

 

Тарасенко Л. NFT — новітній цифровий об’єкт авторського права чи форма вираження твору. Стаття присвячена висвітленню актуальних питань правової охорони NFT. Доведено, що в окрему групу об’єктів авторського права доцільно виділити нові цифрові об’єкти, які зʼявляються впродовж останніх років — NFT, мультимедійні твори, відеоігри (комп’ютерні ігри), інтернет-сайт, блокчейн та інші. Обґрунтовано, що NFT — це форма вираження (існування) об’єкта авторського права, а NFT-твір (фотографія, відео, картина, малюнок, музика тощо) за наявності оригінальності (творчого характеру) є об’єктом авторського права, який зафіксований у специфічній цифровій токенізованій формі. Доведено, що більшість спорів щодо NFT повинні вирішуватися з урахуванням висновків судових експертиз у сфері інтелектуальної власності та комп’ютерно-технічної експертизи.

Ключові слова: NFT, авторське право, твір, токен, блокчейн, цифрове середовище, судова експертиза




№ 1 (123) 2022

Завантажити №1 2022 видання за посиланням.

Штефан А. Удосконалення законодавства України про авторське право у контексті досвіду держав-членів ЄС. У статті розглянуто досвід деяких держав-членів ЄС (Австрії, Болгарії, Греції, Естонії, Італії, Литви, Польщі, Португалії, Фінляндії, Хорватії) щодо акумулювання у законах про авторське право не лише загальних норм про правову охорону творів, права автора, строк їх дії і способи цивільно-правового захисту, а й спеціальних норм, що стосуються створення і використання творів в окремих сферах діяльності, порядку державної реєстрації і спадкування майнових прав на твори та інших аспектів, пов’язаних з авторським правом. Зроблено висновки, які з підходів, реалізованих у законодавстві зазначених держав, доцільно використати як напрями удосконалення законодавства України про авторське право.

Ключові слова: законодавство, правове регулювання, авторське право, Європейський Союз, інтелектуальна власність

Майданик Л. NFT: приватно-правовий погляд через зв’язок із авторським правом. Стаття присвячена дослідженню питань невзаємозамінних токенів (NFT) як нового інструменту. Здійснюється спроба визначити правове розуміння невзаємозамінних токенів з точки зору приватного права. Обґрунтовується позиція про можливу зобов’язальну природу NFT. Досліджується можливість набуття авторських прав на твір, у зв’язку з яким NFT створено, а також виникнення права слідування. Зроблено висновок про те, що NFT не є об’єктом авторського права, однак можливе використання творів щодо NFT у розумінні авторського права.

Ключові слова: NFT, авторське право, віртуальні активи, невзаємозамінні токени

 

Федорова Н. Структура телевізійного формату та характеристика його елементів як аудіовізуального твіру. У статті розкриті питання щодо такого складного об’єкту авторського права як телеформат. Телеформат розглядається як вид аудіовізуального твору, аналізується його структура та характеристика його елементів. Зокрема, розкрито сутність зовнішнього вираження телеформату та проаналізовано природу внутрішніх елементів телеформату.

Проаналізовано чинне законодавство та судову практику, обґрунтовано, що елементи телеформату мають характеризуватися ознаками оригінальності, унікальності, та неповторності.

Запропоновано критерії за якими можливо встановити неправомірне запозичення чужих ідей, сюжетів, фабул тощо, а також елементів, які впливатимуть у подальшому на визначення  загального обсягу правової охорони формату.

Доведено, що всі елементи телеформату пов’язані між собою і утворюють єдину структуру, яка має здатність до багаторазового використання, що забезпечує відтворення телеформату у формі, що дозволяє його впізнавати.

Ключові слова: телеформат, елементи телеформату, аудіовізуальний твір, авторське право, структура телеформату

 

Троцька В. Позасудове врегулювання спорів згідно з європейським законодавством  про авторське право і суміжні права в єдиному цифровому ринку. У статті розглянуто питання позасудового врегулювання спорів, передбачені в Директиві Європейського Парламенту та Ради 2019/790 про авторське право і суміжні права в єдиному цифровому ринку, а також в інструкції до статті 17 цієї Директиви ЄС. Проаналізовано права та обов’язки всіх сторін правовідносин, пов’язані з використанням об’єктів авторського права і суміжних прав у цифровій мережі: правовласників, користувачів, провайдерів. Окрему увагу приділено дослідженню обов’язків провайдерів блокувати доступ та видаляти вказані об’єкти у разі порушення прав. Розглянуто механізм позасудового врегулювання спорів. Вказано на проблемні питання, що можуть виникати в ході практичного застосування положень статті 17 Директиви ЄС. Зроблено огляд національного законодавства у сфері авторського права і суміжних прав у контексті доцільності врахування відповідних норм європейського законодавства.

Ключові слова: авторське право, провайдери, правовласники, користувачі, контент, завантаження, інтерактивне надання доступу до контенту, позасудове врегулювання спорів

 

Дорошенко О., Петренко В., Дорожко Г. Напрями підвищення ефективності судової експертизи у справах щодо об’єктів інтелектуальної власності. Стаття присвячена питанням визначення напрямів підвищення ефективності судової експертизи порушених прав на об’єкти інтелектуальної власності. Розкрито суть поняття «ефективність», яке можливо використовувати для процесів судової експертизи з урахуванням особливостей об’єктів інтелектуальної власності. Наголошено, що в юридичній практиці поняття «ефективність» не має цілей визначення цінності процесів та технологій. Обґрунтована пропозиція, що ефективність експертиз у справах щодо об’єктів інтелектуальної власності може бути підвищена шляхом більш активного залучення до проведення експертиз фахівців у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, які не є атестованими судовими експертами.

Ключові слова: ефективність судової експертизи, експертний висновок, удосконалення законодавчої бази судової експертизи, міжнародний ринок інтелектуальної власності, підготовка та перепідготовка кадрів судових експертів, стандартизація методик дослідження

 

Зайківський О., Оністрат О.  Стан формування та реалізації державної політики щодо забезпечення охорони інтелектуальної власності при розробленні озброєння та військової техніки. Розглянуто законодавчі акти, що формують державну політику в оборонній сфері України, стосовно забезпечення охорони інтелектуальної власності та захисту державних інтересів. Досліджено стан реалізації зазначених питань при розробленні озброєння та військової техніки. Визначено, що ефективна реалізація державної політики національної безпеки неможлива без усебічного аналізу впливу питань інтелектуальної власності на обороноздатність України. Обґрунтовано важливість удосконалення  державної політики стосовно захисту державних інтересів щодо інтелектуальної власності при розробленні озброєння та військової техніки.

Ключові слова: державна політика, національна безпека, інтелектуальна власність

Андрощук Г., Работягова Л. Технології  розпізнавання обличчя: проблеми регулювання в Україні. У роботі досліджено технологічні тренди біометричних технологій, зокрема технології розпізнавання облич (FRT), алгоритм роботи FRT, сферу її застосування. Проаналізовано розробки київської школи розпізнавання образів, правову базу застосування FRT в Україні, подано авторське визначення FRT, яка використовується в режимі реального часу з метою ідентифікації, аутентифікації, верифікації людини. Досліджено стан дотримання вимог законодавства про захист персональних даних в Україні, законодавче забезпечення їх захисту під час здійснення відеоспостереження, реформи національної системи захисту персональних даних. Виявлено ризики та проблеми, що виникають через відсутність належного регулювання FRT в Україні, запропоновано шляхи їх вирішення.

Ключові слова: біометрична ідентифікація, відеоспостереження, персональні дані, технологія розпізнавання облич, штучний інтелект

 

Опанасенко А. Ретроспективний та перспективний аналіз розвитку розуміння та забезпечення прав корінних народів України. У статті детально проаналізовано процес становлення та розвитку проблематики прав корінних народів у незалежній Україні. Особливу увагу приділено відповідним положенням Конституції України та їх тлумаченню. Описано законотворчий процес та законодавчі ініціативи, що передували прийняттю Закону України «Про корінні народи України» 21 липня 2021 року. З’ясовано особливості нормативно-правових актів України, якими регулюються права корінних народів, їх взаємозв’язок та подальший вплив на загальний розвиток досліджуваної проблематики. Права корінних народів розглянуто крізь призму юридичних та політичних процесів сучасності, зокрема, Кримської платформи.

Ключові слова: корінні народи, корінні народи України, кримські татари, караїми, кримчаки, гагаузи, представництво, правовий статус, Україна, Кримська платформа, Кримське Ханство, Кримська Народна Республіка, Автономна Республіка Крим, місто Севастополь, Крим, Севастополь, конституція, Закон України «Про корінні народи України», Меджліс кримськотатарського народу, Курултай кримськотатарського народу, самовизначення, мова, культура, традиції, історія, народ, ідентичність, окупація, деокупація, геноцид, депортація, депортація кримських татар




№ 6 (122) 2021

Завантажити №6 2021 видання за посиланням.

Потоцький М. Кодифікація законодавства України про інтелектуальну власність: матеріальний та процесуальний аспекти. Стаття присвячена дослідженню законодавчих проблем, які обумовлюють доцільність кодифікації українського законодавства про інтелектуальну власність. Висвітлюються окремі приклади структур кодексів іноземних країн, порушується проблематика вміщення в єдиному законодавчому акті матеріальних, процедурних та процесуальних норм, окреслюються підходи до визначення мети та принців систематизації законодавства, а також розробки Кодексу України про інтелектуальну власність та інтелектуально-правове судочинство.

Ключові слова: право інтелектуальної власності, законодавство, матеріальні норми, процесуальні норми, кодифікація

Кодинець А. Оновлення законодавства у сфері інтелектуальної власності  в умовах рекодифікації: напрями, проблеми, перспективи. У статті досліджуються проблеми систематизації законодавства України у сфері правової охорони результатів інтелектуальної, творчої діяльності в умовах рекодифікації цивільного законодавства, аналізуються колізії та недоліки окремих норм, що регулюють відносин у сфері інтелектуальної діяльності. Досліджуються правові засади регламентації відносин охорони різних видів об’єктів інтелектуальної власності, деталізуються шляхи їх удосконалення, описуються заходи, що вживаються в цьому напрямі в Україні. У межах предмета дослідження наголошується на недоліках спеціального законодавства, а також норм ЦК України, суперечностях між різними законодавчими актами у сфері інтелектуальної власності та пропонуються шляхи їх вирішення.

Ключові слова: систематизація; рекодифікація; законодавство; інтелектуальна власність; колізія; охорона прав; результати інтелектуальної, творчої діяльності

Зеров К. Огляд теоретичних підходів щодо правової охорони об’єктів, згенерованих системами штучного інтелекту у сфері авторського права і суміжних прав. У статті подано описовий огляд теоретичних підходів щодо правової охорони об’єктів, згенерованих системами штучного інтелекту у сфері авторського права і суміжних прав, а саме: 1) недоцільності правової охорони об’єктів, що згенеровані комп’ютерними програмами; 2) можливості їх охорони авторським правом як оригінальних творів; 3) запровадження новітньої ітерації теорії фікції та введення особливого правового статусу для систем штучного інтелекту; 4) охорони окремих згенерованих об’єктів за допомогою суміжних прав; 5) охорони згенерованих об’єктів за допомогою спеціального правового режиму в межах авторського права; 6) охорони згенерованих об’єктів за допомогою права sui generis.

Ключові слова:  штучний інтелект, авторське право, суміжні права, sui generis

Филь С., Федотова Г. Охорона прав інтелектуальної власності в галузі біотехнологій. У статті досліджено питання охорони прав інтелектуальної власності в галузі біотехнологій. Розглянуто зміст об’єкта патентування, умов патентоздатності біотехнологічних винаходів відповідно до норм міжнародного та національного законодавства. З’ясовано, що сучасні біотехнологічні досягнення ставлять перед винахідниками вимоги не лише закріплення монопольних прав на їх використання, а й дотримання морально-етичних критеріїв сприйняття винаходів, створених за допомогою генної інженерії та живої матерії. Визначено основні проблеми правової охорони інтелектуальної власності в галузі біотехнологій та запропоновано шляхи їх вирішення.

Ключові слова: права інтелектуальної власності, біотехнології, патентування, правова охорона, законодавство

Зайківський О., Оністрат О., Нормативно-правове забезпечення охорони інтелектуальної власності в оборонній сфері (при розробленні озброєння та військової техніки; при здійсненні міжнародного військово-технічного співробітництва). Досліджено стан нормативно-правового забезпечення обороноздатності України і проблеми охорони інтелектуальної власності та захисту державних інтересів у цій сфері. Вказано на важливість охорони прав інтелектуальної власності для забезпечення підвищення обороноздатності держави. Запропоновано рекомендації з удосконалення нормативно-правового забезпечення обороноздатності України з метою вирішення проблемних питань інтелектуальної власності в цій сфері та дотримання національних інтересів і безпеки держави щодо об’єктів права інтелектуальної власності в процесі розроблення озброєння та військової техніки, здійснення міжнародного військово-технічного співробітництва.

Ключові слова: обороноздатність, інтелектуальна власність, нормативно-правове забезпечення, озброєння та військова техніка, військово-технічне співробітництво

Мінченко Н. Види порушень майнових прав на торговельні марки. Аналіз судової практики. У статті досліджено теоретичні положення майнових прав на торговельні марки, а також практичні питання порушень зазначених прав. Особливу увагу приділено аналізу судової практики щодо захисту прав на торговельні марки. Виділено та детально розглянуто категорії зазначених справ, наведено статистичні дані та прийняті рішення. Встановлено, що переважна кількість досліджених справ стосується визнання свідоцтва України на торговельну марку недійсним.

Ключові слова: майнові права на торговельну марку, види порушень майнових прав, судова практика, справи про захист прав на торговельні марки, визнання свідоцтва на торговельну марку недійним, дострокове припинення дії свідоцтва.

Шульпін І. Поняття реальних збитків як складової поняття збитків  у сфері інтелектуальної власності: категорія права та економіки. У статті досліджуються та аналізуються правова й економічна категорія «реальних збитків» у майновій сфері та у сфері інтелектуальної власності. Стаття містить зіставлення поняття «реальні збитки» як у майновій сфері, так і у сфері інтелектуальної власності згідно з економічною та юридичною категоріями. Наведено головні терміни, що визначають поняття «реальні збитки» у сфері інтелектуальної власності. Як підсумок дослідження, визначається поняття «реальні збитки» у сфері інтелектуальної власності. Стаття стане у пригоді працівникам МВС, судовим експертам.

Ключові слова: реальні збитки, майнові права інтелектуальної власності, об’єкт права інтелектуальної власності, суб’єкт права інтелектуальної власності, право володіння, користування та розпорядження правами інтелектуальної власності, договірні зобов’язання, недоговірні правовідносини

Кашинцева О., Іолкін Я. Дотримання балансу інтересів суспільства та інтересів суб’єктів патентних прав при кодифікації законодавства в сфері інтелектуальної власності. Стаття присвячена питанням доцільності кодифікації законодавства у сфері інтелектуальної власності на засадах принципів розбудови політики фармацевтичного націоналізму чи фармацевтичної незалежності держави. Сучасність спонукає визначити принципи права інтелектуальної власності на засадах «колективності знання», поставити право інтелектуальної власності на служіння інтересам суспільства та забезпечити відповідні стимули науковій діяльності. Новим духом інтелектуальної власності продиктована політика запровадження виключень з права інтелектуальної власності щодо об’єктів, які використовуються у протидії COVID-19.

Ключові слова: інтелектуальна власність, кодифікація, права людини, приватні інтереси, публічні інтереси, виключення з прав, лікарські засоби, патенти

Осипова Ю. Розподіл майнових прав інтелектуальної власності на ОПІВ, створені у закладах вищої освіти України за договором замовлення. Статтю присвячено питанню розподілу майнових прав інтелектуальної власності на ОПІВ, створені у ЗВО України за договором замовлення. У ході проведеного дослідження визначено загальні вимоги чинного законодавства до порядку розподілу майнової частини права інтелектуальної власності на «об’єкт, створений за замовленням». Встановлено, що вирішення цього питання наразі залежить від виду ОПІВ, що створюється за замовленням, а також, у певних випадках, від мети його створення. Описано можливі варіанти розподілу означених вище прав між ЗВО-замовником і творцем-виконавцем за договором про створення ОПІВ за замовленням. Виявлено прогалини та невідповідності між нормами чинного законодавства у цій сфері, запропоновано відповідні законодавчі зміни.

Ключові слова: розподіл майнових прав інтелектуальної власності; майнові права інтелектуальної власності; об’єкт, створений за замовленням; заклади вищої освіти; інтелектуальна власність закладів вищої освіти; об’єкти права інтелектуальної власності; договір про створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності

Денисенко Р. Здійснення майнових прав інтелектуальної власності на результати робіт за договором на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт. У статті досліджуються питання розподілу прав на результати робіт, які є об’єктами інтелектуальної власності, створені в процесі виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Аналізуються проблемні питання множинності суб’єктів майнових прав інтелектуальної власності на результати робіт за договором та відносин між ними щодо здійснення спільних прав інтелектуальної власності на результати робіт.

Ключові слова: результати робіт, суб’єкти майнових прав інтелектуальної власності, спільні майнові права інтелектуальної власності

Гоменюк А. Ключові проблеми правового регулювання додаткової охорони винаходів у сфері фармації в національному законодавстві України. Стаття присвячена дослідженню ключових проблем та прогалин правового регулювання додаткової охорони винаходів в умовах відсутності підзаконної нормативно-правової бази для регулювання процедури видачі сертифікатів додаткової охорони. У рамках дослідження проаналізовано європейську практику та сформульовано рекомендації щодо застосування окремих положень статті 271 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі».

Ключові слова: сертифікат додаткової охорони, базовий патент, процедура видачі сертифікату додаткової охорони

Ярмолюк А. Роль інтелектуальної власності як складової інноваційної діяльності: правові засади. Розглянуто значення інтелектуальної власності як складової інноваційної діяльності, що має переважно циклічно-мережевий характер. Зроблено висновок про необхідність упровадження концепції відкритих інновацій стейкхолдерами в Україні та створення цифрових платформ, що сприяють партнерству бізнесу, державних підприємств та інноваційних команд у процесі створення інноваційних продуктів.

Ключові слова: права інтелектуальної власності, інноваційна діяльність, концепція відкритих інновацій, відкриті інноваційні платформи

Опанасенко А. Закон України «Про корінні народи України»: декларування прав та їх подальша імплементація. У статті детально аналізуються правовий статус та окремі види прав, закріплені за корінними народами України згідно з нещодавно прийнятим Законом України «Про корінні народи України». Визначаються критерії належності окремих спільнот до корінних народів України, особливості реалізації цими народами своїх колективних прав, а також реалізації окремими представниками корінних народів своїх індивідуальних прав у відповідних сферах. У рамках дослідження виокремлюються особливості представництва корінних народів України на місцевому, національному та міжнародному рівнях.

Ключові слова: корінні народи, кримські татари, караїми, кримчаки, гагаузи, представництво, правовий статус, самовизначення, мова, культура, традиції, народ, ідентичність

Пономарьова О. Забезпечення конфіденційності інформації про пацієнта одержаної під час проведення клінічного випробування лікарського засобу. Клінічні дослідження проводяться відповідно до правових норм, за умов дотримання прав людини та відповідно до міжнародних етичних принципів. Кожне клінічне випробування для пацієнта (досліджуваного) розпочинається на добровільних засадах та з ознайомлення пацієнта (досліджуваного) з особливостями дослідження, його ціллю і метою, роз’яснення про можливі ризики, крім того пацієнта інформують про інноваційні лікарські засоби та доступ до безоплатного лікування під час дослідження. Пацієнт бере участь у дослідженні лікарського засобу за власним бажанням, підписавши добровільну інформовану згоду. Важливої уваги потребує забезпечення дотримання прав пацієнта (досліджуваного) у клінічному випробуванні лікарського засобу на таємницю особистого життя та захист персональних даних, які є конфіденційною інформацією про людину як об’єкта дослідження.

Ключові слова: клінічне випробування, конфіденційна інформація, персональні дані, пацієнт

Недогібченко Є. Кримінальна відповідальність за скоєння злочинів у сфері інтелектуальної власності за законодавством зарубіжних країн. У статті наведено огляд окремих статей кримінальних кодексів України, Латвійської Республіки, Грузії та КНР, що містять склади злочинів проти інтелектуальної власності. Подано статистичні дані щодо кількості вироків у справах про порушення прав інтелектуальної власності в Україні за останні 10 років.

Ключові слова: інтелектуальна власність, авторське право і суміжні права, об’єкти промислової власності, засоби індивідуалізації, кримінальна відповідальність, злочини проти інтелектуальної власності

Орлюк О. Політика Відкритої науки в Європейському Союзі як глобальний орієнтир для України: правовий вимір. У статті аналізується практика Європейського Союзу в частині розробки та втілення політики Відкритої науки, розбудови Європейської хмари відкритої науки (EOSC), впровадження принципів FAIR та їх розширення додатком у вигляді CARE-принципів. Досліджується діяльність Європейської Комісії в контексті втілення політики Відкритої науки та можливості останньої відповідати на глобальні виклики, що стоять перед людством, на кшталт пандемії COVID-19. Концепція EOSC як складова Відкритої науки розглядається через призму таких політик Європейського Союзу як Стратегія цифрового єдиного ринку та Європейської хмарної ініціативи, Європейського дослідницького простору та Цифровізації промисловості, частиною яких є змістовно. Підіймаються питання втілення концепції EOSC через розвиток та об’єднання європейських та національних дослідницьких та е-інфраструктур і даних, послуг і навичок, які мають сприяти створенню конкурентоспроможної економіки даних і знань в ЄС та у глобальному світі в цілому. Аналізуються кроки України на шляху її інтеграції до Європейського дослідницького простору та Європейської Хмари Відкритої Науки у правовому вимірі, через призму діяльності органів державної влади та виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію UA–EU.

Ключові слова: Відкрита наука, EOSC, інтелектуальна власність, наукові дослідження, пандемія COVSD-19, Угода UA–EU, Цифрова Європа

 

 

 

 

 

 

 




№ 5 (121) 2021

Завантажити №5 2021 видання за посиланням.

Остапенко Г. Чи бути архітектурі креативною індустрією в Україні? У статті проаналізовано правовий статус архітектора як автора твору архітектури у сфері архітектури, що належить до креативної індустрії, та законодавчі ініціативи стосовно суттєвої зміни правового статусу архітектора у відносинах із замовником. Проаналізовано наслідки, які можуть мати такі зміни в частині здійснення авторського нагляду, дотримання задуму архітектора в процесі будівництва та питання відповідальності за порушення, допущені у проекті або під час зведення об’єкта архітектури. Зроблено висновок про те, що така зміна правового статусу архітектора формує несприятливі умови для розвитку сфери архітектури як креативної індустрії. Ключові слова: креативні індустрії, твори архітектури, архітектурне рішення, архітектор, авторські права архітектора.

Мамчур Л., Ситцевой В. Співвідношення понять «сирітський твір» і «твір, що перейшов у суспільне надбання» у сучасному авторському праві. У статті розмежовано поняття «сирітський твір» і «твір, що перейшов у суспільне надбання». Обґрунтовано, що тривале виключне авторське право дозволяти використання твору конфліктує з потребами суспільства в цифрову епоху, коли для розширення доступу до твору потрібен дозвіл на його оцифрування, а з’ясувати правовласника не вдається. Баланс між майновим інтересом правовласника та інтересом суспільства у справедливому використанні твору можна зберегти, запровадивши видачу за запитом потенційного користувача дозволу на використання сирітських творів компетентним державним органом. Ключові слова: сирітський твір, авторське право, оцифрування твору, суспільне надбання, майнові права автора, строк охорони авторських прав.

Улітіна О. Законодавче регулювання видавничої діяльності в Україні. Стаття присвячена питанню законодавчого регулювання видавничої діяльності в Україні. Автор проводить аналіз найважливіших законодавчих актів у цій сфері, розглядаючи видавничу діяльність у першу чергу як галузь, що належить до креативних індустрій. Розглянуто державну політику в цій сфері, яка спрямована в першу чергу на розвиток видавничої справи в цілому та на підтримку україномовних видань. Вказано на існування певних розбіжностей у законодавчому регулюванні видавничої діяльності у сфері книговидання та видання періодичних видань. Розглянуто дані Українського інституту книги щодо сучасного стану видавничої діяльності в країні. Відповідно до цих даних однією з найбільших проблем у сфері видавництва є значна кількість порушень авторського права та прав інтелектуальної власності в цілому. Ключові слова: креативні індустрії, видавнича діяльність, книговидання, авторське право, право інтелектуальної власності, порушення авторського права, законодавство в галузі права інтелектуальної власності.

Зеров К. Інтелектуальна власність в сфері інформаційно-комунікаційних технологій. У публікації розглянуто питання правової охорони інтелектуальної власності у сфері інформаційних (інформаційно-комунікаційних) технологій. Проаналізовано базові види економічної діяльності, які відносяться до креативних індустрій в ІТ, що спрямовані як на створення, так і на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на вже створені екземпляри (або копії) програмного забезпечення. Зауважено, що згідно з нормами податкового законодавства України окремі господарські операції з розповсюдження програмного забезпечення повинні бути здійснені на підставі договорів постачання програмної продукції, а не на підставі договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Проведена коротка описова характеристика обʼєктів авторського права у сфері інформаційних технологій і можливостей їх правової охорони, а саме: компʼютерної програми, бази даних і веб-сайта. Розглянуто питання розподілу майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт, створений у звʼязку з виконанням трудового договору (контракту) і на об’єкт, створений на замовлення у сфері інформаційних технологій. Ключові слова: ІТ, комп’ютерна програма, авторське право, креативна індустрія.

Зайківський О., Оністрат О. Роль інтелектуальної власності у забезпеченні обороноздатності держави (2 ч.). Розглянуто основні положення законодавства України, що визначає державну політику у сфері національної безпеки та оборони, стосовно врегулювання питань забезпечення обороноздатності держави. Досліджено роль інтелектуальної власності в усіх складових системи забезпечення обороноздатності України. Зазначено важливість забезпечення охорони інтелектуальної власності в процесі здійснення заходів з підвищення обороноздатності держави та необхідність удосконалення відповідного законодавства. Запропоновано рекомендації з удосконалення нормативно-правового забезпечення національної безпеки та оборони з метою вирішення проблемних питань інтелектуальної власності в цій сфері. Ключові слова: обороноздатність, інтелектуальна власність, нормативно-правове забезпечення.

Буров О. Вплив кіберзлочинності на цифрову економіку. У статті проведено аналіз чинників кібернебезпек для світової економічної системи, які проявилися за період пандемії та переходу економіки до «нової норми», в умовах розширення цифровізації за такими аспектами: цифровізація та нові умови праці, використання гібридної робочої сили, вплив біологічної пандемії та кіберпандемії на зміни в економіці, чинники кіберзагроз для бізнесу. Обґрунтовано виникнення гібридної робочої екосистеми, її переваги та недоліки. Проаналізовано виникнення кіберпандемії як результат стрімкої цифровізації внаслідок пандемії COVID-19 і переходу праці до дистанційної форми. Виділено найбільш вагомі чинники кібербезпеки для успішної діяльності компаній. Ключові слова: людський капітал, дистанційна праця, кібербезпека, гібридна робоча сила, цифрова економіка.

Борко Ю. Економіко-правові аспекти використання комп’ютерних програм. У статті розглянуто економіко-правові аспекти використання комп’ютерних програм у господарських операціях, зокрема, окремі питання оподаткування створення та використання комп’ютерних програм. Досліджено питання відображення в бухгалтерському обліку та оподаткування придбаних майнових прав інтелектуальної власності на комп’ютерну програму в частині: передання майнових прав згідно з ліцензійним договором, постачання від нерезидента (резидента) резиденту та визначення собівартості програмного продукту, особливості оподаткування ПДВ. Обґрунтовано необхідність удосконалення економіко-правового регулювання створення та використання комп’ютерних програм у господарській діяльності компаній в частині оподаткування. Ключові слова: комп’ютерна програма, економіко-правове регулювання, оподаткування, ліцензійний договір, первісна вартість, податок на додану вартість, роялті

Харченко О. Заперечення проти заявки на торговельну марку чи дії міжнародної реєстрації торговельної марки в Україні. У статті здійснено аналіз основних підходів до практики подання та наслідків подання заперечень третіх осіб проти заявок на торговельні марки чи дії міжнародних реєстрацій торговельної марки на основі дослідження положень нормативно-правових актів України та зарубіжних держав. Подання заперечення щодо заявки на торговельну марку визначено як право будь-якої третьої особи навести свої міркування про невідповідність заявленого на реєстрацію позначення умовам надання правової охорони. Визначено, що вказане право може бути реалізоване в межах кількох інстанцій: заперечення третьої особи, яке подається на етапі експертизи позначення; заперечення третьої особи, яке подається до Апеляційної палати НОІВ; оскарження затвердженого рішення Апеляційної палати НОІВ у судовому порядку. Надано пропозиції з удосконалення процедури подання заперечень проти заявки на торговельну марку чи дії міжнародної реєстрації торговельної марки в Україні. Ключові слова: заперечення, торговельна марка, апеляційна палата, період опозиції.

Капіца Ю. Права інтелектуальної власності у договорах про співробітництво /виконання досліджень та розробок між науковими установами, університетами та підприємствами: частина друга – Україна, нові незалежні країни. Досліджується врегулювання відносин інтелектуальної власності у договорах про співробітництво/виконання досліджень і розробок (ДР) між науковими установами, університетами та підприємствами в Україні, нових незалежних державах (Білорусь, Казахстан, РФ) (ННД), а також практика укладання договорів. Вказано на нерозвинутість у ННД сучасних підходів до розподілу майнових прав та використання об’єктів права інтелектуальної власності у договорах ДР порівняно з практикою ЄС, США. Пропонуються зміни до законодавства України з удосконалення укладання договорів ДР; розробка примірних застережень для різних варіантів взаємовідносин університетів, наукових установ, національних та іноземних підприємств і організацій. Ключові слова: договори на виконання досліджень і розробок, договори про співробітництво з проведення досліджень, права інтелектуальної власності, університети, наукові установи.

Штефан О. Окремі аспекти можливої кодифікації законодавства права інтелектуальної власності.https://drive.google.com/file/d/1ZC8GROVv-j-lA6d9AKKJjzNWQjYvXjBO/view?usp=sharing У статті досліджуються питання, пов’язані з можливістю проведення кодифікації законодавства у сфері права інтелектуальної власності. Безпосередньо висвітлюються доктринальні підходи систематизації законодавства з права інтелектуальної власності. У результаті проведеного аналізу позицій представників цивілістичної доктрини та доктрини права інтелектуальної власності зроблено висновок, що кодифікація законодавства в означеній сфері можлива, якщо право інтелектуальної власності можна виокремити в самостійну галузь, що характеризується самостійним предметом та методом регулювання суспільних відносин. Зроблено також висновок, що при визначенні предмета правового регулювання права інтелектуальної власності слід відходити від цивілістичного його визначення, яке не враховує специфіку цих відносин. Кодифікації законодавства з права інтелектуальної власності буде сприяти заінтересованість держави та відповідна політична воля. Ключові слова: рекодифікація ЦК України, кодифікація законодавства з права інтелектуальної власності, предмет та метод права інтелектуальної власності.

Коваль І. Підстави і способи систематизації законодавства України у сфері інтелектуальної власності. Стаття присвячена дослідженню сучасного стану законодавчого регулювання відносин інтелектуальної власності в Україні та шляхів його вдосконалення в напрямі систематизації відповідного законодавства. Розглянуто наукові підходи до визначення місця права інтелектуальної власності в системі права України. Окреслено два можливі альтернативні шляхи кодифікації законодавства у сфері інтелектуальної власності: у межах чинних Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України з урахуванням розмежування предметів їх регулювання або в напрямі окремих кодифікацій авторського права і права промислової власності як інститутів права інтелектуальної власності. Запропоновано орієнтири для вибору відповідного напряму кодифікації. Ключові слова: право інтелектуальної власності, систематизація законодавства, кодифікація, авторське право, право промислової власності.

Мироненко Н. Теоретичні підходи до визначення принципів кодифікації законодавства у сфері інтелектуальної власності. У статті розкриваються теоретичні підходи до визначення системи принципів кодифікації, визначається їх місце у системі права, доводиться, що системоутворювальним критерієм принципів права та принципів законодавства є їх функціональне та цільове призначення. Розкривається практичне значення принципів у процесі систематизації законодавства у сфері інтелектуальної власності, у тому числі й такого її виду як кодифікація; досліджується співвідношення принципів права та принципів законодавства; визначаються основні методологічні засади, які впливають на виокремлення системи принципів, визначають їх місце в теорії кодифікації; доводиться наявність діалектичного взаємозв’язку між метою кодифікації, її завданнями та принципами, на яких ґрунтується кодифікаційна діяльність, залежність її результату від ступеня узгодженості зазначених елементів кодифікації. Ключові слова: право, інтелектуальна власність, кодифікація та систематизація законодавства, принципи кодифікації, поняття, види та система принципів кодифікації.

Кашинцева О., Іолкін Я. Досвід України з імплементації гнучких положень Угоди ТРІПС у двох контекстах: євроінтеграції та пандемії. Стаття присвячена висвітленню та аналізу світових тенденцій щодо змін парадигми права інтелектуальної власності на обʼєкти, які використовуються в діагностиці, профілактиці та лікуванні COVID-19. Наводяться приклади запровадження політики фармацевтичного націоналізму країнами ЄС, Канадою та Ізраїлем. Надається обґрунтування необхідності для України виступити ко-спонсором пропозицій щодо виключень, які висловлюються на Раді ТРІПС. Зазначається необхідність використання Україною історичного шансу для розвитку національної фармацевтичної індустрії, що сприяло б, серед іншого, забезпеченню інтересів вітчизняного пацієнта. Розроблено пропозиції щодо необхідних змін національного законодавства. Ключові слова: інтелектуальна власність, права людини, права пацієнтів, фармацевтичний націоналізм, протекціонізм, вакцини, генерики, COVID-19.

Чомахашвілі О. Правове виховання з питань інтелектуальної власності. В статті приділено увагу комплексному вивченню поняття та значення правового виховання з питань інтелектуальної власності, особливо соціальній важливості та значенню всієї сфери інтелектуальної власності, що розглядається як правова цінність. Зроблено спробу визначити взаємозв’язок між рівнем і популярністю винахідництва та загальної культури у сфері інтелектуальної власності. Розглянуто етапи та способи отримання знань з питань основ інтелектуальної власності. Проаналізовано проблемні питання щодо необхідних заходів в освітній сфері з питань інтелектуальної власності. Докладно охарактеризовано концепцію заходів виховного характеру, яка спрямована на активізацію осмислення українським суспільством необхідності законного застосування прав інтелектуальної власності. Надано пропозиції щодо збільшення просвітницьких заходів з питань інтелектуальної власності та усвідомлення їх цінності для суспільства. Ключові слова: правове виховання, правові цінності, право інтелектуальної власності, винахідництво

 

 

 

 




№ 4 (120) 2021

Завантажити №4 2021 видання за посиланням.

Штефан А. Законодавство у сфері авторського права: оцінка ефективності. У статті розглянуті питання ефективності законодавства та критеріїв її оцінки. Визначено, що ефективністю законодавства є його здатність викликати для учасників суспільних відносин очікувані наслідки, зумовлені метою правових норм, у тому числі здатність задовольняти інтереси учасників цих відносин. Проаналізовано законодавство у сфері авторського права на предмет встановлення його якості, дієвості, достатності, дотримання у ньому техніко-юридичних вимог. Виявлено, що нормативно-правовим актам, які регулюють відносини, пов’язані із створенням і використанням творів, властиві проблеми з уніфікацією термінології, наявність колізій, прогалин, застарілих норм та норм, що є недієвими через відсутність механізму їх реалізації. Ці чинники негативно впливають на ефективність законодавства у сфері авторського права, а тому його удосконалення є одним із важливих напрямів нормотворчої діяльності.

Ключові слова: ефективність законодавства, критерії оцінки ефективності законодавства, авторське право, інтелектуальна власність

Троцька В. Позасудове врегулювання спорів відповідно до європейського законодавства про авторське право і суміжні права в єдиному цифровому ринку. У статті висвітлено питання практичного застосування норм законодавства, шо перебувають на перетині двох прав: авторського права та права на свободу інформації, преси. Здійснено аналіз судових рішень справ Spiegel Online GmbH v. Volker Bec тощо, які розглядалися судами Німеччини, а також Європейським судом (рішення від 29 липня 2019 року). Детально досліджено розʼяснення суду щодо застосування норм європейського та німецького законодавства про авторське право в частині винятків та обмежень цих прав з інформаційною метою. Проаналізовано рекомендації Європейського суду про допустимість вільного цитування за допомогою гіперпосилання. Здійснено порівняння норм європейського, німецького та українського законодавства у сфері авторського права в контексті обмежень майнових авторських прав, спрямованих на недопущення барʼєрів у свободі інформації, що висвітлюється ЗМІ.

Ключові слова: авторське право, свобода інформації, ЗМІ, винятки та обмеження прав, вільне використання творів з інформаційною метою, цитування, гіперпосилання

 

Костів О. Особливості розширеного колективного управління об’єктами авторського права і (або) суміжних прав за оновленим законодавством України. У статті досліджуються особливості розширеного колективного управління об’єктами авторського права і (або) суміжних прав. Аналізуючи сфери розширеного колективного управління, автор робить висновок про вірність позиції законодавця в питанні завершеності переліку таких сфер. Значна увага в дослідженні приділена питанням основних та додаткових організацій колективного управління, їх правовому статусу та аналізу категорії «конфлікт інтересів» в системі колективного управління.

Ключові слова: розширене колективне управління, авторське право і суміжні права, організація, акредитація, винагорода, відкликання прав

 

Зайківський О., Оністрат О. Роль інтелектуальної власності у забезпеченні обороноздатності держави (1 ч.). Розглянуто основні положення законодавства України, що визначає державну політику у сфері національної безпеки та оборони, стосовно врегулювання питань забезпечення обороноздатності держави. Досліджено роль інтелектуальної власності в усіх складових системи забезпечення обороноздатності України. Зазначено важливість забезпечення охорони інтелектуальної власності в процесі здійснення заходів з підвищення  обороноздатності держави та необхідність удосконалення відповідного законодавства. Запропоновано рекомендації з удосконалення нормативно-правового забезпечення національної безпеки та оборони з метою вирішення проблемних питань інтелектуальної власності в цій сфері.

Ключові слова: обороноздатність, інтелектуальна власність, нормативно-правове забезпечення

 

Волинець І. Адміністративні засади захисту прав інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції на ринку лікарських засобів в Україні. Стаття присвячена розгляду особливостей захисту прав інтелектуальної власності на ринку лікарських засобів за адміністративною процедурою. Автор вказує, що адміністративна процедура є спеціальною формою захисту, що передбачає звернення до державних органів за захистом порушених прав. Розглянуто основні державні органи, на які покладаються відповідні функції та до яких можна звернутися із заявою для вжиття заходів щодо захисту порушених прав. Акцентовано увагу на механізмах «post-grant opposition» та «pre-grant opposition». Обґрунтовано, що Апеляційна палата Національного органу інтелектуальної власності є компетентним та кваліфікованим органом, який здатен захистити права інтелектуальної власності.

Ключові слова: адміністративний захист прав інтелектуальної власності, недобросовісна конкуренція, ринок лікарських засобів, АМКУ, Апеляційна палата НОІВ, post-grant opposition, pre-grant opposition

 

Шульпін І. Поняття упущеної вигоди як складової поняття збитків у сфері інтелектуальної власності: категорія права та економіки. Стаття присвячена дослідженню та аналізу правової та економічної категорії «упущена вигода» у майновій сфері та у сфері інтелектуальної власності. У статті зіставляється поняття «упущена вигода» у майновій сфері та у сфері інтелектуальної власності відповідно до економічної та юридичної категорії. Наводяться головні терміни для визначення поняття «упущена вигода» у сфері інтелектуальної власності. За висновками дослідження формулюється поняття «упущена вигода» у сфері інтелектуальної власності. Стаття буде корисною для працівників МВС, судових експертів.

Ключові слова: майнові права інтелектуальної власності, об’єкт права інтелектуальної власності, суб’єкт права інтелектуальної власності, право володіння, користування та розпорядження правами інтелектуальної власності, договірні зобов’язання, недоговірні правовідносини

 

Бутнік-Сіверський О. Андрощук Г. Методологічні засади  патентного ландшафту в системі інтелектуальної національної безпеки. У статті досліджується інтелектуальна національна безпека у безпекознавстві як новий напрям розвитку, яка потребує розроблення теоретико-методологічних засад при отриманні результатів, що фіксуються в ході обґрунтування реальних зовнішніх та внутрішніх загроз. Аргументована потреба поглибленого дослідження розвитку дієвої методології інтелектуальної національної безпеки, до якої віднесено методи патентного ландшафту, що обумовило мету дослідження, якою стала методологія патентного ландшафту щодо економічної природи та закономірностей розвитку інтелектуальної національної безпеки у напрямі протидії внутрішнім та зовнішнім загрозам. Зазначено, що патентний ландшафт не є інструментом, який має ознаки завершеності, а розглядається як методологія дослідження, що включає методики здійснення пошуку та аналізу, оцінки отриманих результатів та їх ефективності впливу. Розглядається методологія дослідження патентного ландшафту для цілей інтелектуальної національної безпеки, яка спрямована на узагальнення методичних підходів для різних завдань протидії внутрішнім та зовнішнім загрозам у системі інтелектуальної національної безпеки, включає технологічний аналіз, конкурентний аналіз, територіальний аналіз і аналіз патентного портфоліо (запатентованих інтелектуальних активів) конкретної компанії або компаній та потребує конкретного  методичного забезпечення  і стандартизації звітування, а в окремих випадках встановлення нормативів або змістовних  обмежень. Методологія розглядається як масштабний варіант патентного пошуку та під кутом реального стану і перспективи трансформаційних процесів у напрямі дослідження загроз національній безпеці з використанням відомих світових баз патентної статистики та порівняльної економічної статистики для виявлення переваг або марнотратства фінансових і матеріальних ресурсів.

Ключові слова: інтелектуальна власність, національна інтелектуальна безпека, методологія дослідження, патентний ландшафт, порівняльна економічна статистика

 

Капіца Ю. Права інтелектуальної власності у договорах про співробітництво/виконання досліджень та розробок між науковими установами, університетами та підприємствами: частина перша Європейський Союз, США . Досліджується практика врегулювання відносин інтелектуальної власності у договорах про співробітництво/виконання досліджень і розробок (ДР) між науковими установами, університетами та компаніями в ЄС, США. Показано істотну роль, яка відведена в ЄС, США, на міжнародному рівні  розробленню та використанню модельних договорів ДР з різними варіантами застережень стосовно об’єктів права інтелектуальної власності. Визначено принципи розподілу прав інтелектуальної власності та використання результатів досліджень у договорах ДР, що доцільно застосовувати у практиці укладання договорів ДР в Україні.

Ключові слова: договори на виконання досліджень та розробок, договори про співробітництво з проведення досліджень, права інтелектуальної власності, університети, наукові установи

 

Падучак О. Правове врегулювання булінгу в національному законодавстві. У запропонованій до уваги статті проаналізовано новітні положення нормативно-правових актів України щодо профілактики та протидії булінгу. На підставі проведеного дослідження визначено проблемні моменти правового регулювання булінгу та сформульовано пропозиції з удосконалення чинного законодавства. Проведено аналіз розглянутих судами справ щодо притягнення до адміністративної, цивільно-правової відповідальності за вчинення булінгу, а також справ, що виникають із трудових правовідносин працівників закладів освіти, де встановлено факти булінгу.

Ключові слова: булінг, ознаки булінгу, форми булінгу, суб’єктний склад булінгу, діти, насильство в закладі освіти, булінг учасника освітнього процесу, антибулінгове законодавство, судова практика, відповідальність за булінг, профілактика булінгу

 

            

 

 




№ 3 (119) 2021

Завантажити №3 2021 видання за посиланням.

Н. Федорова Правове регулювання діяльності роботи рекламних агентств в контексті права інтелектуальної власності. У статті розкрито правові засади регулювання реклами, відносини між суб’єктами рекламної діяльності в контексті права інтелектуальної власності, правове регулювання відносин у сфері реклами, зокрема розглянуто види договорів у рекламній діяльності. Обґрунтовано необхідність удосконалення правового регулювання рекламної діяльності. Розглянуто специфіку правовідносин, що виникають у зв’язку зі створенням та розповсюдженням реклами. Досліджено аспекти немайнових прав інтелектуальної власності (права на ім’я та права на збереження цілісності твору).

Ключові слова: реклама, правове регулювання, суб’єкти рекламної діяльності, права споживачів, рекламне законодавство, прихована реклама, порівняльна реклама

Самоловова Н. Незареєстрований промисловий зразок в індустрії моди. З метою гармонізації правовідносин у сфері інтелектуальної власності з країнами членами Євросоюзу в Україні набув чинності закон «Про охорону прав на промислові зразки», у якому з’являється новий термін — незареєстрований промисловий зразок, подібний до незареєстрованого промислового зразка Співтовариства. У статті наведено приклади рішень судів ЄС, що розглядають справи, пов’язані з використанням незареєстрованих промислових зразків в індустрії моди, і проаналізовано стан захисту прав інтелектуальної власності в індустрії моди в Україні.

Ключові слова: промисловий зразок, інтелектуальна власність, незареєстрований промисловий зразок, незареєстрований промисловий зразок Співтовариства, новизна, індивідуальний характер

 

Зайківський О., Оністрат О. Державна політика національної безпеки та питання інтелектуальної власності. Розглянуто теоретичні аспекти розроблення державної політики національної безпеки і оборони України. Досліджено необхідність визначення актуальних проблем у цій сфері та врахування питань інтелектуальної власності в цих процесах. Визначено, що ефективна реалізація державної політики національної безпеки неможлива без усебічного аналізу впливу питань інтелектуальної власності на сферу національної безпеки і оборони України. Вказано на важливість здійснення подальших досліджень щодо розроблення єдиного підходу з удосконалення системи охорони інтелектуальної власності та визначення її як складової сфери забезпечення національної безпеки і оборони України, розроблення відповідних рекомендацій з вирішення проблемних питань інтелектуальної власності та нейтралізації джерел загроз під упливом розвитку сфери інтелектуальної власності в структурі національної безпеки і оборони України.

Ключові слова: державна політика, національна безпека, інтелектуальна власність

 

Г. Дорожко, А. Ромашко, Л. Кравець, О. Поладько Сучасні підходи до охорони науково-технічної інформації, як результату інтелектуальної творчої діяльності. Стаття присвячена термінам, що стосуються науково-технічної інформації. Приділено особливу увагу інформації, яка має комерційну цінність та є об’єктом права інтелектуальної власності. Виявлено розбіжності законодавства щодо визначення понять «ноу-хау», «комерційна таємниця» та «раціоналізаторська пропозиція», що впливає на їх комерціалізацію. Проаналізовано практику порушень конфіденційності інформації. Проаналізовано послугу ВОІВ щодо цифрових міток часу і стандарти з систем управління якістю та інформаційною безпекою. Надано рекомендації з управління інформацією.

Ключові слова: науково-технічна інформація, інтелектуальна власність, комерційна таємниця, винахід, корисна модель, раціоналізаторська пропозиція, WIPO PROOF, система управління

 

Андрощук Г. Штучний інтелект: економіка, інтелектуальна власність, загрози (2 ч.).  У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучного інтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності (ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироблено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід’ємної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучного інтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для економіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовий феномен у структурі правовідносин, новий об’єкт для правового регулювання. Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведено аналіз розглянутих судами справ, по’’язаних з проблемою правосуб’єктності ШІ, вивчено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпеки кримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки. Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним із ключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економіки України.

Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність, регулювання, кібербезпека,  ризики, загрози, національна безпека

 

Кодинець А., Мурашко А. Відеогра у системі інтелектуальної власності: поняття та особливості правової охорони. Стаття присвячена дослідженню суттєвих для правового захисту особливостей відеогри як об’єкта права інтелектуальної власності. Висвітлено доцільність використання понять, закріплених в українському законодавстві для визначення комп’ютерної програми, аудіовізуального твору, електронної (цифрової) інформації, стосовно поняття «відеогра». Порівняно поняття «відеогра» із суміжним поняттям «мультимедійний твір». Особливу увагу приділено зв’язкам компонентів відеогри між собою та самою відеогрою, складності побудови режиму охорони інтелектуальної власності. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про те, що відсутність законодавчої фіксації визначення поняття «відеогра» негативно позначається на охороні відеоігрових продуктів існуючим режимом захисту комп’ютерних програм як літературних творів. Запропоновано визначення відеогри, що відповідає сучасним вимогам суспільства та відеоігрової індустрії.

Ключові слова: відеогра, право інтелектуальної власності, комп’ютерна програма, програмне забезпечення, цифрова інформація, електронна інформація, мультимедійний твір, аудіовізуальний твір

 

А. Шабалін Процесуальні питання визначення судом ефективного способу захисту у цивільних справах. Статтю присвячено дослідженню цивільно-процесуальних аспектів застосування обрання судом належного та ефективного способу захисту порушеного права в рамках власної судової дискреції. Приділено увагу дослідженню правової природу цивільно-правового захисту, вивчено існуючі доктринальні позиції, нормативну базу в рамках обраної теми. Встановлено особливості реалізації судом дискреційних повноважень щодо застосування ефективного способу захисту порушеного приватного права. Визначено межі застосування означеної дискреції в рамках вирішення цивільної справи. У підсумку знайшли своє визначення основні критерії обрання судом ефективного способу правового захисту.

Ключові слова: цивільно-процесуальний захист, суд, ефективний спосіб захисту, цивільний процес