Редакція науково-практичного журналу «Теорія і практика інтелектуальної власності» базується у своїй діяльності на етичних нормах, що відповідають публікаційним принципам Elsevier. При цьому редакція усвідомлює важливість узгодження норм етичної поведінки для всіх сторін, що беруть участь у процесі публікації: автора, редактора журналу, рецензента, видавця і суспільства.

Головний редактор науково-практичного журналу «Теорія і практика інтелектуальної власності», Орлюк Олена Павлівна, із повною відповідальністю ставиться до обов’язків з нагляду за усіма етапами публікації, при цьому редакція журналу в цілому усвідомлює всю повноту етичної та іншої відповідальності. Адже публікація статі виступає важливою складовою розвитку послідовної й всебічної системи знань та навичок у сфері інтелектуальної власності й відображає якість роботи авторів статей та установ, які їх підтримують. У статтях, що пройшли рецензію, використовується науковий метод.

Обов’язки редакційної колегії (відповідно до діючих публікаційних принципів Elsevier і принципів Комітету з етики наукових публікацій (COPE))

  • Рішення щодо публікації:

Головний редактор науково-практичного журналу «Теорія і практика інтелектуальної власності» несе відповідальність за вирішення, які зі статей, наданих журналу, повинні бути опубліковані. Головний редактор приймає рішення у співпраці з іншими членами редакційної колегії.

Основними факторами для вирішення питання щодо публікації є перевірка наукової статті на актуальність теми, її значення для дослідників і читачів, відповідність умовам редакційної політики, а також дотримання авторських прав та недопущення плагіату.

Схвалення кінцевого рішення про публікацію статті відбувається на засіданні Вченої ради Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.

  • Принцип чесної гри:

Головний редактор повинен оцінювати рукописи за їх інтелектуальним змістом, незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, етнічного походження, громадянства або політичних поглядів автора.

  • Конфіденційність:

Головний редактор і всі співробітники редакції не мають права розкривати інформацію щодо наданих робіт нікому, крім відповідного автора, рецензента, інших редакційних консультантів і, за необхідності, видавця.

  • Розкриття інформації та конфлікт інтересів:

Неопубліковані матеріали, використані у наданому рукопису, не повинні використовуватися у власних дослідженнях головного редактора або будь-яких членів редакційної колегії, без письмової згоди автора. Закрита інформація або ідеї, отримані під час рецензування, повинні залишатися конфіденційними і не використовуватися для особистої вигоди.

Головний редактор має заявити самовідвід (доручити заступнику головного редактора або іншого члена редколегії зайнятися розглядом рукопису замість нього) для розгляду рукопису, у зв’язку з яким він має конфлікт інтересів в результаті конкурентних відносин, співробітництва чи інших відносин і зв’язків із одним з авторів, компаній, або (можливо) установ, пов’язаних з наданими рукописами.

Головний редактор повинен вимагати від усіх учасників процесу розкриття відповідних конкуруючих інтересів та публікації поправок, якщо конкуренція інтересів була виявлена після публікації. За необхідності повинні бути вжиті інші відповідні заходи, такі як публікація спростування або вибачення.

  • Участь та співпраця в розслідуванні:

При поданні етичної скарги щодо наданого рукопису або опублікованої статті головний редактор повинен вживати розумних відповідних заходів. Такі заходи зазвичай включають в себе контакт з автором рукопису або статті та належний розгляд відповідної скарги або претензії, проте також може знадобитися звернення до відповідних установ та дослідницьких організацій.

Кожне повідомлення про факт неетичної поведінки слід розглядати, навіть якщо воно надійшло через роки після опублікування.

Якщо скарга підтримується, слід опублікувати відповідні виправлення, спростування або вибачення.