Згода автора

Автор, який подав матеріали до друку, вважається таким, що погоджується:

– на безоплатну публікацію статті у журналі;

– на те, що статтю може бути відхилено у випадку недотримання автором вимог або за негативного висновку рецензентів;

– на політику відкритого доступу до публікації та подальше безоплатне їх розміщення на сайті журналу, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, наукометричної бази Наукова періодика України та ін. відкритих ресурсах;

– на те, що надіслані до редакції матеріали авторам не повертаються.

Автор статті у письмовій декларації підтверджує те, що він (вона) є справжнім автором статті; що йому (їй) належать авторські права на пропонований матеріал. Крім цього, автор зазначає, що стаття не створена за фінансової підтримки (або автор має зазначити джерела такої підтримки). Автор посвідчує, що стаття не є результатом написання її іншою, анонімною особою. Якщо стаття написана у співавторстві, автор декларує те, що внесок кожного автора є значним, і жодна особа не вказана як автор без причини.

Редакція науково-практичного журналу «Теорія і практика інтелектуальної власності» базується у своїй діяльності на етичних нормах, що відповідають публікаційним принципам Elsevier.

Обов’язки авторів (відповідно до існуючих публікаційних принципів Elsevier)

  • Стандарти звітності:

Автори наукових публікацій за результатами оригінальних досліджень повинні представити точний звіт про виконану роботу, а також об’єктивно доповісти про її значущість. Покладені в основу досліджень дані мають бути чітко викладені письмово. Стаття повинна містити достатню кількість інформації і посилання на першоджерела, що дозволить іншим використовувати роботу.

Шахрайські або завідомо неточні заяви прирівнюються до неетичної поведінки і є неприйнятними.

Огляд статей і спеціальні публікації також повинні бути точними і об’єктивними, а редакторська «точка зору» повинна бути чітко окреслена.

  • Доступ до даних і їх збереження:

Авторів можуть попросити надати вихідні дані для редакторського огляду. Вони повинні бути готові надати вільний доступ до таких даних, якщо це можливо, і в будь-якому разі повинні бути готові зберігати ці дані протягом розумного часу після їх публікації.

  • Оригінальність і плагіат:

Автори повинні подавати тільки повністю оригінальні роботи, а якщо автори використовували роботи та / або вислови інших людей, вони повинні бути належним чином оформлені у вигляді цитат.

Існують різні форми плагіату, наприклад, «видання» чужої статті за власну, копіювання або перефразування значної частини чужого тексту (без зазначення авторства), присвоювання результатів досліджень, проведених іншими.

Плагіат у всіх його формах розцінюється як неетична поведінка і є неприйнятним. При цьому формами плагіату можуть бути «видання» чужої статті за власну, копіювання або перефразування значної частини чужого тексту (без зазначення авторства), присвоювання результатів досліджень, проведених іншими, тощо.

  • Множинні, повторні та конкуруючі публікації:

Автор не має публікувати статтю, в якій описується по суті одне й те саме дослідження, у більш ніж одному журналі або первинній публікації. Подання ж статті до більш ніж одного журналу одночасно розцінюється як неетична поведінка, що уподібнюється самоплагіату, й є неприйнятним. Автор не має подавати на розгляд в інші журнали раніше опубліковані статті.

Розміщення вторинної публікації (наприклад, перекладу статті) у більш ніж одному журналі допускається лише за дотримання відповідних вимог. Зокрема, автори та редактори задіяних журналів повинні дійти згоди щодо того, що вторинна публікація повинна відображати ті ж дані і таку ж їх інтерпретацію, що й первинний документ. Також у вторинній публікації має бути наведене посилання на первинну статтю.

  • Підтвердження джерел:

Завжди потрібно правильно представляти роботи інших авторів. Автори повинні наводити посилання на публікації, що здійснили фундаментальний вплив на визначення характеру і природи представленої роботи. Інформація, отримана в приватному порядку, шляхом приватної розмови, листування або обговорення з третіми особами, не повинна використовуватися без отримання відкритого письмового дозволу від її джерела. Також інформація, отримана при наданні / отриманні конфіденційних послуг, таких як судові акти або заявки на гранти, не повинна використовуватися без письмового дозволу виконавця даних послуг.

  • Авторство роботи:

Авторство повинно бути обмежене тими особами, хто зробив значний внесок в концепцію, дизайн, виконання або інтерпретацію заявленого дослідження. Усі ті, хто зробив значний внесок, повинні бути перераховані в якості співавторів. Ті, хто брав участь в деяких істотних аспектах дослідницького проекту, повинні бути відображені в списку учасників проекту.

Автор повинен гарантувати, що імена всіх співавторів зазначено у статті, і жодної особи, що не є співавтором, до них не віднесено, що всі співавтори ознайомилися з остаточним варіантом наукової роботи і схвалили її, а також дали свою згоду на її публікацію.

  • Небезпеки і питання використання людини або тварин:

Напрям, в якому спеціалізується журнал «Теорія і практика інтелектуальної власності», не передбачає здійснення процесів чи використання обладнання, процес роботи з якими може завдати якої-небудь іншої шкоди здоров’ю людини або тварини.

Водночас редакція виходить у своїй політиці із загального розуміння, що за наявності таких передумов автор повинен чітко вказати про це в своїй роботі. Якщо робота припускає використання тварин або людини в якості піддослідних, автор повинен гарантувати, що робота містить твердження й докази того, що всі процедури були проведені згідно з відповідними законами та інституційними принципами, як і те, що відповідні державні комітети схвалили їх. Робота автора повинна включати в себе заяву та підтвердження від відповідних інстанцій про згоду на експерименти з людьми. Право людини на конфіденційність завжди має бути дотримано.

  • Розкриття інформації та конфлікт інтересів:

Усі автори повинні розкривати у своїх наукових публікаціях інформацію про будь-які фінансові та інші суттєві конфлікти інтересів, які можуть вплинути на результати дослідження або їх інтерпретацію. Усі джерела фінансової підтримки проекту повинні бути розкриті.

Прикладами можливих конфліктів інтересів, які повинні бути розкриті, слугують: інформація про роботодавця, інформаційні консультації, акціонерна власність, гонорари, платні свідчення експертів, патентні заявки / реєстрації, а також гранти та інші види фінансування.

Усі потенційні конфлікти інтересів повинні бути розкриті на якомога більш ранній стадії.

  • Суттєві помилки в опублікованих роботах:

Якщо автор виявляє суттєву помилку або неточність у своїй опублікованій роботі, він зобов’язаний негайно повідомити про це редактора або видавця журналу та надати їм допомогу в усуненні або виправленні помилки.

Якщо редактор або видавець дізнається від третьої особи, що опублікована робота містить суттєві помилки, автор зобов’язаний негайно прибрати або виправити їх, або ж надати редакції докази про правильність вихідної статті.