Завантажити №6 2021 видання за посиланням.

Потоцький М. Кодифікація законодавства України про інтелектуальну власність: матеріальний та процесуальний аспекти. Стаття присвячена дослідженню законодавчих проблем, які обумовлюють доцільність кодифікації українського законодавства про інтелектуальну власність. Висвітлюються окремі приклади структур кодексів іноземних країн, порушується проблематика вміщення в єдиному законодавчому акті матеріальних, процедурних та процесуальних норм, окреслюються підходи до визначення мети та принців систематизації законодавства, а також розробки Кодексу України про інтелектуальну власність та інтелектуально-правове судочинство.

Ключові слова: право інтелектуальної власності, законодавство, матеріальні норми, процесуальні норми, кодифікація

Кодинець А. Оновлення законодавства у сфері інтелектуальної власності  в умовах рекодифікації: напрями, проблеми, перспективи. У статті досліджуються проблеми систематизації законодавства України у сфері правової охорони результатів інтелектуальної, творчої діяльності в умовах рекодифікації цивільного законодавства, аналізуються колізії та недоліки окремих норм, що регулюють відносин у сфері інтелектуальної діяльності. Досліджуються правові засади регламентації відносин охорони різних видів об’єктів інтелектуальної власності, деталізуються шляхи їх удосконалення, описуються заходи, що вживаються в цьому напрямі в Україні. У межах предмета дослідження наголошується на недоліках спеціального законодавства, а також норм ЦК України, суперечностях між різними законодавчими актами у сфері інтелектуальної власності та пропонуються шляхи їх вирішення.

Ключові слова: систематизація; рекодифікація; законодавство; інтелектуальна власність; колізія; охорона прав; результати інтелектуальної, творчої діяльності

Зеров К. Огляд теоретичних підходів щодо правової охорони об’єктів, згенерованих системами штучного інтелекту у сфері авторського права і суміжних прав. У статті подано описовий огляд теоретичних підходів щодо правової охорони об’єктів, згенерованих системами штучного інтелекту у сфері авторського права і суміжних прав, а саме: 1) недоцільності правової охорони об’єктів, що згенеровані комп’ютерними програмами; 2) можливості їх охорони авторським правом як оригінальних творів; 3) запровадження новітньої ітерації теорії фікції та введення особливого правового статусу для систем штучного інтелекту; 4) охорони окремих згенерованих об’єктів за допомогою суміжних прав; 5) охорони згенерованих об’єктів за допомогою спеціального правового режиму в межах авторського права; 6) охорони згенерованих об’єктів за допомогою права sui generis.

Ключові слова:  штучний інтелект, авторське право, суміжні права, sui generis

Филь С., Федотова Г. Охорона прав інтелектуальної власності в галузі біотехнологій. У статті досліджено питання охорони прав інтелектуальної власності в галузі біотехнологій. Розглянуто зміст об’єкта патентування, умов патентоздатності біотехнологічних винаходів відповідно до норм міжнародного та національного законодавства. З’ясовано, що сучасні біотехнологічні досягнення ставлять перед винахідниками вимоги не лише закріплення монопольних прав на їх використання, а й дотримання морально-етичних критеріїв сприйняття винаходів, створених за допомогою генної інженерії та живої матерії. Визначено основні проблеми правової охорони інтелектуальної власності в галузі біотехнологій та запропоновано шляхи їх вирішення.

Ключові слова: права інтелектуальної власності, біотехнології, патентування, правова охорона, законодавство

Зайківський О., Оністрат О., Нормативно-правове забезпечення охорони інтелектуальної власності в оборонній сфері (при розробленні озброєння та військової техніки; при здійсненні міжнародного військово-технічного співробітництва). Досліджено стан нормативно-правового забезпечення обороноздатності України і проблеми охорони інтелектуальної власності та захисту державних інтересів у цій сфері. Вказано на важливість охорони прав інтелектуальної власності для забезпечення підвищення обороноздатності держави. Запропоновано рекомендації з удосконалення нормативно-правового забезпечення обороноздатності України з метою вирішення проблемних питань інтелектуальної власності в цій сфері та дотримання національних інтересів і безпеки держави щодо об’єктів права інтелектуальної власності в процесі розроблення озброєння та військової техніки, здійснення міжнародного військово-технічного співробітництва.

Ключові слова: обороноздатність, інтелектуальна власність, нормативно-правове забезпечення, озброєння та військова техніка, військово-технічне співробітництво

Мінченко Н. Види порушень майнових прав на торговельні марки. Аналіз судової практики. У статті досліджено теоретичні положення майнових прав на торговельні марки, а також практичні питання порушень зазначених прав. Особливу увагу приділено аналізу судової практики щодо захисту прав на торговельні марки. Виділено та детально розглянуто категорії зазначених справ, наведено статистичні дані та прийняті рішення. Встановлено, що переважна кількість досліджених справ стосується визнання свідоцтва України на торговельну марку недійсним.

Ключові слова: майнові права на торговельну марку, види порушень майнових прав, судова практика, справи про захист прав на торговельні марки, визнання свідоцтва на торговельну марку недійним, дострокове припинення дії свідоцтва.

Шульпін І. Поняття реальних збитків як складової поняття збитків  у сфері інтелектуальної власності: категорія права та економіки. У статті досліджуються та аналізуються правова й економічна категорія «реальних збитків» у майновій сфері та у сфері інтелектуальної власності. Стаття містить зіставлення поняття «реальні збитки» як у майновій сфері, так і у сфері інтелектуальної власності згідно з економічною та юридичною категоріями. Наведено головні терміни, що визначають поняття «реальні збитки» у сфері інтелектуальної власності. Як підсумок дослідження, визначається поняття «реальні збитки» у сфері інтелектуальної власності. Стаття стане у пригоді працівникам МВС, судовим експертам.

Ключові слова: реальні збитки, майнові права інтелектуальної власності, об’єкт права інтелектуальної власності, суб’єкт права інтелектуальної власності, право володіння, користування та розпорядження правами інтелектуальної власності, договірні зобов’язання, недоговірні правовідносини

Кашинцева О., Іолкін Я. Дотримання балансу інтересів суспільства та інтересів суб’єктів патентних прав при кодифікації законодавства в сфері інтелектуальної власності. Стаття присвячена питанням доцільності кодифікації законодавства у сфері інтелектуальної власності на засадах принципів розбудови політики фармацевтичного націоналізму чи фармацевтичної незалежності держави. Сучасність спонукає визначити принципи права інтелектуальної власності на засадах «колективності знання», поставити право інтелектуальної власності на служіння інтересам суспільства та забезпечити відповідні стимули науковій діяльності. Новим духом інтелектуальної власності продиктована політика запровадження виключень з права інтелектуальної власності щодо об’єктів, які використовуються у протидії COVID-19.

Ключові слова: інтелектуальна власність, кодифікація, права людини, приватні інтереси, публічні інтереси, виключення з прав, лікарські засоби, патенти

Осипова Ю. Розподіл майнових прав інтелектуальної власності на ОПІВ, створені у закладах вищої освіти України за договором замовлення. Статтю присвячено питанню розподілу майнових прав інтелектуальної власності на ОПІВ, створені у ЗВО України за договором замовлення. У ході проведеного дослідження визначено загальні вимоги чинного законодавства до порядку розподілу майнової частини права інтелектуальної власності на «об’єкт, створений за замовленням». Встановлено, що вирішення цього питання наразі залежить від виду ОПІВ, що створюється за замовленням, а також, у певних випадках, від мети його створення. Описано можливі варіанти розподілу означених вище прав між ЗВО-замовником і творцем-виконавцем за договором про створення ОПІВ за замовленням. Виявлено прогалини та невідповідності між нормами чинного законодавства у цій сфері, запропоновано відповідні законодавчі зміни.

Ключові слова: розподіл майнових прав інтелектуальної власності; майнові права інтелектуальної власності; об’єкт, створений за замовленням; заклади вищої освіти; інтелектуальна власність закладів вищої освіти; об’єкти права інтелектуальної власності; договір про створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності

Денисенко Р. Здійснення майнових прав інтелектуальної власності на результати робіт за договором на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт. У статті досліджуються питання розподілу прав на результати робіт, які є об’єктами інтелектуальної власності, створені в процесі виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Аналізуються проблемні питання множинності суб’єктів майнових прав інтелектуальної власності на результати робіт за договором та відносин між ними щодо здійснення спільних прав інтелектуальної власності на результати робіт.

Ключові слова: результати робіт, суб’єкти майнових прав інтелектуальної власності, спільні майнові права інтелектуальної власності

Гоменюк А. Ключові проблеми правового регулювання додаткової охорони винаходів у сфері фармації в національному законодавстві України. Стаття присвячена дослідженню ключових проблем та прогалин правового регулювання додаткової охорони винаходів в умовах відсутності підзаконної нормативно-правової бази для регулювання процедури видачі сертифікатів додаткової охорони. У рамках дослідження проаналізовано європейську практику та сформульовано рекомендації щодо застосування окремих положень статті 271 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі».

Ключові слова: сертифікат додаткової охорони, базовий патент, процедура видачі сертифікату додаткової охорони

Ярмолюк А. Роль інтелектуальної власності як складової інноваційної діяльності: правові засади. Розглянуто значення інтелектуальної власності як складової інноваційної діяльності, що має переважно циклічно-мережевий характер. Зроблено висновок про необхідність упровадження концепції відкритих інновацій стейкхолдерами в Україні та створення цифрових платформ, що сприяють партнерству бізнесу, державних підприємств та інноваційних команд у процесі створення інноваційних продуктів.

Ключові слова: права інтелектуальної власності, інноваційна діяльність, концепція відкритих інновацій, відкриті інноваційні платформи

Опанасенко А. Закон України «Про корінні народи України»: декларування прав та їх подальша імплементація. У статті детально аналізуються правовий статус та окремі види прав, закріплені за корінними народами України згідно з нещодавно прийнятим Законом України «Про корінні народи України». Визначаються критерії належності окремих спільнот до корінних народів України, особливості реалізації цими народами своїх колективних прав, а також реалізації окремими представниками корінних народів своїх індивідуальних прав у відповідних сферах. У рамках дослідження виокремлюються особливості представництва корінних народів України на місцевому, національному та міжнародному рівнях.

Ключові слова: корінні народи, кримські татари, караїми, кримчаки, гагаузи, представництво, правовий статус, самовизначення, мова, культура, традиції, народ, ідентичність

Пономарьова О. Забезпечення конфіденційності інформації про пацієнта одержаної під час проведення клінічного випробування лікарського засобу. Клінічні дослідження проводяться відповідно до правових норм, за умов дотримання прав людини та відповідно до міжнародних етичних принципів. Кожне клінічне випробування для пацієнта (досліджуваного) розпочинається на добровільних засадах та з ознайомлення пацієнта (досліджуваного) з особливостями дослідження, його ціллю і метою, роз’яснення про можливі ризики, крім того пацієнта інформують про інноваційні лікарські засоби та доступ до безоплатного лікування під час дослідження. Пацієнт бере участь у дослідженні лікарського засобу за власним бажанням, підписавши добровільну інформовану згоду. Важливої уваги потребує забезпечення дотримання прав пацієнта (досліджуваного) у клінічному випробуванні лікарського засобу на таємницю особистого життя та захист персональних даних, які є конфіденційною інформацією про людину як об’єкта дослідження.

Ключові слова: клінічне випробування, конфіденційна інформація, персональні дані, пацієнт

Недогібченко Є. Кримінальна відповідальність за скоєння злочинів у сфері інтелектуальної власності за законодавством зарубіжних країн. У статті наведено огляд окремих статей кримінальних кодексів України, Латвійської Республіки, Грузії та КНР, що містять склади злочинів проти інтелектуальної власності. Подано статистичні дані щодо кількості вироків у справах про порушення прав інтелектуальної власності в Україні за останні 10 років.

Ключові слова: інтелектуальна власність, авторське право і суміжні права, об’єкти промислової власності, засоби індивідуалізації, кримінальна відповідальність, злочини проти інтелектуальної власності

Орлюк О. Політика Відкритої науки в Європейському Союзі як глобальний орієнтир для України: правовий вимір. У статті аналізується практика Європейського Союзу в частині розробки та втілення політики Відкритої науки, розбудови Європейської хмари відкритої науки (EOSC), впровадження принципів FAIR та їх розширення додатком у вигляді CARE-принципів. Досліджується діяльність Європейської Комісії в контексті втілення політики Відкритої науки та можливості останньої відповідати на глобальні виклики, що стоять перед людством, на кшталт пандемії COVID-19. Концепція EOSC як складова Відкритої науки розглядається через призму таких політик Європейського Союзу як Стратегія цифрового єдиного ринку та Європейської хмарної ініціативи, Європейського дослідницького простору та Цифровізації промисловості, частиною яких є змістовно. Підіймаються питання втілення концепції EOSC через розвиток та об’єднання європейських та національних дослідницьких та е-інфраструктур і даних, послуг і навичок, які мають сприяти створенню конкурентоспроможної економіки даних і знань в ЄС та у глобальному світі в цілому. Аналізуються кроки України на шляху її інтеграції до Європейського дослідницького простору та Європейської Хмари Відкритої Науки у правовому вимірі, через призму діяльності органів державної влади та виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію UA–EU.

Ключові слова: Відкрита наука, EOSC, інтелектуальна власність, наукові дослідження, пандемія COVSD-19, Угода UA–EU, Цифрова Європа

 

 

 

 

 

 

 

№ 6 (122) 2021