Скачати журнал “Теорія і практика інтелектуальної власності” № 6 (110) 2019

Кедя Ю. Особливості використання та законодавчого регулювання «продакт плейсмент» в аудіовізуальних творах в Україні: порівняльний аналіз за законодавством України та Франції

DOI: https://doi.org/10.33731/62019.187729

С. 5-14

Досліджено питання, що виникають із можливості включення «продакт плейсменту» в аудіовізуальні твори, а також вивчено законодавче підґрунтя та основні нормативно-правові акти, що врегульовують використання цього виду реклами на території України. Автор наголошує на необхідності вдосконалення законодавства України шляхом порівняльного аналізу законодавства України та Франції. Практичне значення отриманих результатів пов’язане з можливістю використання їх у законодавчій діяльності України, що відповідає сучасній потребі у нових нормативно-правових актах, присвячених досліджуваним проблемам та подальшому вдосконаленню законодавчої системи України, пов’язаній із включенням терміна «розміщення продукції» до аудіовізуальних творів.
Ключові слова: «продакт плейсмент», реклама, спонсорство, аудіовізуальний твір

Дроб’язко В. Реформування авторського права і суміжних прав у Німеччині

DOI: https://doi.org/10.33731/62019.187731

С. 15-23

У статті розглянуті два законодавчі акти Німеччини, присвячені регулюванню авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві. Перший введений в дію 10
вересня 2003 гора (Закон 2003 роки), другий посилання — 1 січня 2008 року (Закон 2008
року), якими внесено істотні зміни до Закону Німеччини про авторське право і суміжні
права від 9 вересня 1965 року. Досліджено нововведення зазначених законодавчих актів
Німеччини, які рекомендовано розглядати при подальшому вдосконаленні національного законодавства України у сфері авторського права і суміжних прав.
Ключові слова: авторське право, суміжні права, інформаційне суспільство, цифрові технології

Зайківський О., Оністрат, О. Щодо забезпечення державного управління інтелектуальною власністю у сфері національної безпеки і оборони

DOI: https://doi.org/10.33731/62019.188325

С. 24-35

Розглянуто деякі питання щодо забезпечення державного управління інтелектуальною власністю у сфері національної безпеки і оборони. Проаналізовано законодавство України, що визначає засади державної політики з питань національної безпеки і оборони, стосовно забезпечення охорони інтелектуальної власності. Вказано на важливість охорони інтелектуальної власності та необхідність удосконалення законодавства щодо врегулювання питань управління інтелектуальною власністю у сфері національної безпеки і оборони.
Ключові слова: інтелектуальна власність, національна безпека і оборона, об’єкти
права інтелектуальної власності, озброєння та військова техніка

Болотіна (Дігтяр) А. Кримінально-правова охорона права інтелектуальної власності на лікарські засоби: проблеми судового
захисту

DOI: https://doi.org/10.33731/62019.188329

С. 36-45

У статті порушено проблеми кримінально-правової охорони прав інтелектуальної
власності на лікарські засоби у контексті судової реформи в Україні та загального стану
судового захисту прав інтелектуальної власності в нашій державі. Проведено аналіз
ключових понять і визначено їх недоліки. Досліджено норми кримінального законодавства та вказано на їх недостатність щодо охорони прав інтелектуальної власності.
Встановлено, що конкурентне середовище, яке характерне для ринкової економіки, обумовлює гостру потребу в охороні та захисті права інтелектуальної власності на лікарські
засоби, як життєво важливого об’єкта права інтелектуальної власності, що забезпечує
основоположне право людини на життя та здоров’я. Роль кримінально-правової охорони
та інституту судового захисту прав інтелектуальної власності на лікарські засоби обумовлена реальними потребами суспільства в правовій охороні.
Ключові слова: лікарські засоби, право інтелектуальної власності, кримінально-
правова охорона, Вищий суд з питань інтелектуальної власності

Шабалін А. Деякі питання захисту права інтелектуальної власності в ЄС

DOI: https://doi.org/10.33731/62019.188330

С. 46-54

У статті досліджено питання правової моделі захисту права інтелектуальної власності у Європейському Союзі. Приділено увагу історико-правовим аспектам становлення та захисту права інтелектуальної власності на території сучасної Європи.
Вказано на необхідність подальшого дослідження нормативних підходів до захисту права інтелектуальної власності у ЄС з метою ефективної адаптації українського законодавства до європейського права.
Ключові слова: Європейський Союз, ЄС, Директива ЄС — 2004/48/ЄС, Директива
про авторське право на єдиному цифровому ринку Європейського Союзу (Directive on
Copyright in the Digital Single Market 2016/0280), захист права інтелектуальної власності, Суд ЄС (CVRIA)

Ордулі Е. До питання про правовий механізм захисту прав інтелектуальної власності в Україні

DOI: https://doi.org/10.33731/62019.188332

С. 55-64

У статті розглянуто теоретичні проблеми визначення та ознак правового механізму захисту інтелектуальної власності в Україні в умовах євроінтеграції та вступу до Світової організації торгівлі. Вказано на широкий спектр як загальнотеоретичних, так і прикладних проблем правового регулювання інтелектуальної власності. У контексті наявних у літературі наукових поглядів порушено питання про конкуренцію вербального інструментарію чи категорійного апарату, а саме — різноманітність застосовуваних щодо правовідносин з охорони та захисту інтелектуальної власності термінів. Звернуто увагу на необхідність зіставлення найуживаніших з них: «державна система правової охорони», «механізм правового регулювання», «правова охорона», «правовий механізм захисту», «система правового захисту» тощо.
Ключові слова: гармонізація законодавства, інтелектуальна власність, правовий
механізм захисту інтелектуальної власності, Угода TRIPS

Штефан А. Електронні докази: ознаки та особливості використання

DOI: https://doi.org/10.33731/62019.188333

С. 65-80

У статті розглянуто особливості правової природи електронних доказів та порядку їх
використання у цивільному судочинстві. Встановлено ознаки електронних доказів, які
вирізняють їх з-поміж інших засобів доказування, визначено критерій для розмежування оригіналів та електронних копій електронних доказів, запропоновано вирішення проблеми посвідчення письмових копій електронних доказів. Зроблено висновок, що порядок подання електронних доказів аналогічний порядку подання письмових доказів, що не в повній мірі відповідає особливостям електронних доказів. Виявлено найбільш істотні проблеми, які виникають при встановленні обставин цивільних справ за допомогою електронних доказів, запропоновано шляхи їх подолання.
Ключові слова: електронні докази, доказування, засоби доказування, цивільний
процес

Чернюк В. Правове регулювання інтелектуальної власності наукового парку: проблеми та шляхи їх вирішення

DOI: https://doi.org/10.33731/62019.188334

С. 81-88

На сьогодні існує низка проблем, що пов’язані з регулюванням інтелектуальної власності в процесі виконання проєктів наукових парків. Разом з тим, працівники університетів та дослідницьких інститутів не виявляють інтересу до співпраці з науковими парками та іншими інноваційними структурами, які функціонують у цих закладах чи установах. Автори нових технологій чи розробок намагаються їх комерціалізувати самостійно за межами цих інституцій. У зв’язку з цим виникає необхідність правового регулювання процесу комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності, що створюються в таких інноваційних структурах. У статті розкрито та проаналізовано проблеми, які з’являються в наукових парках в процесі виконання ними проєктів, і запропоновано їх вирішення шляхом внесення відповідних змін до чинного законодавства.
Ключові слова: правове регулювання, інтелектуальна власність, комерціалізація
об’єктів права інтелектуальної власності, майнові права, авторська винагорода, наукові парки

Харченко О. Новели сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України

DOI: https://doi.org/10.33731/62019.188337

С. 89-99

У статті здійснено огляд та проаналізовано основні законодавчі новели Закону
України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України» № 202-IX, прийняття якого було зумовлено необхідністю приведення положень Митного кодексу України у відповідність до положень європейських стандартів. Зокрема, проаналізовно зміни щодо розширення переліку об’єктів права інтелектуальної власності, сприяння захисту яких здійснюється під час переміщення товарів через митний кордон України; розкрито положення про незастосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності стосовно переміщення через митний кордон України оригінальних товарів, які були виготовлені за згодою правовласника або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у кількості що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником; досліджено особливості призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Ключові слова: право інтелектуальної власності, митниця, митний кордон

Логвиненко М., Кордунян І. Особливості поетапного здійснення медіації у сфері інтелектуальної власності: перспективи для України

DOI: https://doi.org/10.33731/62019.188351

С. 100-108

У статті розглядаються особливості поетапного здійснення медіації у сфері інтелектуальної власності з перспективою запровадження в Україні. Виокремлено та проаналізовано етапи медіації та особливості їх здійснення. Досвід зарубіжних країн, зокрема США та Великої Британії, доводить ефективність застосування медіації при вирішенні спорів щодо захисту прав інтелектуальної власності. Серед переваг посередництва виділяють: економічність (здійснення
медіації не потребує сплати судового збору та інших судових витрат); прийняття сторонами самостійного взаємовигідного рішення; збереження конфіденційності (важливо спорах, що потенційно можуть зашкодити діловій репутації сторін, особливо у спорах щодо інтелектуальної власності). На сьогодні інститут медіації в Україні перебуває на етапі розроблення, що підтверджується активною науковою діяльністю вчених, які акцентують увагу на перевагах медіації та наголошують на необхідності її запровадження.
Ключові слова: медіація, медіатор, етапи медіації, принципи медіації, спір (конфлікт), урегулювання спору

Бутнік-Сіверський О. Економіко-правовий погляд щодо розвитку обліку нематеріальних активів на шляху до неоекономікися 

DOI: https://doi.org/10.33731/62019.188353

С. 109-124

З економіко-правових позицій здійснено узагальнення та формування погляду на розвиток національного бухгалтерського обліку нематеріальних активів (НА) під впливом змін у Європейському Союзі як умови просування до неоекономіки. Розглядається за суттю національний стандарт П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» в порівнянні з аналогом — міжнародним стандартом бухгалтерського обліку МСБО 38 «Нематеріальні активи». Зазначено, що на відміну від вітчизняного стандарту, у МСБО 38 описується процедура аналізу відповідності НА критеріям активу як нематеріального ресурсу. Ураховується, що у процесі експлуатації НА у
підприємства можуть бути витрати: пов’язані з удосконаленням (модернізацією) таких активів; спрямовані на підтримку об’єкта НА у стані, придатному для експлуатації. Зазначено, що актив є ідентифікованим, якщо він: a) може бути відокремлений, тобто його можна відокремити або відділити від суб’єкта господарювання і продати, передати, ліцензувати, здати в оренду або обміняти індивідуально або разом з пов’язаним із ним контрактом, ідентифікованим активом чи
зобов’язанням, незалежно від того, чи має суб’єкт господарювання намір зробити  це, або б) виникає внаслідок договірних або інших юридичних прав, незалежно від того, чи можуть вони бути передані або відокремлені від суб’єкта господарювання або ж від інших прав і зобов’язань. Зазначено, що суб’єкт господарювання контролює актив, якщо він має повноваження отримувати майбутні економічні вигоди, що надходять від основного ресурсу, та обмежувати доступ інших до цих вигод. Зазначено, що використання права інтелектуальної власності у виробничому процесі може зменшити майбутні виробничі витрати, а не збільшити майбутні доходи. Здатність суб’єкта господарювання контролювати майбутні економічні вигоди від НА здебільшого виходить із юридичних прав, які можна забезпечити у судовому порядку. Створені законодавчі вимоги щодо приведення українських норм бухгалтерського обліку у відповідність до законодавства ЄС та оновлення порядку застосування Міжнародної системи фінансової звітності, що також
пов’язано з НА, особливо для великих компаній. Змістове наповнення змін може внести впровадження діджитал-фінансів і діджитал-бухгалтерії. Застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в європейських країнах сприяє забезпеченню відповідності норм національного законодавства України у сфері бухгалтерського обліку.
Ключові слова: нематеріальні активи, стандарти бухгалтерського обліку, міжнародна система фінансової звітності, об’єкти права інтелектуальної власності, методологічні зміни

Коротюк О. До питання змісту понять «інтелектуальна власність» та
«право інтелектуальної власності»

DOI: https://doi.org/10.33731/62019.188354

С. 125-138

У статті розглянуто поняття «інтелектуальна власність» та «право інтелектуальної власності» і вирішено питання можливості використання їх як рівнозначних. Визначено особливості широкого розуміння поняття інтелектуальної власності, за якого воно розкривається як складний комплекс суспільних відносин, що виникають на всіх рівнях суспільного життя. За такого підходу інтелектуальні правовідносини виступають лише одним із різновидів відносин інтелектуальної
власності, сукупність яких підлягає правовому регулюванню лише частково.
Розуміння цього поняття як тотожного з поняттям «право інтелектуальної власності» засноване на нормативному підході. Цей підхід показує, що поняття «інтелектуальна власність» та «право інтелектуальної власності» вживаються у законодавстві в однакових значеннях і можуть позначати як об’єкти права інтелектуальної власності, так і права на такі об’єкти.
Ключові слова: інтелектуальна власність, право інтелектуальної власності,
відносини інтелектуальної власності, суспільні відносини, правовідносини

Дорошенко О., Работягова Л. Визначення поняття «фахівець в галузі техніки»: міжнародний досвід

DOI: https://doi.org/10.33731/62019.188355

С. 139-147

У статті розглядаються результати досліджень поняття «фахівець в галузі техніки», проведених Міжнародною асоціацію з захисту інтелектуальної власності (AIPPI), а також Постійним комітетом з патентного права ВОІВ в рамках оцінювання критерію «винахідницький рівень». Авторами проаналізовано основні характеристики фахівця в галузі техніки: кваліфікація і навички, характер і обсяг знань у технічної галузі, компетенції і атрибути. Показано, що існують різні підходи до оцінки характеристик цієї особи при визначенні поняття «фахівець в
галузі техніки» в багатьох національних і регіональних юрисдикціях.
Ключові слова: винахід, фахівець в галузі техніки, фахівець в даній галузі,
характеристики фахівця в галузі техніки, винахідницький рівень

Орлюк О. Освіта з інтелектуальної власності у системі вищої освіти України: проблеми та завдання

DOI: https://doi.org/10.33731/62019.188357

С. 148-159

У статті досліджується досвід України у викладенні знань з інтелектуальної
власності у системі вищої освіти. Визначаються проблеми забезпечення національної економіки фахівцями з інтелектуальної власності. Це стосується скасування в процесі останньої реформи вищої освіти можливості набуття освіти з інтелектуальної власності в рамках специфічних категорій. Також оцінюються негативні наслідки скасування викладення курсу з інтелектуальної власності у закладах вищої освіти. Така ситуація не сприяє підвищенню творчої та винахідницької діяльності, вмінню оцінювати свої результати в перспективі їх охорони механізмами інтелектуальної власності. Підкреслюється, що підвищення культури поваги до прав інтелектуальної власності, захисту прав інтелектуальної власності може забезпечуватися саме у процесі отримання загальних знань у цій сфері.

Ключові слова: інтелектуальна власність, вища освіта, інноваційний розвиток,
компетентність, спеціальність, креативність

 

 

№ 6 (110) 2019