Завантажити Журнал «Теорія і практика інтелектуальної власності» №5, 2013
Бутнік-Сіверський О., Орлюк О.
Людський капітал в інтелектуальній економіці (економіко-правовий погляд і закордонний досвід)
C. 3–10
У цій публікації розглядається розиток сучасної теорії людського капіталу під впливом модернізацію економіки з урахуванням економіки знань, де світова наукова думка сформувала принципово новий погляд на цивілі-заційний прогрес, в основі якого покладено механізм інноваційного розвитку за участю людини-творця. Визначено, що в науці інноватики сьогодні вио-кремлють право на результат інтелектуальної діяльності та Інтеле-ктуальну економіку, яка спирається на теорію і методологію інтелекту-ального капіталу, в який відповідне місце повинно зайняти сучасна теорія людського капіталу, як оновлена методологія її сприйняття з позиції потреби розподілу на теорії людського потенціалу, людських ресурсів та людського капіталу в Інтелектуальній економіці, що і стало метю цього дослідження.
С. 11–15
Стаття присвячена проведенню аналізу нормативних джерел формування правового статусу суб’єктів права інтелектуальної власності у сфері охорони здоров’я. Виходячи з норм законодавства України, автор визначає особливості права суб’єкта інтелектуальної власності на використання об’єкту інтелектуальної власності у сфері медицини і фармації. Автором робиться вивід, що суб’єкт права інтелектуальної власності на об’єкт у сфері охорони здоров’я має право безперешкодно здійснювати свої особисті (немайнові) права і майнові права на володіння об’єктом інтелектуальної власності. В той же час майнове право на використання об’єкту інтелектуальної власності може бути здійснене суб’єктом лише в разі відповідності останнього кваліфікаційним і іншим встановленим вимогам законодавства України у сфері охорони здоров’я.
Кримінально-правова відповідальність за порушення авторських і суміжних прав у зарубіжних країнах
С. 16–24
У статті автор розглядає докази порушень авторських і суміжних прав, способи захисту авторських і суміжних прав.
С. 25–31
У статті досліджена юридична природа договору управління майновими авторськими і (або) суміжними правами на колективній основі. На підставі висловлених в літературі точок зору з цього питання і положень законодавства України по авторському праву і суміжним правам зроблений вивід про те, що досліджуваний договір є різновидом договору доручення. Виявлені особливості договору управління майновими авторськими і (або) суміжними правами на колективній основі як різновиді договору доручення.
Розшукуються невідомі «батьки» творів-сиріт
С. 32–40
Автор розглядає проблемні питання в розвитку електронних бібліотек, аналізує європейське законодавство про охорону сирітських творів і пропонує розглянути відповідні зміни в законодавство України у сфері авторського права і суміжних прав
Апроксимація охорони прав на «осиротілі твори» в єс як фактор розвитку медіа-права
С. 40–49
У статті розглядається вміст Директиви 2012/28/ЄС Європарламенту і Ради від 25 жовтня 2012 про деякі дозволені способи використання творів-сиріт, що набрала чинності 28 жовтня 2012, і процес її транспозиції в деяких державах-членах ЄС. Автор обгрунтовує значення Директиви для апроксимації авторського права і медіа-права ЄС в контексті формування інформаційного суспільства.
Європейська стратегія охорони промислової власності (частина 2)
С. 32–42
У роботі проаналізований розвиток Концепції стратегії інтелектуальної власності в світі. Розглянуті основні складові стратегії промислової власності для країн Європи: економічні і соціальні вигоди від забезпечення прав промислової власності, підтримка інновацій, реформування законодавства про торгівельні марки, патентна реформа, процедури вирішення суперечок, правозастосування, боротьба з контрафакцією і піратством.
Робиться вивід про необхідність розробки і реалізації Стратегії розвитку національної системи інтелектуальної власності в Україні.
С. 62–67
В статті досліджується питання правових форм використання об’єктів патентного права в діяльності суб’єктів господарювання, висвітлюються основні три види правових форм використання за законодавством України.
Особливості правової охорони засобів індивідуалізації у сфері охорони здоров’я
С. 68–73
Стаття присвячена дослідженню особливостей правової охорони засобів індивідуалізації, зокрема, торговельних марок та географічних зазначень у сфері охорони здоров’я.
Венчурне фінансування в Україні: стан та перспективи
С. 74–79
Автор аналізує сьогоднішнє полягання венчурного фінансування в Україні і можливості і способи його розвитку в майбутньому.
Збитки у сфері інтелектуальної власності: категорія права та економіки
С. 80–85
У цій статті розкривається зміст категорії «збитків» у сфері інтелектуальної власності. Обгрунтовуються категорії «збитків» щодо майнової сфери та сфери інтелектуальної власності, які мають розбіжність, пов’язану з тим, що: об’єктом у майновій сфері виступають різні види майна, а у сфері інтелектуальної власності – об’єкти права інтелектуальної власності; правами у майновій сфері є права на майно, а у сфері інтелектуальної власності – майнові права на об’єкти інтелектуальної власності. Хоча визначення «збитків» у майновій сфері міститься у пункті 2 статті 22 Цивільного кодексу України, у даній статті така категорія «збитків» враховує економічний та правовий аспекти у сфері інтелектуальної власності.
C. 86–92
У статті розглянута конституційна практика нормативного регулювання права інтелектуальної власності в Україні та державах континентальної Європи. Проаналізовано юридичний зміст права інтелектуальної власності, закріпленого в чч. 1, 2 ст. 54 Конституції України, та в аналогічних нормах конституцій європейських країн. Обґрунтовано необхідність викладення чч. 1 та 2 названої статті в новій редакції.
Підготовка фахівціву сфері інтелектуальної власності в Україні: до питання щодо її удосконалення
С. 93–95
Автори проводять аналіз існуючої системи підготовки фахівців у сфері інтелектуальної власності, її недоліків і пропусків, і пропонують власні дороги по її удосконаленню.
С. 96–103
На основі історіко-правового методу аналізуються заходи щодо формування органів охорони об’єктів права промислової власності в певний історичний період і на підставі проведеного дослідження виділяються дві моделі формування державної системи охорона промислової власності, що існувала у той час.