Завантажити №5 2022 видання за посиланням.

Капіца Ю. Сучасні тенденції розвитку права інтелектуальної власності в Європейському Союзі в контексті інтеграції України та ЄС. Досліджується сучасний розвиток права інтелектуальної власності у 2017−2022 роках. Зазначається активна роль Європейської комісії з аналізу ефективності прийнятих актів ЄС та визначення планів розвитку сфери інтелектуальної власності в Євросоюзі. Звертається увага на доцільність використання документів Єврокомісії, що стосуються захисту прав інтелектуальної власності, охорони промислових зразків, сертифіката додаткової охорони, географічних зазначень тощо. Підкреслюється важливе значення Директиви ЄС 2019/790 про авторське право в єдиному цифровому ринку із запровадження сталої системи виплати справедливої винагороди авторам і виконавцям та актуальність імплементації зазначених положень у законодавстві України.
Ключові слова: охорона прав інтелектуальної власності, Європейський Союз, інтеграція України та ЄС, захист прав інтелектуальної власності, охорона авторського права

Штефан А. Фізична особа-підприємець як сторона договору про розпоряджання майновими авторськими правами. У статті висвітлюється проблематика укладення фізичною особою-підприємцем договорів щодо розпоряджання майновими авторськими правами. На основі аналізу чинного законодавства України та матеріалів судової практики обґрунтовано, що, вступаючи у господарські відносини, підприємець має усі цивільні права, раніше набуті ним як фізичною особою, та як фізична особа продовжує набувати нові цивільні права, зокрема, авторське право на нові твори. Будучи суб’єктом авторського права як фізичною особою, підприємець може використовувати відповідний твір і розпоряджатися правами на нього як суб’єкт господарювання без необхідності додаткового документального оформлення факту належності йому майнових авторських прав, зокрема, без укладення договору про передання цих прав між ним як фізичною особою і ним же як фізичною особою-підприємцем.
Ключові слова: розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, фізична особа-підприємець, суб’єкти авторського права, авторське право, інтелектуальна власність

Машкова В. Еволюція системи колективного управління майновими авторськими та/або суміжними правами в Україні (1991 – 2022). Наукова стаття присвячена питанню розвитку системи колективного управління правами у сфері авторського права та суміжних прав. У ході дослідження приділено увагу правому регулюванню провадження діяльності колективного управління майновими правами правовласників. Проаналізовано підходи до провадження такої діяльності у різні періоди її розвитку. Виділено основні періоди становлення та розвитку відносин щодо колективного управління правами у сфері авторського права та/або суміжних прав. Охарактеризовано кожен з таких періодів з визначенням його переваг та недоліків.
Ключові слова: організація колективного управління, авторські права, суміжні права, колективне управління, система, нормативно-правовий акт

Гринчук В. Захист прав промислової власності в умовах реформи патентного законодавства. Стаття присвячена розгляду особливостей захисту прав промислової власності в умовах проведення реформи законодавства у сфері інтелектуальної власності. Наголошено, що на сьогодні в Україні спостерігається значна кількість випадків порушення прав інтелектуальної власності, що завдає істотної шкоди не лише правоволодільцям, а й державі. Незважаючи на позитивні зміни в законах у сфері охорони прав промислової власності, проведені останніми роками, слід наголосити на наявності окремих недоліків та суперечностей правового регулювання порядку набуття та захисту прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, які насамперед зумовлюються відсутністю необхідних змін щодо реалізації законодавчих норм на підзаконному рівні. Вказано, що заходи із забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності повинні вживатися не лише з боку держави та її органів, а й з боку правоволодільців шляхом контролю дотримання їхніх прав і попередження правопорушень.
Ключові слова: захист прав, інтелектуальна власність, патент, промисловий зразок, винахід, корисна модель, Апеляційна палата, патентний тролінг

Самоловова Н. Захист прав інтелектуальної власності в індустрії моді в Україні: дизайнерське рішення. Право модної індустрії — це галузь права, що регулює суспільні відносини, які виникають у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з продуктами легкої та косметичної промисловості. Суб’єктами є дизайнери, будинки моди, розповсюджувачі (дистриб’ютори), виробники, модельні агенції, постачальники, фотографи тощо. Комплекс інститутів права, які регулюють правовідносини в цій діяльності, можна визначити як міжгалузевий, у якому поєднується кілька сфер: право інтелектуальної власності, договірне право, екологічне, торгове, митне, захист прав споживачів, трудове право, медійне право тощо. Наразі в Україні існує кілька способів охорони права інтелектуальної власності на дизайнерське рішення: це принаймні авторське право, патентне право (реєстрація в якості промислового зразка), торговельна марка. Продукти творчої діяльності, такі як дизайнерські рішення у сфері моди, що виражені в товарах, можуть отримувати охорону як об’єкти права інтелектуальної власності. Дизайнерське рішення, втілене у певному товарі, може отримати охорону одним або одночасно кількома інститутами інтелектуальної власності. Дизайнерські рішення у сфері моди в законодавстві прямо не визначені, однак їхні особливості знаходять відображення в ознаках різних об’єктів права інтелектуальної власності.
Ключові слова: об’єкти права інтелектуальної власності, торговельна марка, корисна модель, авторське право, промисловий зразок, незареєстрованний промисловий зразок, комерційне найменування

Андрощук Г. Зростання ролі інтелектуальної власності в національній економічній безпеці Японії: законодавче забезпечення. У статті досліджено роль інтелектуальної власності, зокрема інституту секретних винаходів у розвитку економіки Японії, забезпеченні національної економічної безпеки держави. Подано аналіз нового закону про зміцнення національної безпеки за допомогою комплексних економічних заходів, прийнятого 11 травня 2022 року. Розглянуто організаційно-економічний механізм забезпечення заходів, спрямованих на зміцнення національної економічної безпеки Японії: систему, що забезпечує стабільне постачання критичних матеріалів, систему підтримки розроблення критичних технологій, секретну патентну систему. Зроблено висновок, що окремі положення закону можуть бути використані у законотворчій та правозастосовній діяльності в Україні: система підтримки розвитку критичних технологій, визначені патентні класифікації (Designated Patent Classifications) у галузях технологій, що можуть вплинути на національну безпеку, керівні принципи нерозголошення, експертиза безпеки, система попереднього визначення секретності, компенсація урядом за обмеження у вигляді оплати «звичайних збитків», санкції за витік нерозкритої патентної інформації.
Ключові слова: інтелектуальна власність, інновації, національна безпека, економічна безпека, критичні технології, критична інфраструктура, винахідник, керівні принципи нерозголошення, експертиза безпеки, секретний патент

Бутнік-Сіверський О. Організаційно-функціональна структура інноваційно-інтелектуального середовища: поняття та концепція взаємодії. У статті розглянуто зміст поняття «інноваційно-інтелектуальне середовище» та запропоновано з методологічних позицій економіко-правову модель організаційно-функціональної структури інноваційно-інтелектуального середовища, яка дає змогу розкрити зміст складових моделі, що поєднуються у функціональні зв’язки з метою отримання доданої вартості (прибутку). Розглянуто з теоретико-організаційної позиції цільові змістові складові моделі, які включають формування людського інтелектуального капіталу, до якого належать суб’єкти права інтелектуальної власності; створення та організацію інноваційної інфраструктури як виробничої сфери діяльності; організаційне поєднання інноваційної інфраструктури з посередниками комерціалізації майнових прав інтелектуальної власності; комерціалізація майнових прав інтелектуальної власності, яка належить до інноваційно-інтелектуальної сфери діяльності; призначення та функції ринку інтелектуальної власності, ринку інноваційних технологій та ринку інноваційної продукції.
Ключові слова: інноваційно-інтелектуальне середовище, суб’єкти права інтелектуальної власності, інноваційна інфраструктура, комерціалізація майнових прав, функції ринку

Бакалінська О. Сучасні тенденції правового регулювання кібербезпеки та інтелектуальна власність. Каталізатором змін у сфері кібербезпеки в нашій державі стала розв’язана російською федерацією гібридна війна із застосуванням як класичної, так і нелетальної зброї в кіберпросторі. Кібервійна в Україні виявила неефективність чинного міжнародно-правового механізму стримування. Найважливішим аспектом розвитку міжнародного гуманітарного права є формування сучасних принципів протидії недружнім діям агресорів у кіберпросторі.
Заохочення інноваційної діяльності та захист правовласників від кіберзагроз є основним напрямом державних (національних) стратегій інтелектуальної власності. Кібербезпека запобігає порушенню прав інтелектуальної власності. Саме ефективна державна позиція в цій сфері забезпечить швидке відновлення нашої держави після завершення війни.
Ключові слова: інформаційна безпека, кіберпростір, кібербезпека, інтелектуальна власність

Нєвєнгловський А. Штучний інтелект з перспективи польського права інтелектуальної власності. Вибрані питання. У Польщі, як і в інших країнах, триває дискусія щодо правових питань, пов’язаних зі штучним інтелектом (ШІ). Деякі польські вчені хочуть дочекатися, поки рішення з’являться в Євросоюзі. Польща, як держава-член Європейського Союзу, повинна поважати правила, що існують на рівні ЄС. Водночас, запровадження нових правил у Польщі, не чекаючи рішень Євросоюзу, пов’язане з певним ризиком. З іншого боку, виробники комп’ютерного програмного забезпечення наполягають на прийнятті законодавства. Вони стверджують, що це необхідно для захисту інвестицій у ШІ у Польщі. Найважливіша проблема стосується охорони творів, створених ШІ. Це те, про що найбільше дбає середовище виробників комп’ютерного програмного забезпечення. Проте охорона творів ШІ — це не лише переваги, а й загрози. Юристи розмірковують над тим, як інтерпретувати діючі норми права, щоб охорона творів ШІ стала можливою вже зараз. Вони хочуть використати існуючі теоретичні конструкції, щоб обґрунтувати цю охорону.
Ключові слова: штучний інтелект, право інтелектуальної власності, авторське право, право промислової власності, комп’ютерні програми

Kashyntseva О. How to be prepared for the membership in NATO with the perspective of intellectual property. The article concerns the necessity to develop the road-map in the field of drafting the national intellectual property legislation in accordance with NATO Recommendations. The article gives the example of so-called «young members» of NATO (Finland and Sweden) on drafting national legislation to be papered for the membership in NATO. Despite the discussions regarding the date of Ukraine’s possessing of membership in the Alliance, Ukraine should already draft a legal background for the proper protection of intellectual property in the spheres of defence and security basing on the standards of NATO. Ukraine should pay proper attention for opening the new page of intellectual property — the Intellectual Property legislation of NATO countries. Planning to develop the defense industry on our country we should be papered in the best way to guarantee the intellectual property protection in accordance with NATO standards.
Keywords: intellectual property, NATO, security, defence, patents, reform of legislation, Ministry of Defence of Ukraine

Коваль І. Роль права інтелектуальної власності в умовах війни і відновлення. У статті здійснено актуалізацію і конкретизацію ролі права інтелектуальної власності в забезпеченні соціально-економічного розвитку країни в умовах війни та повоєнної відбудови. Пропонується передбачити для суб’єктів інноваційної діяльності пільги і стимули економічного характеру у вигляді пільгових кредитів, особливого режиму оподаткування, цільового державного фінансування науково-технічних розробок. Для заохочення інноваційної активності, відновлення виробництва, створення нових високотехнологічних підприємств пропонується передбачити в податковому законодавстві зменшену ставку оподаткування доходу, який отримує суб’єкт прав інтелектуальної власності-резидент у вигляді роялті. Доведено, що успішною може бути взаємодія держави і бізнесу за принципом державно-приватного партнерства, концесійних угод, що передбачає залучення приватних ресурсів, у тому числі інтелектуальних, з метою реалізації цільових проєктів відновлення інфраструктури, житла. Досліджено соціальну роль інтелектуальної власності як фактора стимулювання творчої активності громадян, підприємців, виявлення і розвитку їхніх творчих здібностей, використання результатів інтелектуальної діяльності для отримання додаткового доходу, вирішення проблем зайнятості, психологічної адаптації. Зроблено висновок, що законодавство повинно бути зорієнтоване на забезпечення і захист інтересів творців, їх інтеграції в соціально-економічне життя, розвиток державно-приватного партнерства, фінансову підтримку суб’єктів інноваційної діяльності в площині максимально ефективного використання потужного інтелектуального потенціалу для відновлення країни. Вказані завдання мають знайти відображення в Плані відновлення України.
Ключові слова: інтелектуальна власність, право інтелектуальної власності, інновації, відновлення країни, державна підтримка

Кулініч О. Здійснення місії просвітництва дітей в сфері інтелектуальної власності: крок до активації ДНК коду креативної нації. У статті розглядаються питання здійснення просвітництва у сфері інтелектуальної власності серед аудиторії шкільного віку. Акцентується увага на доцільності розпочинати ознайомлення з інтелектуальною власністю, правами творця та сприяти набуттю компетентності інноваційності, креативності ще в рамках шкільної програми. Визначається місія та завдання просвітництва у сфері інтелектуальної власності. Розкриваються завдання просвітницької діяльності, що стосуються учасників просвітницьких заходів (дітей шкільного віку) та завдання просвітництва, вирішення яких матимуть соціальний ефект для держави та суспільства.
Ключові слова: інтелектуальна власність, творчість, просвітництво, права творця, комерціалізація, соціальний ефект, бренд держави

 

№ 5 (127) 2022