Завантажити №5 2021 видання за посиланням.

Остапенко Г. Чи бути архітектурі креативною індустрією в Україні? У статті проаналізовано правовий статус архітектора як автора твору архітектури у сфері архітектури, що належить до креативної індустрії, та законодавчі ініціативи стосовно суттєвої зміни правового статусу архітектора у відносинах із замовником. Проаналізовано наслідки, які можуть мати такі зміни в частині здійснення авторського нагляду, дотримання задуму архітектора в процесі будівництва та питання відповідальності за порушення, допущені у проекті або під час зведення об’єкта архітектури. Зроблено висновок про те, що така зміна правового статусу архітектора формує несприятливі умови для розвитку сфери архітектури як креативної індустрії. Ключові слова: креативні індустрії, твори архітектури, архітектурне рішення, архітектор, авторські права архітектора.

Мамчур Л., Ситцевой В. Співвідношення понять «сирітський твір» і «твір, що перейшов у суспільне надбання» у сучасному авторському праві. У статті розмежовано поняття «сирітський твір» і «твір, що перейшов у суспільне надбання». Обґрунтовано, що тривале виключне авторське право дозволяти використання твору конфліктує з потребами суспільства в цифрову епоху, коли для розширення доступу до твору потрібен дозвіл на його оцифрування, а з’ясувати правовласника не вдається. Баланс між майновим інтересом правовласника та інтересом суспільства у справедливому використанні твору можна зберегти, запровадивши видачу за запитом потенційного користувача дозволу на використання сирітських творів компетентним державним органом. Ключові слова: сирітський твір, авторське право, оцифрування твору, суспільне надбання, майнові права автора, строк охорони авторських прав.

Улітіна О. Законодавче регулювання видавничої діяльності в Україні. Стаття присвячена питанню законодавчого регулювання видавничої діяльності в Україні. Автор проводить аналіз найважливіших законодавчих актів у цій сфері, розглядаючи видавничу діяльність у першу чергу як галузь, що належить до креативних індустрій. Розглянуто державну політику в цій сфері, яка спрямована в першу чергу на розвиток видавничої справи в цілому та на підтримку україномовних видань. Вказано на існування певних розбіжностей у законодавчому регулюванні видавничої діяльності у сфері книговидання та видання періодичних видань. Розглянуто дані Українського інституту книги щодо сучасного стану видавничої діяльності в країні. Відповідно до цих даних однією з найбільших проблем у сфері видавництва є значна кількість порушень авторського права та прав інтелектуальної власності в цілому. Ключові слова: креативні індустрії, видавнича діяльність, книговидання, авторське право, право інтелектуальної власності, порушення авторського права, законодавство в галузі права інтелектуальної власності.

Зеров К. Інтелектуальна власність в сфері інформаційно-комунікаційних технологій. У публікації розглянуто питання правової охорони інтелектуальної власності у сфері інформаційних (інформаційно-комунікаційних) технологій. Проаналізовано базові види економічної діяльності, які відносяться до креативних індустрій в ІТ, що спрямовані як на створення, так і на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на вже створені екземпляри (або копії) програмного забезпечення. Зауважено, що згідно з нормами податкового законодавства України окремі господарські операції з розповсюдження програмного забезпечення повинні бути здійснені на підставі договорів постачання програмної продукції, а не на підставі договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Проведена коротка описова характеристика обʼєктів авторського права у сфері інформаційних технологій і можливостей їх правової охорони, а саме: компʼютерної програми, бази даних і веб-сайта. Розглянуто питання розподілу майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт, створений у звʼязку з виконанням трудового договору (контракту) і на об’єкт, створений на замовлення у сфері інформаційних технологій. Ключові слова: ІТ, комп’ютерна програма, авторське право, креативна індустрія.

Зайківський О., Оністрат О. Роль інтелектуальної власності у забезпеченні обороноздатності держави (2 ч.). Розглянуто основні положення законодавства України, що визначає державну політику у сфері національної безпеки та оборони, стосовно врегулювання питань забезпечення обороноздатності держави. Досліджено роль інтелектуальної власності в усіх складових системи забезпечення обороноздатності України. Зазначено важливість забезпечення охорони інтелектуальної власності в процесі здійснення заходів з підвищення обороноздатності держави та необхідність удосконалення відповідного законодавства. Запропоновано рекомендації з удосконалення нормативно-правового забезпечення національної безпеки та оборони з метою вирішення проблемних питань інтелектуальної власності в цій сфері. Ключові слова: обороноздатність, інтелектуальна власність, нормативно-правове забезпечення.

Буров О. Вплив кіберзлочинності на цифрову економіку. У статті проведено аналіз чинників кібернебезпек для світової економічної системи, які проявилися за період пандемії та переходу економіки до «нової норми», в умовах розширення цифровізації за такими аспектами: цифровізація та нові умови праці, використання гібридної робочої сили, вплив біологічної пандемії та кіберпандемії на зміни в економіці, чинники кіберзагроз для бізнесу. Обґрунтовано виникнення гібридної робочої екосистеми, її переваги та недоліки. Проаналізовано виникнення кіберпандемії як результат стрімкої цифровізації внаслідок пандемії COVID-19 і переходу праці до дистанційної форми. Виділено найбільш вагомі чинники кібербезпеки для успішної діяльності компаній. Ключові слова: людський капітал, дистанційна праця, кібербезпека, гібридна робоча сила, цифрова економіка.

Борко Ю. Економіко-правові аспекти використання комп’ютерних програм. У статті розглянуто економіко-правові аспекти використання комп’ютерних програм у господарських операціях, зокрема, окремі питання оподаткування створення та використання комп’ютерних програм. Досліджено питання відображення в бухгалтерському обліку та оподаткування придбаних майнових прав інтелектуальної власності на комп’ютерну програму в частині: передання майнових прав згідно з ліцензійним договором, постачання від нерезидента (резидента) резиденту та визначення собівартості програмного продукту, особливості оподаткування ПДВ. Обґрунтовано необхідність удосконалення економіко-правового регулювання створення та використання комп’ютерних програм у господарській діяльності компаній в частині оподаткування. Ключові слова: комп’ютерна програма, економіко-правове регулювання, оподаткування, ліцензійний договір, первісна вартість, податок на додану вартість, роялті

Харченко О. Заперечення проти заявки на торговельну марку чи дії міжнародної реєстрації торговельної марки в Україні. У статті здійснено аналіз основних підходів до практики подання та наслідків подання заперечень третіх осіб проти заявок на торговельні марки чи дії міжнародних реєстрацій торговельної марки на основі дослідження положень нормативно-правових актів України та зарубіжних держав. Подання заперечення щодо заявки на торговельну марку визначено як право будь-якої третьої особи навести свої міркування про невідповідність заявленого на реєстрацію позначення умовам надання правової охорони. Визначено, що вказане право може бути реалізоване в межах кількох інстанцій: заперечення третьої особи, яке подається на етапі експертизи позначення; заперечення третьої особи, яке подається до Апеляційної палати НОІВ; оскарження затвердженого рішення Апеляційної палати НОІВ у судовому порядку. Надано пропозиції з удосконалення процедури подання заперечень проти заявки на торговельну марку чи дії міжнародної реєстрації торговельної марки в Україні. Ключові слова: заперечення, торговельна марка, апеляційна палата, період опозиції.

Капіца Ю. Права інтелектуальної власності у договорах про співробітництво /виконання досліджень та розробок між науковими установами, університетами та підприємствами: частина друга – Україна, нові незалежні країни. Досліджується врегулювання відносин інтелектуальної власності у договорах про співробітництво/виконання досліджень і розробок (ДР) між науковими установами, університетами та підприємствами в Україні, нових незалежних державах (Білорусь, Казахстан, РФ) (ННД), а також практика укладання договорів. Вказано на нерозвинутість у ННД сучасних підходів до розподілу майнових прав та використання об’єктів права інтелектуальної власності у договорах ДР порівняно з практикою ЄС, США. Пропонуються зміни до законодавства України з удосконалення укладання договорів ДР; розробка примірних застережень для різних варіантів взаємовідносин університетів, наукових установ, національних та іноземних підприємств і організацій. Ключові слова: договори на виконання досліджень і розробок, договори про співробітництво з проведення досліджень, права інтелектуальної власності, університети, наукові установи.

Штефан О. Окремі аспекти можливої кодифікації законодавства права інтелектуальної власності. У статті досліджуються питання, пов’язані з можливістю проведення кодифікації законодавства у сфері права інтелектуальної власності. Безпосередньо висвітлюються доктринальні підходи систематизації законодавства з права інтелектуальної власності. У результаті проведеного аналізу позицій представників цивілістичної доктрини та доктрини права інтелектуальної власності зроблено висновок, що кодифікація законодавства в означеній сфері можлива, якщо право інтелектуальної власності можна виокремити в самостійну галузь, що характеризується самостійним предметом та методом регулювання суспільних відносин. Зроблено також висновок, що при визначенні предмета правового регулювання права інтелектуальної власності слід відходити від цивілістичного його визначення, яке не враховує специфіку цих відносин. Кодифікації законодавства з права інтелектуальної власності буде сприяти заінтересованість держави та відповідна політична воля. Ключові слова: рекодифікація ЦК України, кодифікація законодавства з права інтелектуальної власності, предмет та метод права інтелектуальної власності.

Коваль І. Підстави і способи систематизації законодавства України у сфері інтелектуальної власності. Стаття присвячена дослідженню сучасного стану законодавчого регулювання відносин інтелектуальної власності в Україні та шляхів його вдосконалення в напрямі систематизації відповідного законодавства. Розглянуто наукові підходи до визначення місця права інтелектуальної власності в системі права України. Окреслено два можливі альтернативні шляхи кодифікації законодавства у сфері інтелектуальної власності: у межах чинних Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України з урахуванням розмежування предметів їх регулювання або в напрямі окремих кодифікацій авторського права і права промислової власності як інститутів права інтелектуальної власності. Запропоновано орієнтири для вибору відповідного напряму кодифікації. Ключові слова: право інтелектуальної власності, систематизація законодавства, кодифікація, авторське право, право промислової власності.

Мироненко Н. Теоретичні підходи до визначення принципів кодифікації законодавства у сфері інтелектуальної власності. У статті розкриваються теоретичні підходи до визначення системи принципів кодифікації, визначається їх місце у системі права, доводиться, що системоутворювальним критерієм принципів права та принципів законодавства є їх функціональне та цільове призначення. Розкривається практичне значення принципів у процесі систематизації законодавства у сфері інтелектуальної власності, у тому числі й такого її виду як кодифікація; досліджується співвідношення принципів права та принципів законодавства; визначаються основні методологічні засади, які впливають на виокремлення системи принципів, визначають їх місце в теорії кодифікації; доводиться наявність діалектичного взаємозв’язку між метою кодифікації, її завданнями та принципами, на яких ґрунтується кодифікаційна діяльність, залежність її результату від ступеня узгодженості зазначених елементів кодифікації. Ключові слова: право, інтелектуальна власність, кодифікація та систематизація законодавства, принципи кодифікації, поняття, види та система принципів кодифікації.

Кашинцева О., Іолкін Я. Досвід України з імплементації гнучких положень Угоди ТРІПС у двох контекстах: євроінтеграції та пандемії. Стаття присвячена висвітленню та аналізу світових тенденцій щодо змін парадигми права інтелектуальної власності на обʼєкти, які використовуються в діагностиці, профілактиці та лікуванні COVID-19. Наводяться приклади запровадження політики фармацевтичного націоналізму країнами ЄС, Канадою та Ізраїлем. Надається обґрунтування необхідності для України виступити ко-спонсором пропозицій щодо виключень, які висловлюються на Раді ТРІПС. Зазначається необхідність використання Україною історичного шансу для розвитку національної фармацевтичної індустрії, що сприяло б, серед іншого, забезпеченню інтересів вітчизняного пацієнта. Розроблено пропозиції щодо необхідних змін національного законодавства. Ключові слова: інтелектуальна власність, права людини, права пацієнтів, фармацевтичний націоналізм, протекціонізм, вакцини, генерики, COVID-19.

Чомахашвілі О. Правове виховання з питань інтелектуальної власності. В статті приділено увагу комплексному вивченню поняття та значення правового виховання з питань інтелектуальної власності, особливо соціальній важливості та значенню всієї сфери інтелектуальної власності, що розглядається як правова цінність. Зроблено спробу визначити взаємозв’язок між рівнем і популярністю винахідництва та загальної культури у сфері інтелектуальної власності. Розглянуто етапи та способи отримання знань з питань основ інтелектуальної власності. Проаналізовано проблемні питання щодо необхідних заходів в освітній сфері з питань інтелектуальної власності. Докладно охарактеризовано концепцію заходів виховного характеру, яка спрямована на активізацію осмислення українським суспільством необхідності законного застосування прав інтелектуальної власності. Надано пропозиції щодо збільшення просвітницьких заходів з питань інтелектуальної власності та усвідомлення їх цінності для суспільства. Ключові слова: правове виховання, правові цінності, право інтелектуальної власності, винахідництво

 

 

 

 

№ 5 (121) 2021