Завантажити журнал “Теорія і практика інтелектуальної власності” № 5 (115) 2020

В. Дроб’язко Становлення міжнародної охорони технічних засобів захисту. У статті розглянуто становлення міжнародної охорони технічних засобів захисту у сфері авторського права і суміжних прав, проаналізовано відповідні документи ВОІВ, положення статей 11 Договору ВОІВ про авторське право (ДАП) і 18 Договору ВОІВ про виконання і фонограми (ДВФ), обґрунтовано їх новаторський характер, здійснено аналіз положень Закону України «Про авторське право і суміжні права» стосовно охорони технічних засобів захисту творів і обʼєктів суміжних прав.

Ключові слова: авторське право, суміжні права, технічні засоби захисту, обхід, ефективні дії проти порушення прав

 

О. Штефан Роль принципу добросовісності при захисті авторського права. Стаття присвячена розкриттю сутності принципу добросовісності як квінтесенції усіх принципів права, універсального принципу, що діє як в процесуальному так й матеріальному праві. Безпосередньо в статті принцип добросовісності розкривається через призму спірних авторсько-правових відносинах, шляхом порівняльного аналізу режиму fair use у США та fair dealing у Великобританії, Австралії, Канаді і т.д.

Застосування принципу добросовісного використання творів спрямований на встановлення балансу інтересів авторів творів та інтересів суспільства щодо їх використання, водночас інколи він використовується з метою розширення монополії прав автора.

Ключеві слова: авторське право, незаконне використання об’єктів авторського права, принцип справедливості, доктрина «fair use», доктрина «fair dealing»

В. Троцька Авторське право та основні права на свободу інформації, преси: судова практика ЄС. У статті висвітлено питання практичного застосування норм законодавства, шо перебувають на перетині двох прав: авторського права та права на свободу інформації, преси. Здійснено аналіз судових рішень справ Spiegel Online GmbH  v. Volker Bec тощо, які розглядалися судами Німеччини, а також Європейським судом (рішення від 29 липня 2019 року). Детально досліджено розʼяснення суду щодо застосування норм європейського та німецького законодавства про авторське право в частині винятків та обмежень цих прав з інформаційною метою. Проаналізовано рекомендації Європейського суду про допустимість вільного цитування за допомогою гіперпосилання. Здійснено порівняння норм європейського, німецького та українського законодавства у сфері авторського права в контексті обмежень майнових авторських прав, спрямованих на недопущення барʼєрів у свободі інформації, що висвітлюється ЗМІ.

Ключові слова: авторське право, свобода інформації, ЗМІ, винятки та обмеження прав, вільне використання творів з інформаційною метою, цитування, гіперпосилання

 

О. Улітіна Особливості охорони авторського права на деякі види творів сучасного мистецтва. Стаття присвячена питанням особливості охорони нетипових об’єктів авторського права, які належать до сучасних видів мистецтва. Розглянуто місце та роль таких об’єктів у системі об’єктів авторського права. На основі проведеного дослідження доктринальних положень щодо таких нетипових об’єктів визначено їх відмінності від традиційних об’єктів авторського права, зазначено, яким чином на це впливає місце таких об’єктів у системі сучасного мистецтва.

Зроблено аналіз норм законодавства України та зарубіжних країн у цій галузі, який дав змогу виокремити нетипові об’єкти, що належать до творів сучасного мистецтва, у загальній системі об’єктів авторського права.

Ключові слова: авторське право, нетипові об’єкти, охорона авторського права

К. Зеров  Catch-up і Time Shift як способи використання об’єктів авторського права і суміжних прав. У статті на основі положень чинного українського законодавства та законодавства Європейського Союзу  досліджено правову природу права Catch-up та права Time Shift, визначено їх місце серед інших способів використання об’єктів авторського права та суміжних прав як поєднання права на відтворення і права на доведення до загального відома публіки. Визначено, що вказані права надаються провайдерам програмної послуги, а також іншим особам, які здійснюють ретрансляцію програм організації мовлення, на підставі ліцензійних договорів, що, як правило, є оплатними та додатковими до основного договору на ретрансляцію програми організації мовлення.

Ключові слова: Catch-up, Time Shift, IPTV, відтворення, доведення до загального відома публіки

 

П. Боровик,  Часткова відмова від прав та визнання прав на винахід недійсними частково. Часткова відмова від прав чи визнання прав недійсними досить часто викликає низку запитань, зокрема, стосовно певної процедури визначення всього обсягу прав за патентом та частини цих прав. Оскільки обсяг прав визначається формулою винаходу, то часткова відмова від прав або визнання прав недійсними частково є по суті зміною обсягу прав, які визначаються опублікованою формулою. Стаття розкриває підстави для відмови від прав на винахід і механізм реалізації відмови згідно з чинним законодавством, як у випадку групи винаходів, так і для часткової відмови чи часткового визнання недійсними прав на винахід із формулою з одним незалежним пунктом.

Ключові слова: формула винаходу, обсяг прав, відмова від прав частково, зміни до формули винаходу, процедури

 

Ю. Капіца Промисловий зразок: особливості захисту прав у Європейському Союзі та проблеми тролінгу в Україні. Розглядається новий для права України інститут охорони прав на незареєстрований промисловий зразок. Зазначається неповнота адаптації законодавства до актів ЄС та рішень Суду Європейського Союзу, що може мати наслідком розвиток тролінгу. Актуальним є врахування норм Регламенту ЄС № 6/2002 з розгляду судами прав на зразок як чинних, якщо правовласником надано докази про виконання вимог з оприлюднення зразка та зазначено, у чому полягає його індивідуальний характер; а також рішень Суду ЄС стосовно захисту прав на промисловий зразок судами за умови надання правовласником доказів, що оскаржуване використання є результатом копіювання. Важливим є передбачення розгляду Апеляційною палатою недійсності прав на незареєстрований промисловий зразок.

Ключові слова: незареєстрований промисловий зразок, захист прав інтелектуальної власності, адаптація законодавства, тролінг

 

А. Штефан Принцип диспозитивності у цивільному судочинстві. У статті висвітлено зміст принципу диспозитивності та його елементів у цивільному судочинстві. Обґрунтовано, що дія цього принципу поширюється тільки на учасників справи та осіб, які мають процесуальну дієздатність і в інтересах яких заявлено вимоги. Доведено, що принцип диспозитивності має на увазі розсуд учасника справи у розпорядженні ним лише процесуальними, а не матеріальними правами, при цьому коло таких прав обмежене правами щодо предмета спору. Окрім того, розпорядження процесуальними правами щодо предмета спору може здійснюватися не протягом всього розгляду справи, а у межах і строки, визначені законом. Зроблено висновок, що норма ч. 2 ст. 13 ЦПК, яка є новелою процесуального закону, характеризує диспозитивність, доповнюючи правило ч. 1 ст. 13 ЦПК щодо підстав розгляду цивільних справ. Ключові слова: диспозитивність, принцип диспозитивності, розпорядження процесуальними правами, цивільне судочинство, цивільний процес

 

О. Бутнік-Сіверський Економіко-правові перспективи активізації діяльності наукових парків на шляху до неоекономіки. Досліджуються та обґрунтовуються шляхом узагальнення наукової думки удосконалення правового регулювання наукових парків, що створюються з ініціативи вищих навчальних закладів та/або наукових установ з урахуванням економіко-правової перспективи активізації їх діяльності. Розглядається національний та закордонний досвід діяльності наукових парків. Наводиться зміст застосування засновницького договору про створення наукового парку та договору про партнерство субʼєктів господарювання з науковим парком. Зазначаються проблеми, які в процесі створення наукових парків і використання інноваційних розробок ще не вирішені. Наводиться класичний зміст підприємництва в інноваційній діяльності, що розглядається з позиції уточнення змісту інноваційної структури, в основу якої покладено комерціалізацію майнових прав інтелектуальної власності за їх видами, що є складовою процесу кругообігу інтелектуального капіталу з відповідним ефективним результатом. Обґрунтовується порядок формування статутного капіталу наукового парку, до якого вищі навчальні заклади та/або наукові установи не можуть використовувати майнові права на об’єкти інтелектуальної власності,  створені за рахунок бюджетних коштів, а можуть лише за умови укладання  ліцензійного договору із субʼєктом господарювання з недержавною та державною формою власності у якості переданих активів, що не потребує здійснення відчуження об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів. Пропонується використовувати цільові бюджетні кошти як початковий стартовий капітал, що надається на зворотних умовах до державного бюджету в разі закриття (ліквідації) наукового парку за рішенням засновників або на підставі рішення суду. Як альтернатива, у разі відсутності цільових бюджетних коштів, пропонується в якості джерела грошової суми вкладу до статутного капіталу наукового парку в якості стартового капіталу спрямувати частину спеціального фонду державного бюджету. Обґрунтовується створення офісу трансферу технологій, що буде структурним підрозділом вищих навчальних закладів та/або наукових установ, який буде займатися процесом подачі і розгляду патентної заявки і  у подальшому ліцензуванням. Зазначено, що науковий парк може бути засновником (співзасновником) малих інноваційних підприємств та укладати з ними договори про партнерство для виконання певних інноваційних проектів.

Ключові слова: інтелектуально-інноваційне середовище, науковий парк, засновницький договір, статутний капітал, майнові права інтелектуальної власності, ліцензійний договір, правовий статус

 

С. Ревуцький Стан інноваційного розвитку та подальші кроки до неоекономіки України у першій чверті XXI століття. У статті досліджується стан інноваційного розвитку в реальній економіці України, розглядаються тенденції у світовій економіці на шляху до неоекономіки, яка формується під впливом упровадження нової парадигми науково-технічного розвитку та технологічної революції. На цьому фоні пропонуються кроки інноваційного розвитку України в першій чверті XXI ст., які спираються не на традиційні сектори виробництва — третій та четвертий технологічні уклади, де країна перебуває в ешелоні «світових постачальників», а на подальше підвищення рівня інноваційного розвитку в напрямі переходу секторів виробництва до п’ятого-шостого технологічних укладів.

Ключові слова: кроки до неоекономіки, технологічні уклади, середньострокові пріоритети інноваційного розвитку, високі технології

 

А. Ярмолюк Відкриті інновації з точки зору правової охорони інтелектуальної власності. Стаття присвячена дослідженню поняття відкритих інновацій та визначенню ролі правової охорони інтелектуальної власності в межах впровадження даної моделі. Автор зауважує, що одним із показників інноваційних підприємств нового типу є їх здатність до входу в зовнішні партнерства, при реалізації яких отримується спільна вигода від кооперації у вигляді запуску спільних інноваційних продуктів. На основі аналізу успішного міжнародного досвіду зазначено необхідність застосування концепції відкритих інновацій суб’єктами господарювання в Україні при здійсненні сучасного інноваційного виробництва. Оскільки ця модель сприяє отриманню додаткового інтелектуального потенціалу в інноваційний процесс.

Ключові слова: відкриті інновації, право інтелектуальної власності, інтелектуальна власність, інноваційне підприємство, «розумне місто»

О. Пономарьова Деякі аспекти засобів індивідуалізації на ринку медичних і фармацевтичних послуг. У статті розглянуто деякі аспекти засобів індивідуалізації на ринку медичних і фармацевтичних послуг. Торговельна марка як засіб індивідуалізації на ринку медичних послуг безпосередньо пов’язана з прізвищем (іменем) лікаря, таким чином гарантуючи якість надання медичних послуг. На фармацевтичному ринку торговельна марка покликана ідентифікувати товар (лікарський засіб) для пацієнтів, які споживають (використовують) товар певного виробника, адже пізнаваність торговельної марки дасть можливість пацієнту не сплутати один лікарський засіб з іншим.

Ключові слова: засоби індивідуалізації, торговельна марка, медицина, фармація, інтелектуальна власність

 

 

№ 5 (115) 2020