Скачати журнал “Теорія і практика інтелектуальної власності” № 5 (109) 2019

Anna Shtefan. Copyright exceptions and limitations in the EU-Ukraine  Association Agreement

DOI: https://doi.org/10.33731/52019.186295

С. 5-14

The article deals with the analysis of copyright exceptions and limitations in the EU Ukraine
Association Agreement and the procedure for their application. The principles of
the free use of works are analyzed; an explanation of how to separate the provisions of the
Association Agreement that are directly applicable and not directly applicable is given.
The limitations on the fixation right, broadcasting and communication to the public, distribution
right, reproduction right and exceptions related to computer programmes and
databases are investigated. Conclusions on provisions of the Association Agreement which
should be implemented into domestic law have been made.

Keywords: copyright exceptions and limitations, free use of works, Association Agreement

Kostiantyn Zerov. Right of reproduction and right of making available to the public in the EU-Ukraine Association Agreement

DOI: https://doi.org/10.33731/52019.186311

С. 15-29

The article deals with the analysis of two specific exclusive economic rights: the right
of reproduction and the right of making available of works to the public in such a way that
members of the public may access these works from a place and at a time individually chosen
by them and compares them under the domestic Ukrainian legislation and under the
EU-Ukraine Association agreement. The concepts of «reproduction» and of «communication
to the public» are considered.
It is concluded that the right of reproduction is the most basic right since it forms the
basis of most forms of exploitation of a work. Reproduction is, in reality, the copying of a
work in any manner or form. At the same time, it remains uncertain in Ukraine at the legislative
level that the right to reproduction of work includes direct or indirect reproduction
and reproduction in whole or in part. These issues are up to the court to decide.
It is concluded that the approach when the right of making available of works to the
public is included in the broader «right of communication to the public» is applied in the
EU Member States (Articles 3 and 4 of Directive 2001/29 /EC) and is reflected in Art. 174
Association Agreement. In addition, the concept of communication to the public in the EU
must be construed broadly, as referring to any transmission of the protected works, irrespective
of the technical means or process used, this concept includes two cumulative criteria,
namely, an ‘act of communication’ of a work and the communication of that work to
a ‘public’. This approach should be implemented in the Ukrainian legislation.

Keywords: reproduction, communication to the public, making available, Association
Agreement

Валерій Судаков. Розв’язання колізій щодо виникнення виключних майнових прав на об’єкт авторського права, який створено на замовлення роботодавця (службовий твір)

DOI: https://doi.org/10.33731/52019.186314

С. 30-38

Розглянуто проблемні питання виникнення майнових прав на службовий твір.
Особливу увагу приділено наявності колізії правового регулювання виникнення майно-
вих прав у виконавця службового твору, відповідно до ЦК України та Закону України
«Про авторське право та суміжні права», з урахуванням міжнародних договорів, запро-
поновано шляхи її розв’язання. Надано пропозиції щодо внесення змін до законодавчих
актів. Особлива увага приділяється обґрунтуванню вирішення цього конфлікту у світлі
Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом,
Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами.

Ключові слова: авторське право, майнові права, авторська винагорода, службовий
твір, комп’ютерна програма

Тетяна Коваленко. Комерційне (фірмове) найменування як засіб індивідуалізації

DOI: https://doi.org/10.33731/52019.186316

С. 39-43

Комерційне позначення поряд із фірмовим найменуванням прийнято відносити до
засобів, що індивідуалізують учасників господарського обігу. Основні правила захисту
та використання комерційних (фірмових) найменувань закріплені у господарських,
цивільних та інших кодексах, торговельному законодавстві, законах про припинення
недобросовісної конкуренції тощо. Метою статті є розгляд питань позиціювання юри-
дичної або фізичної особи у певному секторі ринку, набуття ділової репутації, тобто
індивідуалізуючи себе як учасника цивільного обороту.

Ключові слова: комерційне найменування, фірмове найменування, засоби індиві-
дуалізації, назва підприємства

Олександр Зайківський, Олександр Оністрат. Алгоритм та критерії відбору винаходів до сфери національної безпеки й оборони

DOI: https://doi.org/10.33731/52019.186320

С. 44-52

Розглянуто важливість інтелектуальної власності при розробленні озброєння та
військової техніки і механізм відбору винаходів, які можуть належати до сфери націо-
нальної безпеки. Створення систем та моделей озброєння та військової техніки вико-
нується з використанням великої кількості різних прав інтелектуальної власності,
особливо винаходів. За таких обставин об’єкти інтелектуальної власності, зокрема
винаходи та технології на їх основі, які визначають нову якість озброєння та військо-
вої техніки, можуть приносити значні прибутки підприємству при використанні та
впливати на національну безпеку та оборону, повинні перебувати під ретельним дер-
жавним контролем. Запропоновано алгоритм і критерії відбору винаходів, що можуть
суттєво впливати на сферу національної безпеки і оборони.

Ключові слова: інтелектуальна власність, винаходи, сфера національної безпеки і обо-
рони, об’єкти права інтелектуальної власності, міжнародна патентна класифікація

Євгеній Компанець. Кримінально-правова охорона прав на кваліфіковане зазначення походження товару в кримінальному провадженні в Україні: реальність та шляхи вдосконалення

DOI: https://doi.org/10.33731/52019.186322

С. 53-68

У статті досліджено захист прав на кваліфіковане зазначення походження товару
в кримінальному провадженні. На основі аналізу національного законодавства і норм
міжнародного права виявлено суперечливі та проблемні питання захисту прав на ква-
ліфіковане зазначення походження товару. З метою забезпечення дієвості захисту
запропоновано: уніфікувати законодавство України відповідно до норм ЄС стосовно
термінології, способів використання кваліфікованого зазначення походження товару
та суб’єктів захисту. Сформульовано пропозиції з удосконалення механізму захисту в
профільному законі та кодексах України.

Ключові слова: кваліфіковане зазначення походження товару, географічне зазна-
чення, кримінальне провадження, захист прав, інтелектуальна власність

Жихарев О. Дослідження технічного результату винаходу (корисної моделі) при вирішенні питань судової експертизи ОІВ

DOI: https://doi.org/10.33731/52019.186325

С. 69-77

Технічний результат є категорією, яка використовується при дослідженні багатьох
питань судової експертизи винаходів і корисних моделей. У першій частині статті
виконано аналіз випадків, коли технічний результат повинен бути розглянутий для
відповіді на питання, поставлені перед судовим експертом. У другій частині статті
проаналізовано випадки, коли в описі винаходу (корисної моделі), який надано на дослідження, прямо не зазначено технічний результат як такий. Особливо це стосується описів до патентів, виданих за заявками закордонних заявників, у законодавстві держав яких відсутня вимога до заявника зазначати технічний результат. Як правило, у таких заявках зазначене тільки завдання (проблема), на вирішення якого спрямоване технічне рішення, запатентоване згідно з винаходом або корисною моделлю.

Проте «завдання» і «технічний результат» є різними категоріями відповідно до Закону
України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Тому в ході проведення
судової експертизи може виникнути проблема, коли судовий експерт сам визначає
технічний результат як окрему категорію. Таке визначення можливе на підставі

завдання винаходу (корисної моделі) та іншої інформації з опису. У цій статті зазначено можливі випадки проведення дослідження винаходу (корисної моделі) за відсутності зазначення технічного результату в рамках судової експертизи ОІВ.

Ключові слова: судово-експертне дослідження, винахід, корисна модель, технічний
результат, технічне завдання, критерії патентоздатності

Мінченко Н., Самоловова Н. Медіація: міжнародний та національний досвід

DOI: https://doi.org/10.33731/52019.186327

С. 78-84

Медіація у сфері інтелектуальної власності — це один із різновидів альтернативного врегулювання спорів за участю третьої нейтральної, незацікавленої у конфлікті сторони — медіатора, який допомагає сторонам досягнути певної домовленості за спором. Комерційний світ в останні роки проявляє серйозний інтерес до процесу медіації.

Цей інтерес визвано частково невдоволеністю сторін вартістю та тривалістю деяких
судових розглядів і результатами вирішення спорів у процесі судових засідань. Досвід
показує, що процес медіації часто призводить до результату, прийнятного для обох
сторін в спорі.
У цій статті автори мають наміри з’ясувати переваги процесу медіації, пояснити
прості основні особливості та переваги медіації.

Ключові слова: медіація, інтелектуальна власність, міжнародний досвід, врегулювання спорів, переваги медіації, процес медіації

Бутнік-Сіверський О. Стан і проблеми розвитку оподаткування операцій
з інтелектуальною власністю

DOI: https://doi.org/10.33731/52019.186330

С. 85-96

У статі узагальнено з наукових позицій стан та економічну природу змін в оподаткуванні операцій в інноваційно-інтелектуальній економіці з об’єктами права інтелектуальної власності з урахуванням відповідних процесів у Європейському Союзу.

Детально розглянуто склад ОПІВ, що входять до нематеріальних активів, та їх класифікація. Акцентовано увагу на здійсненні операцій з ОПІВ, пов’язуючи це з упровадженням відповідної державної податкової політики через Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів. Системно розглянуто динаміку змін у системі податків України за напрямом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства на різниці відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнарод-
них стандартів фінансової звітності. Розглянуто оподаткування податком на додану вартість операції з ОПІВ за ліцензійною угодою при виплаті роялті як подвійне оподаткування. Приділено увагу зміні бази оподаткування з урахуванням різних обмежень щодо складу та обсягу витрат, які визначаються у системі бухгалтерського обліку з розкриттям узагальнення підходів різних країн до оподаткування прибутку корпорацій. Проаналізовано виражені в абсолютних одиницях ставки оподаткування за окремими податками, які характеризуються більшою нестабільністю, досліджено зростання гривневих еквівалентів у твердих валютах ставок податків через девальвацію гривні, що призводить до номінального збільшення надходжень до державного бюд-
жету. Акцентовано увагу на тому, що не в повному обсязі враховано особливості податкових регуляторів створення, придбання та використання ОПІВ і здійснення трансферу технологій, що потребує гармонізації фінансового, податкового та бухгалтерського законодавства в Україні із застосування загальних підходів ЄС до оподаткування прибутку шляхом внесення змін до нормативних актів стосовно їх реалізації.

Ключові слова: об’єкти права інтелектуальної власності, податкова політика, база
оподаткування, бухгалтерський облік, комерціалізація інтелектуальної власності

Пономарьова О. Деякі аспекти об’єктів права інтелектуальної власності у сфері медицини в умовах євроінтеграційних процесів

DOI: https://doi.org/10.33731/52019.186331

С. 97-103

Стаття містить аналіз об’єктів патентного права у сфері медицини в умовах євроінтеграційних процесів. У міру осучаснення відповідних технологій право інтелектуальної власності стає привілеєм медичних компаній та організацій технічного спрямування тощо. Ідеться про те, що патенти в нашій країні видаються чи не на все. Наcьогодні медичні та фармацевтичні компанії, відповідно до нинішньої правової системи України, отримують патенти на винаходи (корисні моделі) і таким чином монополізують медичний ринок, що призводить до обмеження доступу людей до відповідних ліків чи послуг (патент на спосіб).

Ключові слова: об’єкти права інтелектуальної власності, медицина, євроінтеграційні процеси

Падучак О. Про популяризацію знань у сфері інтелектуальної власності: коли, як і навіщо цим займатися 

DOI: https://doi.org/10.33731/52019.186334

С. 104-110

У статті досліджено питання пропагування знань у сфері інтелектуальної власності в закладах вищої, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти. На сьогодні система загальної середньої та професійної освіти не передбачає систематичних заходів щодо популяризації знань про інтелектуальну власність. Нинішні проблеми і запропоновані шляхи їх вирішення розглядаються комплексно, з урахуванням міжнародного досвіду. Зокрема детально розглянуто приклад Південної Кореї, де популяризація знань з інтелектуальної власності роз-
починається з дитинства.

Ключові слова: освіта, школа, сфера інтелектуальної власності, популяризація
знань інтелектуальної власності, ВОІВ, НОІВ

Носік Ю. Вишивання: культурна спадщина та інтелектуальна власність 

DOI: https://doi.org/10.33731/52019.186488

С. 111-119

Стаття присвячена вивченню правового режиму об’єктів права інтелектуальної
власності, створених вишиванням, а також огляду основних правових проблем, що постають у практиці цього ремесла в умовах розвитку комп’ютерної техніки та інформаційних технологій, вивченню принципів цивільного права, на яких ґрунтується регулювання відносин в окресленій сфері. Вишивка — одне із ремесел, яке відображає та виражає нематеріальну культурну спадщину, органічно пов’язану з матеріальною культурною та природною спадщиною українського народу.
Ключові слова: Вишивання, нематеріальна культурна спадщина, похідний твір,
принципи цивільного права, основні засади права інтелектуальної власності

№ 5 (109) 2019