Завантажити №4 2022 видання за посиланням.

Кодинець А. Нормативні засади правової охорони інтелектуальної власності в умовах дії воєнного стану в Україні. Стаття присвячена розгляду змін нормативного-правового масиву регламентації відносин інтелектуальної власності в умовах дії воєнного стану в Україні. Проаналізовано правові засади охорони різних видів об’єктів прав інтелектуальної власності, деталізовано шляхи їх удосконалення, описано кроки в цьому напрямі в Україні. У межах предмета дослідження наголошено на змінах законодавства у сфері інтелектуальної власності в умовах запровадження воєнного стану, проаналізовано позитивні риси та зазначено окремі недоліки таких змін, запропоновано шляхи їх вирішення.
Ключові слова: інтелектуальна власність, нормативне регулювання, воєнний стан, результати інтелектуальної діяльності, законодавство

Компанець Є. Окремі аспекти розподілу обов’язку і тягаря доказування в кримінальних провадженнях про порушення прав інтелектуальної власності. Проаналізовано різні підходи вітчизняних та зарубіжних учених і суддів до змісту понять «обов’язок» і «тягар» доказування та їх розподіл між сторонами кримінального провадження. Відзначено світові тенденції на зміщення обовʼязків у доказуванні, спрощення кримінального процесу в окремих категоріях справ та розширення прав учасників кримінального провадження. Проаналізовано норми п. 6 ч. 2 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України, які змістили обовʼязок доказування матеріальної шкоди (збитків) зі сторони обвинувачення на потерпілого. На основі цієї норми очікується підвищення процесуальної активності потерпілого по встановленню та доказуванню цієї обставини під час досудового розслідування і судового провадження. Запропонована реконструкція презумпції невинуватості та обов’язку і тягаря доказування у кримінальних провадженнях про порушення прав інтелектуальної власності у способи введення: фактичної презумпції щодо події правопорушення (виробництва фальсифікованої продукції та розповсюдження піратського контенту) через закріплення в судовій практиці Верховного Суду і правової презумпції вини особи шляхом внесення змін до профільних законів України у сфері інтелектуальної власності.
Ключові слова: кримінальне процесуальне доказування, обов’язок доказування, тягар доказування, розподіл доказування, зворотний тягар доказування, інтелектуальна власність

Дроб’язко В. Охорона прав виконавців відповідно до законодавства Німеччини. Стаття присвячена дослідженню охорони прав виконавців у Німеччині відповідно до положень закону про авторське право і суміжні права. Проаналізовано визначення термінів «виконавець», «моральні права» і «права на використання виконання», положення про запис, відтворення, розповсюдження, сповіщення для загального відома. Розглянуто також положення про права виконавця вимагати виплати винагороди, спільне виконання, охорону прав організатора виступу, строк дії прав виконавця, обмеження їх прав на використання. Охорона прав виконавців у Німеччині відповідає положенням Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Римська конвенція), Договору ВОІВ про виконання і фонограми (ДВФ), відповідних директив ЄС. За подальшого вдосконалення охорони прав виконавців в Україні корисно було б використати досвід Німеччини щодо охорони прав організатора виступу та визначення строку дії прав на виконання, записані на фонограму.
Ключові слова: права виконавця, моральні права, права на використання, сповіщення для загального відома, право вимагати виплати винагороди, строк дії прав

Улітіна О., Якуша Є. Твори образотворчого мистецтва за законодавством України, США та ЄС. Стаття присвячена питанням правового визначення поняття «твір образотворчого мистецтва» в Україні, США та ЄС і виокремлення ролі цих творів для креативних індустрій. Проведено аналіз норм міжнародних актів, законодавства США та ЄС, а також законодавства України щодо закріплення поняття «твір образотворчого мистецтва». На основі цього аналізу розроблено низку рекомендацій з удосконалення відповідного законодавства України, зокрема щодо використання поняття «візуальний твір», а також висловлено пропозицію щодо заміни промислового зразка як об’єкта права інтелектуальної власності на твір дизайну, який повинен охоронятися відповідно до норм авторського права.
У статті автори розглядають питання визначення впливу творів образотворчого мистецтва на розвиток креативних індустрій в Україні. Увага також приділена питанням використання творів образотворчого мистецтва під час війни в Україні.
Ключові слова: образотворче мистецтво, авторське право, право інтелектуальної власності, креативні індустрії, об’єкти авторського права

Бутнік-Сіверський О. Методологічні засади нової парадигми розвитку теорії національної інтелектуальної безпеки. У статті розглядається теорія та методологія побудови і функціонування системи національної безпеки на принципах майнових прав інтелектуальної власності, яка перебуває в полі постійних наукових дискусій, оскільки не сформовано цілісний науковий підхід до розвʼязання вказаної проблеми. Загальним принципом формування методології нової парадигми розвитку теорії національної інтелектуальної безпеки є розгляд складової національної безпеки у сфері державної безпеки України, яка має взаємозвʼязки з окремими видами національної безпеки, що є її елементами, та зі сферою національної системи інтелектуальної власності, що спирається на національне законодавство, державні та судові органи.
У статті обґрунтовано методологію нової парадигми розвитку теорії інтелектуальної безпеки за п’ятьма відповідними ознаками: до першої ознаки віднесено єдність із засобами досягнення парадигми на основі інноваційного розвитку, ураховуючи становлення та розвиток інтелектуальної безпеки як особливої складової державної безпеки України, ефективність її здійснення та очікувані позитивні результати; до другої — єдність із засобами досягнення парадигми з методологією наукового пошуку, розкриттям внутрішньої природи інтелектуального капіталу крізь призму системно-структурного та аксіологічного підходів, що вбирає методологію досліджень; до третьої — створення єдиного правового поля із засобами досягнення парадигми в комплексі, у якому об’єднується державна безпека України, національні інтереси та національна безпека у взаємозвʼязку з її цілісними елементами; до четвертої — різновекторність впливів, напрямів прояву та результативності за цільовим призначенням, коли інноваційно-інтелектуальна сфера діяльності органічно поєднується з елементами національної безпеки та національною системою інтелектуальної власності за принципом дифузії інновацій та є інтелектуальним каталізатором з урахуванням особливостей стратегії та впровадження майнових прав інтелектуальної власності дієздатності системи національної безпеки та її елементів на відповідному етапі розвитку; до п’ятої — становлення та реалізацію стратегії національної безпеки у взаємозвʼязку з її цілісними елементами як складного і багатоетапного процесу, що поєднує формування стратегії підтримки економічної, науково-технологічної та інвестиційної безпеки держави і управління забезпечення майнових прав інтелектуальної власності.
Ключові слова: методологія побудови та функціонування, парадигми розвитку інтелектуальної безпеки, ознаки нової парадигми розвитку теорії інтелектуальної безпеки, державна інноваційна політика

Герасимчук Є. Аналіз досвіду ЄС та США в контексті удосконалення законодавства України про захист від недобросовісної конкуренції у сфері інтелектуальної власності. У статті розглянуто поняття недобросовісної конкуренції, охарактеризовано дії, що відповідно до чинного законодавства України розглядаються як недобросовісна конкуренція. Проаналізовано зарубіжний досвід щодо захисту від недобросовісної конкуренції об’єктів інтелектуальної власності, а саме досвід США та ЄС. Запропоновано напрями з удосконалення системи захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції в Україні.
Ключові слова: законодавство, правове регулювання, недобросовісна конкуренція, інтелектуальна власність, способи захисту, Європейський Союз

Чомахашвілі О. Комерційні позначення у фармацевтичній галузі. У статті приділено увагу комплексному вивченню функціонування комерційних позначень у фармацевтичній галузі. Розглянуто поняття комерційних позначень у системі об’єктів інтелектуальної власності актуальні для фармацевтичної галузі. Метою статті визначено визначення правової основи регулювання комерційних позначень у фармацевтичній сфері та особливостей здійснення прав на такі позначення. Наголошено, що компанія-виробник повинна приділити особливу увагу вибору назви лікарського засобу ще на етапі створення останнього, а з метою забезпечення унікальності та неповторюваності обраної назви остання може бути зареєстрована як торговельна марка. Зроблено висновок про важливість правового регулювання цієї сфери, проведення інформаційної та правової політики. Описано правовідносини у сфері фармацевтичної галузі з метою виявлення стадій, у яких особливо важливим є правове регулювання комерційних позначень.
Ключові слова: комерційні позначення, фармація, фармацевтична сфера, набуття прав, торговельна марка

Штефан О. Судовий захист торговельних марок в Італії. У статті проаналізовано систему судового захисту прав на торговельні марки в Італії. Основна увага зосереджена на судових процедурах, передбачених цивільним процесуальним законодавством держави. Розгляд справ, пов’язаних із захистом прав на торговельні марки, а також справ щодо недобросовісної конкуренції здійснюється спеціалізованими палатами інтелектуальної власності в загальних судах, що розглядають цивільні та кримінальні справи (першої та другої інстанції). Розкрито підстави пред’явлення позовів, проаналізовано види судових рішень та підходи до визначення санкцій.
Ключові слова: торговельна марка, цивільне судочинство, судова експертиза, судовий експерт, судовий наказ, позовне провадження, піратство, контрафакт

Мироненко Н. Деякі особливості правової охорони торговельних марок в країнах ЄС в контексті євроінтераційних процесів в Україні. У статті зазначається, що подальша підготовка України до членства в ЄС передбачає завершення всеосяжної трансформації всіх сфер. Один з векторів такої трансформації стосується торговельних марок як необхідного елементу вільного обміну товарами та послугами. Зазначається, що формування європейських стандартів щодо охорони та захисту торговельних марок у ЄС було зумовлене процесами глобалізації та інтеграції. Розкриваються окремі особливості правової охорони торговельних марок в Італії, Португалії, Швейцарії, Франції та інших країнах. Окрема увага приділяється охороні територіальних марок та їх співвідношенню з добре відомими марками.
Ключові слова: торговельна марка, країни ЄС, територіальні марки, національні бренди, охорона торговельних марок

Андрощук Г., Дорошенко О. Кодифікація права промислової власності Польщі: аналіз основних положень нового законопроекту.
Досліджено стан і тенденції правового регулювання у сфері інтелектуальної власності (ІВ), форми систематизації законодавства. Виділено моделі правового регулювання, подано класифікацію об’єктів ІВ. На прикладі Польщі проаналізовано структуру та зміст основних положень проекту закону Право промислової власності. Запропоновано шляхи систематизації законодавства у сфері промислової власності в Україні. Найбільш ефективним способом вирішення проблеми кодифікації є розроблення та прийняття Кодексу промислової власності, який би об’єднав і консолідував основні норми стосовно правової охорони прав промислової власності.
Ключові слова: інтелектуальна власність, промислова власність, кодифікація законодавства, інновації, винахідник, розмір збору, закон, патент, право ЄС

Борко Ю. Особливості обліку об’єктів права інтелектуальної власності у музеях. На сучасному етапі розвитку економіки України всім суб’єктам господарювання, у тому числі й музейним закладам важливо максимально ефективно використовувати всі джерела отримання доходу. Для музеїв як соціокультурних інститутів одним із основних джерел отримання доходу є ефективне використання музейних предметів. У сучасному світі спостерігається чітка тенденція перенесення акцентів з питань охорони музейних зібрань на питання розроблення та удосконалення обліку (бухгалтерського та фінансового) музейних експонатів, які містять об’єкти права інтелектуальної власності.
Вирішення завдань правового, наукового, облікового і фінансово-економічного забезпечення розвитку, комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності, які обліковуються як музейні цінності, є одним з основних чинників захисту культурних цінностей не тільки як матеріальних носіїв, а й їх комерціалізація як об’єктів права інтелектуальної власності.
Ключові слова: об’єкти права інтелектуальної власності, музейні предмети, облік, фінансово-облікова політика, музей, ліцензійний договір

Бакалінська О. Міжнародний трансфер технологій в умовах сучасних викликів. Глобалізація міжнародної економічної та технологічної співпраці підвищує значення міжнародного трансферу технологій. Саме завдяки йому відбувається поширення технологій як найважливішого ресурсу соціально-економічного розвитку. На міжнародно-правовому рівні міжнародний трансфер технологій регулюється нормами, що містяться в положеннях універсальних, регіональних та двосторонніх угод. Набуття Україною статусу країни-кандидата до вступу в ЄС обумовило необхідність імплементації норм європейського права до правової системи України.
У статті розглядаються основні проблеми узгодження норм конкурентного права з нормами законодавства із захисту інтелектуальної власності, зокрема у сфері трансферу технологій. Окрему увагу приділено аналізу злиттів і поглинань та інших форм трансферу технологій, а також виконанню Україною зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; визначено проблеми і тенденції подальшого вдосконалення нормативного врегулювання питань трансферу технологій у сфері публічних закупівель та державної допомоги. Визначається, що технічна допомога, яка надається Україні з боку держав-партнерів, потребує не тільки перегляду національних норм щодо трансферу технологій, а й створення нових норм міжнародного технічного співробітництва у військовій, технічній і медичній сферах. Зазначається, що доступ до новітнього обладнання і технологій може стати значним поштовхом для розвитку та відновлення держави, проте це потребує відпрацювання нових механізмів співпраці з міжнародними партнерами та підтримки з боку держави і бізнесу, зокрема в аспекті створення нових виробництв та спільних наукових досліджень, результати яких можуть стати основою для відновлення держави та багаторічного стратегічного партнерства.
Ключові слова: міжнародний трансфер технологій, інновації, Європейський Союз, імплементація

Глотов С. Вищий ІР-суд як елемент системи судоустрою в Україні. CONTRA SENTENTIAM. Автор статті висловлює сумніви стосовно доцільності існування в системі судоустрою України вищого суду з питань інтелектуальної власності як окремої судової інституції на підставі аналізу норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів», положень процесуальних кодексів, зарубіжного досвіду. Виявлені процесуальні та організаційні вади вказують на неспроможність позиції про те, що завдяки впровадженню такого спеціалізованого суду в систему судоустрою буде підвищено ефективність захисту інтелектуальної власності в Україні.
Метою статті є продемонструвати значність проблем, на які слід очікувати внаслідок функціонування Вищого ІР-Суду, та запропонувати альтернативний шлях для забезпечення ефективності захисту виключних прав.
Ключові слова: право інтелектуальної власності, Вищий ІР-Суд, судочинство, правова позиція, предмет доказування

 

№ 4 (126) 2022