Завантажити №4 2021 видання за посиланням.

Штефан А. Законодавство у сфері авторського права: оцінка ефективності. У статті розглянуті питання ефективності законодавства та критеріїв її оцінки. Визначено, що ефективністю законодавства є його здатність викликати для учасників суспільних відносин очікувані наслідки, зумовлені метою правових норм, у тому числі здатність задовольняти інтереси учасників цих відносин. Проаналізовано законодавство у сфері авторського права на предмет встановлення його якості, дієвості, достатності, дотримання у ньому техніко-юридичних вимог. Виявлено, що нормативно-правовим актам, які регулюють відносини, пов’язані із створенням і використанням творів, властиві проблеми з уніфікацією термінології, наявність колізій, прогалин, застарілих норм та норм, що є недієвими через відсутність механізму їх реалізації. Ці чинники негативно впливають на ефективність законодавства у сфері авторського права, а тому його удосконалення є одним із важливих напрямів нормотворчої діяльності.

Ключові слова: ефективність законодавства, критерії оцінки ефективності законодавства, авторське право, інтелектуальна власність

Троцька В. Позасудове врегулювання спорів відповідно до європейського законодавства про авторське право і суміжні права в єдиному цифровому ринку. У статті висвітлено питання практичного застосування норм законодавства, шо перебувають на перетині двох прав: авторського права та права на свободу інформації, преси. Здійснено аналіз судових рішень справ Spiegel Online GmbH v. Volker Bec тощо, які розглядалися судами Німеччини, а також Європейським судом (рішення від 29 липня 2019 року). Детально досліджено розʼяснення суду щодо застосування норм європейського та німецького законодавства про авторське право в частині винятків та обмежень цих прав з інформаційною метою. Проаналізовано рекомендації Європейського суду про допустимість вільного цитування за допомогою гіперпосилання. Здійснено порівняння норм європейського, німецького та українського законодавства у сфері авторського права в контексті обмежень майнових авторських прав, спрямованих на недопущення барʼєрів у свободі інформації, що висвітлюється ЗМІ.

Ключові слова: авторське право, свобода інформації, ЗМІ, винятки та обмеження прав, вільне використання творів з інформаційною метою, цитування, гіперпосилання

 

Костів О. Особливості розширеного колективного управління об’єктами авторського права і (або) суміжних прав за оновленим законодавством України. У статті досліджуються особливості розширеного колективного управління об’єктами авторського права і (або) суміжних прав. Аналізуючи сфери розширеного колективного управління, автор робить висновок про вірність позиції законодавця в питанні завершеності переліку таких сфер. Значна увага в дослідженні приділена питанням основних та додаткових організацій колективного управління, їх правовому статусу та аналізу категорії «конфлікт інтересів» в системі колективного управління.

Ключові слова: розширене колективне управління, авторське право і суміжні права, організація, акредитація, винагорода, відкликання прав

 

Зайківський О., Оністрат О. Роль інтелектуальної власності у забезпеченні обороноздатності держави (1 ч.). Розглянуто основні положення законодавства України, що визначає державну політику у сфері національної безпеки та оборони, стосовно врегулювання питань забезпечення обороноздатності держави. Досліджено роль інтелектуальної власності в усіх складових системи забезпечення обороноздатності України. Зазначено важливість забезпечення охорони інтелектуальної власності в процесі здійснення заходів з підвищення  обороноздатності держави та необхідність удосконалення відповідного законодавства. Запропоновано рекомендації з удосконалення нормативно-правового забезпечення національної безпеки та оборони з метою вирішення проблемних питань інтелектуальної власності в цій сфері.

Ключові слова: обороноздатність, інтелектуальна власність, нормативно-правове забезпечення

 

Волинець І. Адміністративні засади захисту прав інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції на ринку лікарських засобів в Україні. Стаття присвячена розгляду особливостей захисту прав інтелектуальної власності на ринку лікарських засобів за адміністративною процедурою. Автор вказує, що адміністративна процедура є спеціальною формою захисту, що передбачає звернення до державних органів за захистом порушених прав. Розглянуто основні державні органи, на які покладаються відповідні функції та до яких можна звернутися із заявою для вжиття заходів щодо захисту порушених прав. Акцентовано увагу на механізмах «post-grant opposition» та «pre-grant opposition». Обґрунтовано, що Апеляційна палата Національного органу інтелектуальної власності є компетентним та кваліфікованим органом, який здатен захистити права інтелектуальної власності.

Ключові слова: адміністративний захист прав інтелектуальної власності, недобросовісна конкуренція, ринок лікарських засобів, АМКУ, Апеляційна палата НОІВ, post-grant opposition, pre-grant opposition

 

Шульпін І. Поняття упущеної вигоди як складової поняття збитків у сфері інтелектуальної власності: категорія права та економіки. Стаття присвячена дослідженню та аналізу правової та економічної категорії «упущена вигода» у майновій сфері та у сфері інтелектуальної власності. У статті зіставляється поняття «упущена вигода» у майновій сфері та у сфері інтелектуальної власності відповідно до економічної та юридичної категорії. Наводяться головні терміни для визначення поняття «упущена вигода» у сфері інтелектуальної власності. За висновками дослідження формулюється поняття «упущена вигода» у сфері інтелектуальної власності. Стаття буде корисною для працівників МВС, судових експертів.

Ключові слова: майнові права інтелектуальної власності, об’єкт права інтелектуальної власності, суб’єкт права інтелектуальної власності, право володіння, користування та розпорядження правами інтелектуальної власності, договірні зобов’язання, недоговірні правовідносини

 

Бутнік-Сіверський О. Андрощук Г. Методологічні засади  патентного ландшафту в системі інтелектуальної національної безпеки. У статті досліджується інтелектуальна національна безпека у безпекознавстві як новий напрям розвитку, яка потребує розроблення теоретико-методологічних засад при отриманні результатів, що фіксуються в ході обґрунтування реальних зовнішніх та внутрішніх загроз. Аргументована потреба поглибленого дослідження розвитку дієвої методології інтелектуальної національної безпеки, до якої віднесено методи патентного ландшафту, що обумовило мету дослідження, якою стала методологія патентного ландшафту щодо економічної природи та закономірностей розвитку інтелектуальної національної безпеки у напрямі протидії внутрішнім та зовнішнім загрозам. Зазначено, що патентний ландшафт не є інструментом, який має ознаки завершеності, а розглядається як методологія дослідження, що включає методики здійснення пошуку та аналізу, оцінки отриманих результатів та їх ефективності впливу. Розглядається методологія дослідження патентного ландшафту для цілей інтелектуальної національної безпеки, яка спрямована на узагальнення методичних підходів для різних завдань протидії внутрішнім та зовнішнім загрозам у системі інтелектуальної національної безпеки, включає технологічний аналіз, конкурентний аналіз, територіальний аналіз і аналіз патентного портфоліо (запатентованих інтелектуальних активів) конкретної компанії або компаній та потребує конкретного  методичного забезпечення  і стандартизації звітування, а в окремих випадках встановлення нормативів або змістовних  обмежень. Методологія розглядається як масштабний варіант патентного пошуку та під кутом реального стану і перспективи трансформаційних процесів у напрямі дослідження загроз національній безпеці з використанням відомих світових баз патентної статистики та порівняльної економічної статистики для виявлення переваг або марнотратства фінансових і матеріальних ресурсів.

Ключові слова: інтелектуальна власність, національна інтелектуальна безпека, методологія дослідження, патентний ландшафт, порівняльна економічна статистика

 

Капіца Ю. Права інтелектуальної власності у договорах про співробітництво/виконання досліджень та розробок між науковими установами, університетами та підприємствами: частина перша Європейський Союз, США . Досліджується практика врегулювання відносин інтелектуальної власності у договорах про співробітництво/виконання досліджень і розробок (ДР) між науковими установами, університетами та компаніями в ЄС, США. Показано істотну роль, яка відведена в ЄС, США, на міжнародному рівні  розробленню та використанню модельних договорів ДР з різними варіантами застережень стосовно об’єктів права інтелектуальної власності. Визначено принципи розподілу прав інтелектуальної власності та використання результатів досліджень у договорах ДР, що доцільно застосовувати у практиці укладання договорів ДР в Україні.

Ключові слова: договори на виконання досліджень та розробок, договори про співробітництво з проведення досліджень, права інтелектуальної власності, університети, наукові установи

 

Падучак О. Правове врегулювання булінгу в національному законодавстві. У запропонованій до уваги статті проаналізовано новітні положення нормативно-правових актів України щодо профілактики та протидії булінгу. На підставі проведеного дослідження визначено проблемні моменти правового регулювання булінгу та сформульовано пропозиції з удосконалення чинного законодавства. Проведено аналіз розглянутих судами справ щодо притягнення до адміністративної, цивільно-правової відповідальності за вчинення булінгу, а також справ, що виникають із трудових правовідносин працівників закладів освіти, де встановлено факти булінгу.

Ключові слова: булінг, ознаки булінгу, форми булінгу, суб’єктний склад булінгу, діти, насильство в закладі освіти, булінг учасника освітнього процесу, антибулінгове законодавство, судова практика, відповідальність за булінг, профілактика булінгу

 

            

 

 

№ 4 (120) 2021