Скачати журнал “Теорія і практика інтелектуальної власності” № 4 (114) 2020

О. Довбиш Застосування доктрини США «work made for hire» у сфері інформаційно-комунікаційних технологій в Україні. Стаття присвячена дослідженню доктрини твору, зробленого на замовлення відповідно до правопорядку США. Висвітлено передумови формування, поняття, зміст доктрини «work made for hire», основні елементи та можливість застосування щодо ОПІВ у сфері ІКТ. Окрім цього, досліджено взаємозв’язок доктрини зі сферою інформаційно-комунікаційних технологій, з цією метою розглянуто кілька дійсних судових рішень США. Особливу увагу приділено порівнянню американської доктрини «work made for hire» з нормами українського законодавства, які регулюють аналогічні правовідносини в галузі права інтелектуальної власності. Проведено порівняння правового статусу автора і замовника в українському законодавстві та міжнародних договорах, ратифікованих Україною. Після дослідження рішень Верховного Суду України зроблено припущення щодо можливих перспектив розвитку судової практики, пов’язаної з розподілом права між автором і замовником на комп’ютерні програми як об’єкт авторсько-правових відносин. Автор дійшов висновку, що доктрина «work made for hire» суперечить імперативним нормам українського законодавства, а її застосування в договорах є нікчемним.

Ключові слова: твір, зроблений на замовлення; комп’ютерна програма;  авторське право; захист авторських прав; інформаційно-комунікаційні технології, інтелектуальна власність

О. Улітіна Кулінарні вироби як нетипові об’єкти авторського права.
Стаття присвячена дослідженню питання можливості охорони кулінарних виробів нормами авторського права. Зроблено аналіз норм законодавства України та деяких зарубіжних країн з авторського права, які тим чи іншим чином можуть бути використані щодо охорони прав на кулінарні вироби.

У статті розглянуто питання про те, чи можуть кулінарні вироби бути визнані похідними творами від оригінальних творів інших галузей мистецтва, наприклад, творів образотворчого мистецтва.

Визначено, чи може рецепт охоронятися нормами авторського права, та встановлено, як саме співвідносяться поняття «кулінарний виріб» і «рецепт».

Ключові слова: авторське право, нетипові об’єкти, охорона авторського права, кулінарні вироби

М. Вербенський, С. Филь Патентування секретних винаходів і корисних моделей як інструмент захисту Національних інтересів України.
У статті досліджено питання правової охорони секретних винаходів і корисних моделей у контексті захисту національних інтересів України. Проаналізовано національну процедуру набуття майнових прав на винаходи і корисні моделі. На основі порівняння механізму правової охорони прав інтелектуальної власності на відкриті та секретні технічні рішення висвітлено особливості набуття майнових прав на секретні винаходи (корисні моделі) та їх реалізацію. Окреслено деякі аспекти кримінальної відповідальності за незаконне використання прав на запатентовані секретні розробки.

Ключові слова: секретні винаходи та корисні моделі, патент, національні інтереси

О. Жихарев Особливості дослідження експертом промислових зразків з урахуванням змін до законодавства.
Здійснено короткий аналіз судової практики ЄС на предмет визначення ступеня свободи автора для промислових зразків, а також впливу визначеного ступеня свободи автора на загальне враження для інформованого користувача. Для аналізу в статті використано загальнодоступні бази даних рішень Апеляційної ради EUIPO та Суду Європейського Союзу, а також публікації європейських патентних фірм, що практикують у галузі охорони прав інтелектуальної власності. Аналіз включає короткий огляд суті справи з акцентом на визначення ступеня свободи автора та його впливу на кінцеве рішення.

Ключові слова: промисловий зразок, ступінь свободи автора, індивідуальний характер

О. Дорошенко, Л. Работягова Новий інститут права інтелектуальної власності в Україні — незареєстрований промисловий зразок.
У статті розглянуто основні положення інституту права інтелектуальної власності — незареєстрований промисловий зразок, який було введено в законодавство України шляхом імплементації положень статей 212−217 Глави 9 «Інтелектуальна власність» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони, та гармонізації з нормами законодавства ЄС у сфері правової охорони промислових зразків. Авторами проаналізовано особливості регулювання правової охорони  незареєстрованих промислових зразків, а саме: без реєстрації, на нетривалий термін, з обмеженим обсягом прав на кшталт правової охорони незареєстрованого промислового зразка Співтовариства, і показано, що деякі положення нового законодавства є неоднозначними та потребують подальшого роз’яснення в правозастосовній практиці.

Ключові слова: незареєстрований промисловий зразок, незареєстрований промисловий зразок Співтовариства, новизна, індивідуальний характер, перше доведення до загального відома

О. Зайківський, О. Оністрат Деякі питання захисту національних інтересів щодо інтелектуальної власності в процесі Євроатлантичної інтеграції.
Розглянуто деякі питання захисту національних інтересів щодо інтелектуальної власності в процесі євроатлантичної інтеграції, зокрема особливості охорони інтелектуальної власності в ході здійснення міжнародного військово-технічного співробітництва України залежно від специфіки цієї діяльності. Проаналізовано законодавство України, що регулює діяльність, пов’язану з військово-технічним співробітництвом. Зазначено важливість охорони інтелектуальної власності на всіх етапах військово-технічного співробітництва та необхідність удосконалення законодавства щодо врегулювання питань охорони інтелектуальної власності в оборонній сфері.

Ключові слова: інтелектуальна власність, оборонна сфера, обороноздатність, об’єкти права інтелектуальної власності, порушення прав інтелектуальної власності, озброєння та військова техніка, військово-технічне співробітництво

А. Шабалін Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності: теоретичні та практичні аспекти.
Статтю присвячено дослідженню правових аспектів цивільно-правового захисту права інтелектуальної власності. Розкрито основні способи цивільного захисту, як універсальні способи захисту, через призму захисту порушеного права на результати інтелектуальної діяльності. Приділено увагу дослідженню спеціальних способів захисту права інтелектуальної власності. Вказується, що застосування як універсальних цивільно-правових способів захисту, так і відповідно спеціальних відповідає принципу цивільної диспозиції.  У статті приділено увагу також питанню визначення критеріїв судової дискреції  щодо обрання судом при вирішенні справи способів захисту, які безпосередньо не передбачені в законі.

Ключові слова: цивільно-правовий захист, право інтелектуальної власності, порушення права інтелектуальної власності, ЄС

Бутнік-Сіверський О. Економіко-правові перспективи активізації діяльності наукових парків на шляху до неоекономіки.
Досліджуються та обґрунтовуються шляхом узагальнення наукової думки удосконалення правового регулювання наукових парків, що створюються з ініціативи вищих навчальних закладів та/або наукових установ з урахуванням економіко-правової перспективи активізації їх діяльності. Розглядається національний та закордонний досвід діяльності наукових парків. Наводиться зміст застосування засновницького договору про створення наукового парку та договору про партнерство субʼєктів господарювання з науковим парком. Зазначаються проблеми, які в процесі створення наукових парків і використання інноваційних розробок ще не вирішені. Наводиться класичний зміст підприємництва в інноваційній діяльності, що розглядається з позиції уточнення змісту інноваційної структури, в основу якої покладено комерціалізацію майнових прав інтелектуальної власності за їх видами, що є складовою процесу кругообігу інтелектуального капіталу з відповідним ефективним результатом. Обґрунтовується порядок формування статутного капіталу наукового парку, до якого вищі навчальні заклади та/або наукові установи не можуть використовувати майнові права на об’єкти інтелектуальної власності,  створені за рахунок бюджетних коштів, а можуть лише за умови укладання  ліцензійного договору із субʼєктом господарювання з недержавною та державною формою власності у якості переданих активів, що не потребує здійснення відчуження обʼєкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів. Пропонується використовувати цільові бюджетні кошти як початковий стартовий капітал, що надається на зворотних умовах до державного бюджету в разі закриття (ліквідації) наукового парку за рішенням засновників або на підставі рішення суду. Як альтернатива, у разі відсутності цільових бюджетних коштів, пропонується в якості джерела грошової суми вкладу до статутного капіталу наукового парку в якості стартового капіталу спрямувати частину спеціального фонду державного бюджету. Обґрунтовується створення офісу трансферу технологій, що буде структурним підрозділом вищих навчальних закладів та/або наукових установ, який буде займатися процесом подачі і розгляду патентної заявки і  у подальшому ліцензуванням. Зазначено, що науковий парк може бути засновником (співзасновником) малих інноваційних підприємств та укладати з ними договори про партнерство для виконання певних інноваційних проектів.

Ключові слова: інтелектуально-інноваційне середовище, науковий парк, засновницький договір, статутний капітал, майнові права інтелектуальної власності, ліцензійний договір, правовий статус

Т. Постригань Історія законодавчого регулювання інноваційного парку Швейцарії.
Стаття розкриває важливі історичні аспекти правового регулювання інноваційного парку Швейцарії, створення та діяльності науково-технологічних  парків.

Проведено аналіз розвитку швейцарського законодавства, що регулює наукові та технологічні парки, і досліджень учених з державно-правового регулювання елементів інноваційної структури держави, проблем  у правовому регулюванні діяльності, тенденцій подальшого розвитку інноваційного парку.

Ключові слова: науково-технологічний парк, інновація, законодавство

О. Кашинцева, М. Трофименко Інтелектуальна власність щодо даних терапії COVID-19 off-label і терапії незареєстрованими лікарськими засобами та доступ до лікування в умовах пандемії

Стаття присвячена питанням правової охорони даних, отриманих у результаті терапії COVID-19 лікарськими засобами off-label та з міркувань гуманності. Автори дотримуються позиції, що дані з використання оff-label чи з міркувань гуманності ліків у терапії коронавірусу, тобто дані, отримані в результаті солідаризованих клінічних досліджень, не підпадають під ознаки інформації, яка повинна захищатися від нечесного комерційного використання. Так, щодо застосування off-label за новим призначенням, то йдеться не про «нову хімічну речовину», оскільки лікарський засіб уже зареєстрований, а відтак відомий, а у випадку отримання даних у процесі використання з міркувань гуманності незареєстрованого лікарського засобу ця інформація виводиться з режиму комерційної таємниці позиціями ВООЗ та ЕМА, адже є від початку відкритою для використання. Відтак в обох випадках немає ознак «недобросовісного використання», як це передбачено у статті 39 Угоди ТРІПС. Авторами зроблено також висновок, що необхідним є гармонізувати вітчизняне законодавство у сфері інтелектуальної власності на лікарські засоби до законодавства ЄС у частині відповідності інтересам українського суспільства та забезпечення демонополізації доступу до лікування.

 Ключові слова: 

інтелектуальна власність, доступ до лікування, використання ліків з міркувань гуманності,  використання ліків off-label

 

 

 

№ 4 (114) 2020