image_pdfimage_print

Реформування законодавства

Кашинцева О. Національна патентна реформа у сфері охорони здоров’я на засадах верховенства прав людини
C. 6–15

Стаття присвячена питанням необхідності проведення патентної реформи у сфері охорони здоров’я на засадах верховенства прав людини. Автор обґрунтовує необхідність імплементування в національне патентне законодавство гнучких положень Угоди ТРІПС і необхідність розробки законодавства щодо примусового ліцензування винаходів у сфері фармації на засадах міжнародної практики.

Ключові слова: патентна реформа, охорона здоров’я, права людини, data exclusivity, примусове ліцензування, лікарські засоби

Авторське право

Петренко І. Особливості використання літературних творів, що перейшли до суспільного надбання: зарубіжний досвід та національна практика
C. 13–20

Автор статті досліджує питання, пов’язані із використанням творів, які перейшли до сфери суспільного надбання, зокрема літературних та їхніх інтелектуальних елементів. Здійснено порівняльний аналіз положень законодавства України, згідно з яким твори чи їхні інтелектуальні елементи є (або) переходять до творів суспільного надбання з подібними положеннями, які існують в зарубіжному законодавстві.

Ключові слова: авторське право, суспільне надбання, літературні твори

Коваленко Т. Управління авторськими та суміжними правами
C. 21–27

В Україні авторські і суміжні права охороняються відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», який зокрема охороняє «особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва — авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення — суміжні права». Автори творів науки, літератури, мистецтва, виконавці, виробники фонограм, відеограм, організації мовлення мають право створювати організації, які здійснюють управління майновими правами авторів та інших суб’єктів авторського права і суміжних прав на колективній основі. Ці організації одержали назву організації колективного управління майновими правами, які й досліджуються у статті.
Ключові слова: авторське право, колективне управління

Захист прав
Зайцева А. Проблеми визначення юрисдикції судів у сфері захисту прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг
C. 28–35

У статті розглянуто основні проблеми визначення підвідомчості справ судам у сфері захисту прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг. Автором статті запропоновано критерії розмежування судової юрисдикції у цій сфері. Приділено особливу увагу питанням підвідомчості справ про визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг, справам про відмову в наданні правової охорони цим об’єктам та справам з судового оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України. Автором проаналізовано нормативно-правові акти, доктринальні джерела, судову практику та зроблені пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.
Ключові слова: інтелектуальна власність, судовий захист, юрисдикція, підвідомчість, торговельні марки, знаки для товарів і послуг.

Судова експертиза

Петренко С. Обсяг конкретної експертної задачі при проведенні судової експертизи на відповідність винаходу (корисної моделі) умові патентоздатності «новизна»
C. 36–45

У статті розглянуто питання взаємозв’язку між обсягом конкретної експертної задачі, що вирішується при проведенні судової експертизи у справах про відповідність винаходу (корисної моделі) умові патентоздатності «новизна», та формулюванням (редакцією) питання, яке ставиться експерту.

На одному з етапів дослідження експерта у справах щодо визнання патенту на винахід (корисну модель) недійсним через його (її) невідповідність умові патенто-зданості «новизна», перевіряється відомість з рівня техніки сукупності всіх суттєвих ознак винаходу (корисної моделі) до дати подання відповідної заявки на ці об’єкти інтелектуальної власності, а якщо заявлено пріоритет, то до дати пріоритету. Якщо буде встановлена невідомість ознак незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі) з рівня техніки, то перевірка ознак залежного пункту не проводиться. Однак ця обставина, відповідно до доктрини патентного права щодо визначення обсягу правової охорони всією формулою винаходу (корисної моделі), не може виправдовувати редакцію питання на вирішення експертизи, що обмежуєексперта дослідженням ознак лише незалежного пункту.

Дослідження експертом усієї сукупності суттєвих ознак винаходу (корисної моделі), що містяться в незалежних і залежних пунктах формули, на предмет їх відомості з рівня техніки до дати подання відповідної заявки, а якщо заявлено пріоритет, то до дати пріоритету, також має сенс при проведенні судової експертизи у справах, де предметом позивних вимог є визнання патенту недійсним частково через його невідповідність умові патентоздатності «новизна» згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Отож, якщо предмет позивних вимог стосується визнання патенту на винахід (корисну модель) недійсним через невідповідність умові патентоздатності «новизна» або ж часткового визнання патенту недійсним з відповідним корегуванням незалежного пункту формули, то на вирішення експертизи необхідно ставити питання у такій редакції: «Чи містять надані на дослідження документи (матеріали справи № 000) відомості, згідно з якими сукупність ознак формули винаходу за патентом № 000 стала загальнодоступною (відомою) у світі з рівня техніки до дати подання заявки № 00000, а якщо заявлено пріоритет, то до дати пріоритету?».

Ключові слова: судова експертиза, корисна модель, критерії патентоздатності, новизна

Договірні відносини

Коваль І. Законодавче регулювання договірних відносин у сфері інтелектуальної власності: стан і напрями розвитку
C. 46–54

У статті проаналізовано норми чинного законодавства України, що регулює договірні відносини у сфері інтелектуальної власності. Виявлено особливості законодавчого регулювання договірних відносин в авторському праві та праві промислової власності. Визначено проблеми й перспективи вдосконалення законодавства про договори, пов’язані з передачею прав інтелектуальної власності. Як загальні напрями розвитку цього законодавства визначено законодавче забезпечення функціональної спеціалізації норм про договори у сфері інтелектуальної власності, а також нормативну регламентацію правових форм залучення прав інтелектуальної власності в інноваційну діяльність.

Ключові слова: договірні відносини, інтелектуальна власність

Економіка інтелектуальної власності

Андрощук Г., Давимука С. Арт-ринок і право слідування в ЄС та Україні: економіко-правовий аналіз
C. 55–65

Дається економіко-правовий аналіз і прогнозні оцінки розвитку світового й українського арт-ринку. Художній ринок розглядається як система культyрних і економічних віднoсин, які визначaють сферу пропозиції та попиту на твори мистецтва, грошову вартість творів мистецтва, а також інфраструктуру і специфічні види послуг, пов’язані з обслуговуванням цього ринку. Особливу увагу приділено становленню та розвитку економіко-правового інституту права слідування, аналізу ринку творів мистецтва ЄС порівняно з найбільшими ринками інших країн. Проаналізовано основні позитивні та негативні аспекти, зумовлені прийняттям Директиви 2001/84/ЄС «Про право слідування на користь авторів оригінальних творів мистецтва» (Resale Rights Directive). Робиться висновок про необхідність формування збалансованого ринку мистецтва України з країнами-членами ЄС щодо купівлі-продажу творів мистецтва, гармонізації національних положень права слідування з положеннями Директиви 2001/84/ЄС з урахуванням наявних проблем і викладеного досвіду щодо механізму його реалізації

Ключові слова: арт-ринок, авторська винагорода, обсяг продаж, право слідування, твори мистецтва

Погляд науковця

Харченко В. Протидія інтелектуальному піратству в Україні: забезпечення охорони прав інтелектуальної власності або спосіб впливу на державну політику та механізм недобросовісної конкуренції?
C. 66–77

У статті розглядаються питання застосування щодо України різноманітних обмежень у зовнішньоекономічній діяльності, пов’язаних з порушенням прав на об’єкти інтелектуальної власності. Аналізуються гносеологічні аспекти поширення в Україні інтелектуального піратства, державної політики протидії зазначеним посяганням, а також визначаються напрями та шляхи побудови в нашій країні інноваційного суспільства. Обґрунтовується, що здійснення різноманітного впливу на ІТ-сферу в Україні з боку як урядів деяких країн, так і неурядових об’єднань компаній-виробників інтелектуального контенту не зумовлене рівнем порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності в нашій державі, а залежить від конкретної політичної ситуації та має на меті зовнішній уплив на державну політику України. Водночас, такий уплив порушує і права на захист від недобросовісної конкуренції та призводить до суттєвого ускладнення (аж до знищення) виробництва ділового та розважального програмного забезпечення в Україні, а також спричиняє експлуатацію вітчизняних фахівців виключно в напрямі офшорного програмування (ІТ-аутсорсинг).

Ключові слова: детермінанти злочинів у сфері інтелектуальної власності, Міжнародний альянс інтелектуальної власності, IIPA, «Special 301» List, ІТ-аутсорсинг

Карпенко С. Повернення коштів за вкладами фізичних осіб банками, що перебувають у стадії ліквідації: фінансово-правові аспекти
C. 78–86

У статті розглядається проблема повернення коштів за вкладами фізичних осіб, розміщеними в банківських установах, які перебувають у стадії ліквідації. Аналізуються положення цивільно-правової науки та цивільного законодавства щодо під-ходів до регулювання договору банківського вкладу, виконання грошових зобов’язань. Також аналізуються підходи фінансово-правової науки та банківського законодавства до визначення прав і обов’язків банків, які виникають при наданні банківської послуги з обслуговування договору банківського вкладу. Розглядаються загальні засади функціонування національних систем страхування банківських вкладів. Аналізуються положення чинного законодавства з метою визначити пріоритет норм, закріплених банківським законодавством, щодо повернення гарантованих сум за вкладами фізичних осіб банками, що перебувають на стадії ліквідації.

Ключові слова: банківський вклад, банківські операції, ліквідації банку, гарантування вкладів фізичних осіб, національна система гарантування вкладів.

Куровський С. Щодо окремих аспектів гарантування державою правової охорони банківських відносин
C. 87

У статті аналізуються загальні підходи щодо трактування банківських відносин як об’єкта правової охорони. Розглядається вплив фінансових і економічних чинників на забезпечення стабільності банківської системи. Визначаються правові механізми, що впливають на розв’язання завдання забезпечення стабільності банківської системи. Визначаються напрями вдосконалення діяльності Національного банку України, зокрема щодо напрямі банківського регулювання та нагляду, аудиту, фінан-сового моніторингу тощо. Досліджується іноземний досвід правової охорони банківських відносин.

Ключові слова: банківська діяльність, банківські відносини, Національний банк України, правова охорона

№ 3 (83), 2015
Tagged on: