image_pdfimage_print

Завантажити Журнал «Теорія і практика інтелектуальної власності» №3, 2014

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Работягова Л.

Систематизація законодавства Португалії в сфері інтелектуальної власності

С. 5–11

В статті розглянута систематизація законодавства Португалії в сфері інтелектуальної власності. Найбільша увага приділена систематизації сфери промислової власності в вигляді окремого комплексного нормативно-правового акту «Кодексу промислової власності», що містить п»ять книг. Детально проаналізовано структуру та зміст книг, які регулюють правову охорону винаходів, корисних моделей, промислових зразків, торговельних марок, нагород, фірмових найменувань та емблем, найменувань походження та географічних зазначень, топографій напівпровідникових продуктів а також книг, присвячених загальним питанням адміністративних процедур, пов’язаних з набуттям прав на об’єкти промислової власності та їх захистом.

Ключові слова: інтелектуальна власність, законодавство Португалії

ЗАХИСТ ПРАВ

Штефан О.

Позов у справах, що виникають з авторських правовідносин

С. 12–25

Наукова стаття присвячена розкриттю специфіки позову по справам, що виникають з авторських правовідносин. Автор приділяє увагу не лише цивільній процесуальній природі позову в цивільних справах, а й звертає увагу на деякі його особливості, пов’язані із конкретним видом справи.

Ключові слова: вчення про позов, поняття позову, захист порушених і оспорених прав і законних інтересів, позовне провадження, цивільний процес.

Штефан А.

Зміна або припинення правовідношення як спосіб захисту авторського права

С. 26–32

У статті розкривається зміст правовідношення, зміна та припинення правовідношення як способу захисту авторського права в межах договірних відносин, які можуть бути змінені або припинені на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною і в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Ключові слова: правовідношення, порушення договору, захист авторського права

Бутнік-Сіверський О.

Документальні докази, які пов’язані зі збитками від неправомірного використання об’єктів права інтелектуальної власності

С. 33–44

Стаття присвячена питанням документальних доказів у сфері інтелектуальної власності при економічних дослідженнях, які пов’язані зі збитками від неправомірного використання об’єктів права інтелектуальної власності, з додержанням послідовності їх формування відповідно до вимог нормативно-правових актів України. Наводяться первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, форми бухгалтерської, податкової та статистичної звітності, що містять дані про майнові права інтелектуальної власності та/або дані про об’єкти права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, які повинні враховувати судові експерти, спеціалісти і слідчі при обґрунтуванні звинувачення щодо неправомірного використання об’єктів права інтелектуальної власності.

Ключові слова: документальні докази, неправомірне використання об’єктів права інтелектуальної власності, первинні документи

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ

Мацкевич О.

Співвідношення комерційного найменування та доменного імені

С. 45–53

Здійснено порівняльний аналіз комерційного найменування з доменним іменем, сформульовані пропозиції щодо покращення правової охорони комерційних найменувань, а також їх захисту від незаконного використання в доменних іменах.

Ключові слова: комерційне найменування, доменне ім’я, Інтернет, кіберсквоттинг

Ямпольска О.

Питання права товарних знаків, пов’язані з перепакуванням лікарських засобів в Європейському Союзі (англ.)

С. 54–63

Стаття присвячена проблемі перепакування лікарських засобів при їх паралельному імпорті в межах ЄС, причиною якого є різний рівень цін на лікарські засоби в країнах-членах ЄС. Для паралельного імпорту лікарських засобів потрібне отримання відповідного дозволу в країні-імпортері. Оскільки в законодавстві країн-членів ЄС у сфері паралельного імпорту фармацевтичних препаратів можуть міститися відмінні один від одного вимоги, в багатьох випадках необхідне перепакування лікарських засобів паралельним імпортером. У цій статті автор з’ясовує, в яких випадках таке перепакування є порушенням прав власників товарних знаків в ЄС.

Ст. 7 Директиви № 2008/95/ЕС від 22.10.2008 року «Про зближення законодавств держав-членів щодо товарних знаків і знаків обслуговування» встановлює принцип регіонального вичерпання прав у ЄС: власник товарного знака не може забороняти його використання для товарів, які під цим знаком були введені в торговий обіг у Співтоваристві власником або за його згодою (п. 1), крім випадків, коли для власника існують правомірні підстави заперечувати подальший збут товарів, зокрема, якщо після введення товарів у торговий обіг їх стан змінився або погіршився (п. 2).

Виняток, що міститься в п. 2 вищевказаної статті Директиви часто використовувався власниками товарних знаків у ЄС для можливої заборони перепакування лікарських засобів. Це призвело в 1974–2011 роках до появи цілої низки складних для тлумачення рішень з цього приводу, винесених судовими інстанціями ЄС.

Зокрема, в рішенні Суду ЄС у справі Bristol-Myers Squibb v Paranova встановлено п’ять основних умов, за яких власник товарного знака не може забороняти перепакування лікарських засобів: необхідність перепакування для виведення на ринок у країні-імпортері; відсутність впливу перепакування на первинний стан лікарського засобу в упаковці; чітка вказівка на новій упаковці перепаківника і виробника; відсутність ризику завдання шкоди репутації товарного знака або його власника презентацією перепакованого засобу; сповіщення власника товарного знака імпортером до виведення лікарського засобу на ринок.

Далі в статті автор пропонує системну та детальну класифікацію вимог, які містяться в різних рішеннях судових інстанцій ЄС, відповідно до п’ятьох умов, перерахованих вище, а також вдається до аналізу цих умов.

У результаті проведеного дослідження зроблено висновок про те, що, незважаючи на численні рішення судових інстанцій ЄС з питання перепакування лікарських засобів, залишається занадто багато ризиків нерівномірного застосування прецедентів національними судами держав-членів ЄС. Крім того, ці рішення здаються більш сприятливими для паралельних імпортерів, аніж для власників товарних знаків, на шкоду захисту прав інтелектуальної власності і, що є набагато серйознішим, на шкоду здоров’ю споживачів.

Ключові слова: товарні знаки, ЄС, лікарські засоби

Мішев М.

Охорона зарубіжних державних гербів, офіційних знаків, найменувань та емблем міжурядових організацій у Сполучених Штатах (англ.)

С. 64–70

У статті автор робить аналіз причин відмов у реєстрації знаків для товарів і послуг в США на підставі того, що в них використовуються прапори, герби або інші відмітні знаки іноземних держав.

Ключові слова: прапор, герб, офіційне найменування, товарний знак

№ 3 (77), 2014
Tagged on: