Завантажити №3 2021 видання за посиланням.

Н. Федорова Правове регулювання діяльності роботи рекламних агентств в контексті права інтелектуальної власності. У статті розкрито правові засади регулювання реклами, відносини між суб’єктами рекламної діяльності в контексті права інтелектуальної власності, правове регулювання відносин у сфері реклами, зокрема розглянуто види договорів у рекламній діяльності. Обґрунтовано необхідність удосконалення правового регулювання рекламної діяльності. Розглянуто специфіку правовідносин, що виникають у зв’язку зі створенням та розповсюдженням реклами. Досліджено аспекти немайнових прав інтелектуальної власності (права на ім’я та права на збереження цілісності твору).

Ключові слова: реклама, правове регулювання, суб’єкти рекламної діяльності, права споживачів, рекламне законодавство, прихована реклама, порівняльна реклама

Самоловова Н. Незареєстрований промисловий зразок в індустрії моди. З метою гармонізації правовідносин у сфері інтелектуальної власності з країнами членами Євросоюзу в Україні набув чинності закон «Про охорону прав на промислові зразки», у якому з’являється новий термін — незареєстрований промисловий зразок, подібний до незареєстрованого промислового зразка Співтовариства. У статті наведено приклади рішень судів ЄС, що розглядають справи, пов’язані з використанням незареєстрованих промислових зразків в індустрії моди, і проаналізовано стан захисту прав інтелектуальної власності в індустрії моди в Україні.

Ключові слова: промисловий зразок, інтелектуальна власність, незареєстрований промисловий зразок, незареєстрований промисловий зразок Співтовариства, новизна, індивідуальний характер

 

Зайківський О., Оністрат О. Державна політика національної безпеки та питання інтелектуальної власності. Розглянуто теоретичні аспекти розроблення державної політики національної безпеки і оборони України. Досліджено необхідність визначення актуальних проблем у цій сфері та врахування питань інтелектуальної власності в цих процесах. Визначено, що ефективна реалізація державної політики національної безпеки неможлива без усебічного аналізу впливу питань інтелектуальної власності на сферу національної безпеки і оборони України. Вказано на важливість здійснення подальших досліджень щодо розроблення єдиного підходу з удосконалення системи охорони інтелектуальної власності та визначення її як складової сфери забезпечення національної безпеки і оборони України, розроблення відповідних рекомендацій з вирішення проблемних питань інтелектуальної власності та нейтралізації джерел загроз під упливом розвитку сфери інтелектуальної власності в структурі національної безпеки і оборони України.

Ключові слова: державна політика, національна безпека, інтелектуальна власність

 

Г. Дорожко, А. Ромашко, Л. Кравець, О. Поладько Сучасні підходи до охорони науково-технічної інформації, як результату інтелектуальної творчої діяльності. Стаття присвячена термінам, що стосуються науково-технічної інформації. Приділено особливу увагу інформації, яка має комерційну цінність та є об’єктом права інтелектуальної власності. Виявлено розбіжності законодавства щодо визначення понять «ноу-хау», «комерційна таємниця» та «раціоналізаторська пропозиція», що впливає на їх комерціалізацію. Проаналізовано практику порушень конфіденційності інформації. Проаналізовано послугу ВОІВ щодо цифрових міток часу і стандарти з систем управління якістю та інформаційною безпекою. Надано рекомендації з управління інформацією.

Ключові слова: науково-технічна інформація, інтелектуальна власність, комерційна таємниця, винахід, корисна модель, раціоналізаторська пропозиція, WIPO PROOF, система управління

 

Андрощук Г. Штучний інтелект: економіка, інтелектуальна власність, загрози (2 ч.).  У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучного інтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності (ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироблено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід’ємної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучного інтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для економіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовий феномен у структурі правовідносин, новий об’єкт для правового регулювання. Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведено аналіз розглянутих судами справ, по’’язаних з проблемою правосуб’єктності ШІ, вивчено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпеки кримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки. Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним із ключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економіки України.

Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність, регулювання, кібербезпека,  ризики, загрози, національна безпека

 

Кодинець А., Мурашко А. Відеогра у системі інтелектуальної власності: поняття та особливості правової охорони. Стаття присвячена дослідженню суттєвих для правового захисту особливостей відеогри як об’єкта права інтелектуальної власності. Висвітлено доцільність використання понять, закріплених в українському законодавстві для визначення комп’ютерної програми, аудіовізуального твору, електронної (цифрової) інформації, стосовно поняття «відеогра». Порівняно поняття «відеогра» із суміжним поняттям «мультимедійний твір». Особливу увагу приділено зв’язкам компонентів відеогри між собою та самою відеогрою, складності побудови режиму охорони інтелектуальної власності. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про те, що відсутність законодавчої фіксації визначення поняття «відеогра» негативно позначається на охороні відеоігрових продуктів існуючим режимом захисту комп’ютерних програм як літературних творів. Запропоновано визначення відеогри, що відповідає сучасним вимогам суспільства та відеоігрової індустрії.

Ключові слова: відеогра, право інтелектуальної власності, комп’ютерна програма, програмне забезпечення, цифрова інформація, електронна інформація, мультимедійний твір, аудіовізуальний твір

 

А. Шабалін Процесуальні питання визначення судом ефективного способу захисту у цивільних справах. Статтю присвячено дослідженню цивільно-процесуальних аспектів застосування обрання судом належного та ефективного способу захисту порушеного права в рамках власної судової дискреції. Приділено увагу дослідженню правової природу цивільно-правового захисту, вивчено існуючі доктринальні позиції, нормативну базу в рамках обраної теми. Встановлено особливості реалізації судом дискреційних повноважень щодо застосування ефективного способу захисту порушеного приватного права. Визначено межі застосування означеної дискреції в рамках вирішення цивільної справи. У підсумку знайшли своє визначення основні критерії обрання судом ефективного способу правового захисту.

Ключові слова: цивільно-процесуальний захист, суд, ефективний спосіб захисту, цивільний процес

 

 

№ 3 (119) 2021