№ 3 (125) 2022

Завантажити №3 2022 видання за посиланням.

Штефан О. Поняття і значення принципів цивільного процесуального права в умовах воєнного стану. Розкрито зміст і подано визначення принципів цивільного процесуального права, його співвідношення з іншими спорідненими поняттями та межі їх застосування. Проаналізовано особливості здійснення деяких процесуальних дій в умовах воєнного стану в контексті реалізації принципу відкритості цивільного судочинства. Розкрито особливості судових викликів та повідомлень на період дії воєнного стану; викладено думку автора щодо запропонованого механізму реалізації принципів відкритості цивільного судочинства, рівності та справедливості, правової визначеності.
Ключові слова: принципи цивільного процесуального права, принципи цивільного судочинства, воєнний стан

Штефан А. Цитування у творах, що створюються креативними індустріями. Стаття містить науково-практичний аналіз цитування у творах, що створюються креативними індустріями. Розглянуто законодавчі умови, додержання яких необхідне для того, щоб використання уривків з інших творів здійснювалося правомірно. Визначено мету, з якою можуть використовуватися цитати, обґрунтовано співвідношення між обсягом використання твору та поставленою метою, висвітлено зміст викладення цитати в автентичному формулюванні і суть творів критичного, полемічного, наукового та інформаційного характеру як таких, до яких можуть включатися цитати. На прикладі матеріалів практики окреслено основні помилки, що допускаються у тлумаченні меж і порядку цитування аудіовізуальних творів (зокрема, передач організацій телевізійного мовлення), фотографічних та музичних творів.
Ключові слова: цитування, цитата, вільне використання творів, креативні індустрії, авторське право, інтелектуальна власність

Троцька В. Обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм відповідно до законодавства України та ЄС. Стаття присвячена дослідженню питань, що стосуються обмеження майнових прав виконавців і виробників фонограм. Проаналізовано норми Закону України «Про авторське право і суміжні права». Акцентовано увагу на особливих умовах застосування положень про обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм у порівнянні з нормами про обмеження майнових прав авторів. Описано особливості застосування окремих випадків вільного відтворення фонограм та зафіксованих у них виконань з метою навчання та наукових досліджень. Проведено правовий аналіз відповідних положень, визначених у міжнародних конвенціях у сфері суміжних прав. Опрацьовано норми, передбачені в законах країн ЄС. Зроблено висновок, що існує потреба в удосконаленні норм Закону України «Про авторське право і суміжні права». Запропоновано зміни до цього закону.
Ключові слова: авторське право; суміжні права; обмеження прав виконавців, виробників фонограм; виконання; фонограми; примусові ліцензії

Дорошенко Д. Особливості спортивного коментаря як об’єкта авторського права. У статті міститься аналіз правової природи спортивного коментаря як результату творчої діяльності коментатора та, відповідно, можливості надання такому коментарю правового захисту. На основі судових рішень країн ЄС, а також США й України розглянуто підходи до вирішення спорів, що виникають навкруг коментаря спортивної події та визначення творчого внеску коментатора в підготовці й проведенні телетрансляції спортивної події та в залученні до неї глядацької аудиторії. Розглянуто практичну доцільність визначення спортивного коментаря як об’єкта авторського права в контексті посилення правового захисту спортивної трансляції.
Ключові слова: спортивний коментар, коментатор, трансляція спортивної події, програми організацій мовлення, промова, творча діяльність

Дроб’язко В. Охорона технічних засобів захисту та інформації про управління правами в Європейському Союзі. У статті досліджуються правові аспекти охорони технічних засобів захисту та інформації про управління правами в Європейському Союзі. Зобовʼязання відносно зазначеного захисту вперше передбачені статтями 11 і 12 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі — ВОІВ) про авторське право та 18 і 19 Договору ВОІВ про виконання і фонограми. Проаналізовано положення статті 6 «Зобов’язання, пов’язані з технологічними засобами» та 7 «Зобов’язання щодо інформації про управління правами», глави 3 Директиви 2001/29/ЄС від 22 травня 2001 року про гармонізацію певних аспектів авторського права і суміжних прав у інформаційному суспільстві. Зроблено висновок, що зазначені зобов’язання служать технічним додатком до виключних прав, передбачених законами про авторське право і суміжні права. Розглянуто відповідні законодавчі положення держав-членів ЄС: Німеччини, Австрії, Греції, Данії. Обґрунтовано можливість захисту в Україні технічних засобів захисту та інформації про управління правами.
Ключові слова: авторське право, твір, виконання, фонограма, технічні засоби захисту, інформація про управління правами, цифрові мережі

Андрощук Г. Проблеми патентування винаходів, створених з використанням штучного інтелекту: доктрина і практика (ч.2). У роботі досліджено динаміку розвитку світового ринку штучного інтелекту (ШІ), патентну активність у цій сфері, проблемні питання, що виникають у зв’язку з патентуванням винаходів, створених з використанням ШІ. Розглянуто аспекти формування доктрини і вироблення політики у сфері інтелектуальної власності (ІВ) та ШІ. Проаналізовано особливості експертизи патентоспроможності винаходів, створених з використанням ШІ у різних юрисдикціях (ЄПВ, США, Німеччина, Китай), зарубіжне законодавство, доктринальні позиції та судову практику в цій сфері. Як показує аналіз проекту «Штучний винахідник», заявки DABUS із зазначенням системи ШІ як винахідника, подані в 17 юрисдикціях, у більшості були відхилені на рівні відомств ІВ та за результатами оскаржень у судовому порядку. У цілому заявнику не вдалося переконати суди та відомства ІВ своєю аргументацією, попри відмінності національного законодавства та патентних систем. Розглянуто основні положення законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» стосовно врегулювання відносин, які виникають щодо винаходів і корисних моделей, створених з використанням штучного інтелекту». Зроблено висновок, що закон «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» виключає комп’ютерні програми із патентованих обʼєктів. Констатується їх меншість у загальній кількості поданих заявок і виданих патентів. За період 1980 − 2018 років було опубліковано лише 740 таких заявок (1,26 % загальної кількості). Правила складання, подання і розгляду заявки на винахід (корисну модель) в Україні є застарілими і не відображають аспектів ШІ. Лише комплексний підхід (зміни до законодавства й удосконалення експертизи) дасть можливість вирішити цю проблему.
Ключові слова: інтелектуальна власність, штучний інтелект, винахідник, програмне забезпечення, експертиза, патент, цифрова трансформація

Коваленко Т. Реєстрація торговельної марки у країнах Європейського Союзу. Розвиток процесів економічної інтеграції країн Європи зумовив необхідність створення єдиної системи правової охорони торговельних марок, оскільки це має сприяти формуванню загального ринку, умовами якого є можливість конкуренції та вільне переміщення товарів і послуг на території європейських країн. Одним із правових інструментів для виконання цих умов є торговельна марка, яка повинна використовуватися на території ЄС. Створення загального економічного простору країн Європи увійшло в протиріччя з національними законодавствами кожної з країн-членів Євросоюзу. Тому виникла потреба у створенні єдиної європейської системи охорони торговельних марок.
Отримання захищеної торговельної марки Європейського Союзу необхідне для успішної стратегії захисту бренду. З моменту створення система торговельних марок ЄС стала одним з найбільш важливих інструментів, доступних юридичним та фізичним особам, які мають намір ефективно захистити свої права на торговельні марки у Європі.
Ключові слова: торговельна марка, реєстрація, Регламент, країни-учасниці Європейського Союзу

Музика-Стефанчук О. Fintech-стартапи в Україні у контексті розвитку цифрової економіки. Стаття присвячена окремим проблемам сучасної цифрової економіки. Особлива увага приділяється розвитку Fintech-стартапів в Україні. Аналізується зарубіжний досвід створення та впровадження Fintech-стартапів. Розглядаються причини збитковості Fintech проектів в Україні та інших країнах.
Розглядаються особливості інноваційного вітчизняного мобільного банкінг-проекту Monobank (з 2017 р.).
Досліджуються історичні приклади створення «віртуальних» банків у США та Німеччині. Доведено, що виникнення віртуальних банків стало передумовою для створення онлайн-банкінгу (e-banking, online banking), що дозволяє особі керувати своїм банківським рахунком (рахунками).
Розглядається діяльність UNIT.City — інноваційного парку в Україні у галузі fintech-галузі. Окрема увагу приділяється мобільним додаткам доповненої реальності.
Аналізуються типові проблеми, з якими зіштовхуються розробники fintech-стартапів.
Ключові слова: фінанси, банк, віртуальний банк, цифрова економіка, Fintech, стартап, рахунок, фінансова установа

Сенюта І. Національні нормотворчі тенденції у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту. Висвітлено стратегічні вектори розвитку національного законодавства у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту крізь призму аналізу нормативно-правової бази України та проєктних актів. На підставі Рішення Ради Європейського Союзу (CFSP) 2019/1296 від 31 липня 2019 року розкрито проблеми у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту в Україні, на основі проєктного законодавства визначено шляхи їх подолання. Проаналізовано спільну площину для дослідження безпекової проблеми і фармацевтичної діяльності — тематику антибіотикорезистентності та нормативні заходи протидії їй.
Ключові слова: біологічна безпека, біологічний захист, антибіотикорезистентність, проєкт Закону України «Про біологічну безпеку та біологічний захист», єдине здоров’я, біологічні агенти

Кашинцева О., Іолкін Я. Інтелектуальна власність як складова біобезпеки держави в сфері охорони здоров’я: постановка проблеми та визначення ключових напрямів дослідження в умовах війни. Стаття присвячена новій темі наукового дослідження «Інтелектуальна власність як складова біобезпеки держав у сфері охорони здоровʼя». Дослідження розпочалося в січні 2022 року на базі відділу дослідження інтелектуальної власності та прав людини у сфері охорони здоровʼя НДІ інтелектуальної власності НАПрН України (далі — Інститут). Керівниками теми є директор Інституту Олександр Дорошенко та завідувачка зазначеного відділу Оксана Кашинцева, які розробили ідеї наукового напряму, що має міждисциплінарний характер, синергетичний предмет дослідження, яким охоплюються особливості адміністрування сфери охорони здоров’я, визначення ролі та місця інтелектуальної власності в забезпеченні біологічної безпеки держави як через вивчення її інституціональних спроможностей, так і через розроблення правових механізмів забезпечення доступу до засобів біологічного захисту держави.
Ключові слова: інтелектуальна власність, біобезпека, охорона здоров’я, біотехнології, лікарські засоби, гнучкі положення угоди ТРІПС, винятки з питань безпеки