Завантажити №2 2022 видання за посиланням.

Штефан О. Принцип гласності і відкритості судового процесу та його повне фіксування технічними засобами в цивільному судочинстві України. У статті обґрунтовується актуальність та необхідність подальшого поглибленого наукового дослідження принципу гласності та відкритості судового процесу і його повне фіксування технічними засобами в цивільному судочинстві України; доводиться об’єктивний зв’язок між принципами цивільного судочинства та процесами, що відбуваються у суспільстві, між принципами, предметом та методом галузі права, а також між самими принципами, які утворюють систему. Висвітлено підходи ЄСПЛ до розуміння окремих положень принципу гласності та відкритості судового процесу і його повне фіксування технічними засобами.

Ключові слова: принцип гласності та відкритості судового процесу і його повне фіксування технічними засобами, принципи цивільного судочинства, цивільне судочинство, інформація з обмеженим доступом, механізм правового регулювання

 

Шабалін А. Про деякі аспекти систематизації законодавства у сфері права інтелектуальної власності. Наукова стаття присвячена окремим питанням систематизації права інтелектуальної власності. У ході дослідження приділено увагу зарубіжним правовим моделям регулювання інтелектуальної власності. Проаналізовано доктринальні підходи до необхідності запровадження в українське законодавства спеціального кодифікованого акта у сфері права інтелектуальної власності. Наголошується, що це дасть змогу нівелювати нормативну неузгодженість, виробити єдині правові підходи до регулювання інтелектуальної власності. Позитивним моментом кодифікації також є те, що остання дає можливість виключити з правової бази значну кількість підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі застарілих. Вказано, що одним із сучасних напрямів систематизації законодавства про інтелектуальну власності є детальна регламентація правовідносин, що виникають у цифровій сфері.

Ключові слова: право інтелектуальної власності, кодифікація, законодавство, цивільне право, систематизація права інтелектуальної власності

 

Улітіна О. Правова охорона літературних творів в креативних індустріях. Стаття присвячена питанням охорони літературних творів та її значенню для розвитку креативних індустрій. У статті розглянуто питання міжнародно-правової охорони літературних творів та особливості їх охорони в Україні. Проведено аналіз норм міжнародного та українського законодавств, які стосуються питань охорони літературних творів. На основі цього аналізу визначено умови надання правової охорони літературним творам. Розглянуто питання визначення впливу правової охорони літературних творів на розвиток креативних індустрій в Україні.

Ключові слова: літературні твори, авторське право, право інтелектуальної власності, креативні індустрії, об’єкти авторського права

 

Федорова Н. Реклама як об’єкт авторського права. У статті розкрито питання щодо такого складного об’єкта авторського права як реклама. Проаналізовано чинне законодавство та судову практику, обґрунтовано, що елементи реклами повинні характеризуватися ознаками оригінальності, унікальності та неповторності. Визначено, що окремі елементи реклами можуть отримувати самостійну правову охорону як нормами авторського права, так і поза межами авторського права.

Ключові слова: реклама, елементи реклами, авторське право, структура реклами

 

Дроздов О., Потоцький М. Правові та організаційні засади створення вищого суду з питань інтелектуальної власності. Аналіз правового та організаційного забезпечення створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності виявив наявність наукової проблеми щодо відсутності реалізації конституційного положення, згідно з яким вищі спеціалізовані суди можуть діяти відповідно до закону, відсутності Закону України «Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності», а також спеціальних процесуальних норм, які мають забезпечувати діяльність цього суду з розгляду судових справ щодо прав інтелектуальної власності.

Метою статті є аналіз ключових правових та організаційних проблем створення ВСПІВ, основних положень проєкту спеціального закону щодо цього суду, виявлення прогалин процесуального права та розроблення пропозицій щодо їх змістовного наповнення.

Ключові слова: судочинство, право інтелектуальної власності, Вищий суд з питань інтелектуальної власності, право Європейського Союзу

Андрощук Г. Проблеми патентування винаходів, створених з використанням штучного інтелекту: доктрина і практика (ч.1). У роботі досліджено динаміку розвитку світового ринку штучного інтелекту (ШІ), патентну активність у цій сфері, проблемні питання, що виникають у зв’язку з патентуванням винаходів, створених з використанням ШІ. Розглянуто аспекти  формування доктрини і вироблення політики у сфері інтелектуальної власності (ІВ) та ШІ. Проаналізовано особливості експертизи патентоспроможності винаходів, створених з використанням ШІ у різних юрисдикціях (ЄПВ, Китай, США, Німеччина), зарубіжне законодавство, доктринальні позиції та судову практику з цієї проблеми. Як показує аналіз проекту «Штучний винахідник», заявки DABUS із зазначенням системи ШІ як винахідника, подані в 17 юрисдикціях, у більшості були відхилені на рівні відомств ІВ та за результатами оскаржень в судовому порядку. У цілому заявнику не вдалося переконати суди та відомства ІВ своєю аргументацією, попри відмінності національного законодавства та патентних систем. Розглянуто основні положення законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» щодо врегулювання відносин, які виникають щодо винаходів і корисних моделей, створених з використанням штучного  інтелекту». Зроблено висновок, що закон «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» виключає комп’ютерні  програми із патентованих об’єктів. Констатується їх меншість у загальній кількості поданих заявок і виданих патентів. За період 1980−2018 років було опубліковано лише 740 таких заявок (1,26 % загальної кількості). Правила складання, подання і розгляду заявки на винахід (корисну модель) в Україні є застарілими і не відображають аспектів ШІ. Лише комплексний підхід (зміни до законодавства й удосконалення експертизи) дасть можливість вирішити цю проблему.

Ключові слова: інтелектуальна власність, штучний інтелект, винахідник, програмне забезпечення, експертиза, патент, цифрова трансформація

 

Череп А., Воронкова В., Череп О. Цифрова трансформація суспільства як необхідна умова його інноваційного розвитку. Обґрунтовано, що до 2025 року цифрова трансформація торкнеться всіх сфер життєдіяльності більшості країн світу. Встановлено, що розвиток цифрової економіки нерозривно пов’язаний з формуванням інноваційно-інформаційного суспільства. Доведено, що в основу цифрової трансформації покладено розуміння використання інноваційних інформаційних технологій, що має результатом якісні зміни в суспільних відносинах, спрямованих на підвищення якості послуг та показників продуктивності праці. Виокремлено цілі та стратегічні напрями цифрової трансформації. Узагальнено переваги та недоліки цифровізації економіки України.

Ключові слова: інформація, інформаційні технології, цифровізація, принципи, цілі, інновації, трансформація, інтеграція, стандартизація, стратегічні напрями

 

Дорошенко О., Дорожко Г., Ромашко А., Юрчишин О.,  Кравець О. інновації та управління ними — ключ до досягнення цілей сталого розвитку. Інновації властиві будь-якій сфері діяльності людини і можуть бути застосовані у процесі досягнення цілей сталого розвитку. Однак творець чи роботодавець творця часто не належним чином супроводжують інновацію на різних етапах її життєвого циклу, здійснюють її охорону та комерціалізацію.

Дослідженні проблеми в досягненні цілей сталого розвитку, пов’язаних з інноваціями, управління інноваціями з урахуванням вимог законодавства та стандартів з систем управління.

Міжнародне та національне законодавство у сфері інтелектуальної власності, стандарти з систем управління є дуже важливими. Результати роботи ґрунтуються на аналізі публікацій, чинного законодавства та існуючих стандартів з різних систем управління.

Ключові слова: інновації, управління інноваціями, інтелектуальна власність, системи управління, стандарти з систем управління

 

Олейнікова Л. Взаємозв’язки між рівнями конкурентоспроможності. Проаналізовано точки зору науковців щодо конкурентоспроможності; теоретико-методичні підходи до визначення конкурентоспроможності, конкурентоспроможності підприємства, регіону та держави. Визначено  взаємозвʼязок між рівнями конкурентоспроможності. Виокремлено основні види та фактори конкурентоспроможності при її визначенні, враховано рівні інноваційного розвитку та конкуренції; відображено вплив діяльності учасників ринку та терміни досягнення конкурентних переваг на ньому. Обґрунтовано характеристики конкурентоспроможності продукції, технології, підприємства, регіону та держави.

Ключові слова: конкурентні переваги, конкуренція, взаємозвʼязок, конкурентоспроможність, держава, регіон, технологія, продукція, фактори

 

Тарасенко Л. NFT — новітній цифровий об’єкт авторського права чи форма вираження твору. Стаття присвячена висвітленню актуальних питань правової охорони NFT. Доведено, що в окрему групу об’єктів авторського права доцільно виділити нові цифрові об’єкти, які зʼявляються впродовж останніх років — NFT, мультимедійні твори, відеоігри (комп’ютерні ігри), інтернет-сайт, блокчейн та інші. Обґрунтовано, що NFT — це форма вираження (існування) об’єкта авторського права, а NFT-твір (фотографія, відео, картина, малюнок, музика тощо) за наявності оригінальності (творчого характеру) є об’єктом авторського права, який зафіксований у специфічній цифровій токенізованій формі. Доведено, що більшість спорів щодо NFT повинні вирішуватися з урахуванням висновків судових експертиз у сфері інтелектуальної власності та комп’ютерно-технічної експертизи.

Ключові слова: NFT, авторське право, твір, токен, блокчейн, цифрове середовище, судова експертиза

№ 2 (124) 2022