Завантажити №2 2021 видання за посиланням.

Троцька В. Правові аспекти використання бібліотеками та іншими закладами творів, що вийшли з комерційного обороту. Стаття присвячена дослідженню норм Директиви Європейського парламенту та Ради № 2019/790 про авторське право і суміжні права в єдиному цифровому ринку, а саме: положень про дозволене використання творів, що вийшли з комерційного обігу, бібліотеками та іншими закладами культурної спадщини. Здійснено детальний аналіз норм цієї директиви ЄС, а також положень, визначених у законах окремих європейських країн. Розглянуто подвійний механізм дозволеного використання творів, що вийшли з комерційного обігу, запропонований для врегулювання відносин, спрямованих на некомерційне відтворення (оцифрування) творів зазначеними закладами в інтересах суспільства. Зроблено порівняльний огляд відповідних норм законодавства ЄС та України у сфері авторського права і суміжних прав.

Ключові слова: авторське право; твори, що вийшли з комерційного обігу; заклади культурної спадщини; винятки та обмеження; репрезентативні організації колективного управління

 

Прилипко Д. Штучний інтелект та авторське право. Щоденне створення нових комп’ютерних програм зумовлює появу все більшої кількості питань щодо авторського права на твори, створені за допомогою штучного інтелекту. У статті проаналізовано прогалини законодавства України стосовно регулювання авторських прав на твори, створені за допомогою штучного інтелекту. Досліджено законодавство та судову практику зарубіжних країн. Запропоновано шляхи подолання недоліків у законодавстві України.

Ключові слова: авторське право, твір, штучний інтелект, комп’ютерна програма

 

Пономарьова О. Досвід країн ЄС щодо етичних аспектів патентування біотехнологій у сфері медицини та фармації. У статті проведено дослідження щодо патентування біотехнологічних винаходів у сфері медицини і фармації. Проаналізовано позитивні аспекти біотехнологій у вказаній сфері, які дають можливість хворим людям будь-якої нозології отримати шанс на життя та (або) вирішити проблеми зі здоров’ям за допомогою сучасних прогресивних наукових досягнень у медицині та фармації. Однак сучасні біотехнологічні досягнення ставлять перед винахідниками вимоги дотримання критеріїв етичності та соціального сприйняття винаходів, створених за допомогою генної інженерії, живої матерії тощо.

Ключові слова: патентування, етика, біотехнологічні винаходи, медицина, фармація, здоров’я

Зайківський О., Оністрат О. Охорона інтелектуальної власності в процесі євроатлантичної інтеграції. Розглянуто питання охорони інтелектуальної власності в процесі євроатлантичної інтеграції. Проаналізовано законодавство України, що регулює діяльність, пов’язану з міжнародним науково-технічним і військово-технічним співробітництвом. Зазначено важливість охорони інтелектуальної власності та необхідність удосконалення законодавства щодо врегулювання питань охорони інтелектуальної власності у процесі цього співробітництва. Запропоновано здійснити низку заходів з метою вирішення проблемних питань захисту національних інтересів у процесі вказаного співробітництва.

Ключові слова: євроатлантична інтеграція, інтелектуальна власність, науково-технічне співробітництво, військово-технічне співробітництво

Зосименко О. Договори керованого доступу як новий правовий механізм забезпечення доступу до лікарських засобів. Стаття присвячена впровадженню в національне законодавство нового правового механізму доступу до лікарських засобів, а саме — договорам керованого доступу. Встановлено широке застосування договорів керованого доступу в європейській договірній практиці. Укдження договорів керованого доступу.

Проаналізовано положення нормативно-правових актів стосовно договорів керованого доступу та виділено їхні особливості. На підставі проведеного дослідження сформульовано пропозиції з удосконалення чинного законодавства.

Ключові слова: договір керованого доступу, доступ до лікарських засобів, інноваційні лікарські засоби, медичний імунобіологічний препарат, забезпечення лікарськими засобами

Шабалін А. Процесуальні питання звернення до суду у справах про захист права інтелектуальної власності. Стаття присвячена дослідженню процесуальних питань стадії звернення до суду у справах про захист права інтелектуальної власності. У ході дослідження проаналізовано питання підсудності в означеній категорії судових справ, встановлено особливості підсудності таких позовів, форму та зміст позовної заяви. На підставі результатів дослідження запропоновано власні теоретичні підходи та вироблено пропозиції з удосконалення процесуального законодавства щодо можливості запровадження альтернативної підсудності стосовно деяких категорій справ про порушення права інтелектуальної власності.

Ключові слова: захист права інтелектуальної власності, суд, ГПК України, ЦПК України, Європейський суд з прав людини

Андрощук Г. Штучний інтелект: економіка, інтелектуальна власність, загрози (1 ч.). У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучного інтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності (ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироблено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід’ємної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучного інтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для економіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовий феномен у структурі правовідносин, новий об’єкт для правового регулювання. Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведено аналіз розглянутих судами справ, по’’язаних з проблемою правосуб’єктності ШІ, вивчено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпеки кримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки. Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним із ключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економіки України.

Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність, регулювання, кібербезпека,  ризики, загрози, національна безпека

Бутнік-Сіверський О., Дорожко Г. Методологія трансферу технологій в сфері інтелектуальної власності: економіко-правова природа походження та визначення окремих термінів. У статті розглянуто методологію трансферу технологій з позиції економіко-правового змісту у сфері інтелектуальної власності. Зазначено, що досі немає єдиного визначення трансферу технологій, оскільки науковці різних галузей трактують його через особливості своєї сфери діяльності. На загальному рівні розглянуто сферу технології як народження технологій, їх видів та зрілості, що є об’єктами трансферу, з урахуванням особливостей державного регулювання у сфері трансферу. Саме у сфері технології народжується винахід (корисна модель) як результат інтелектуальної, творчої діяльності людини. Цей процес повʼязують з матеріальними носіями технологій, або нематеріальне явище переходить у матеріальний стан. З трансфером технології повʼязують перехід  до технічних засобів, технологічних процесів, комп’ютерних мереж. Він розглядається з позиції права як вид комунікацій між суб’єктами господарювання на основі договірних відносин. Визначено, що з позиції методології трансферу технологій та їх складових поглибленого дослідження потребує проблема походження технологій та природи її створення, що має значення для встановлення автора/ів (власника/ів) результату інтелектуальної, творчої діяльності у сфері інтелектуальної власності. Головна мета технології може бути досягнута тільки за наявності кількісної оцінки довершеності процесу та якості продукту. Технологія користується двома типами моделей: ідеальні об’єкти фундаментальних наук, на базі яких сформульовано найбільш загальні закони та закономірності природознавчих наук, та ідеальні об’єкти власне самої технології, на базі яких складено морфологічні описи окремих стадій (технологічних операцій) та функціональні описи структури технологічних ліній. Нові локальні технології (інноваційні технології) є результатом винаходів, корисних моделей у сфері технологій, які мають конкретного/их автора/ів (винахідника/ків) і стають обʼєктом трансферу. Запропоновано зміни та доповнення до термінів статті 1 Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій»: «нематеріальні активи» «об’єкт технології», «складова технології» та «технологія», які знайшли більш нове та системне відображення.

Ключові слова: поняття «трансфер технології», сфери технологій, локальні та базові технології, обʼєкт трансферу, договірні відносини, інтелектуальна власність

Дорошенко Д. Правові основи використання об’єктів права інтелектуальної власності у спортивній діяльності. У статті міститься огляд нормативно-правових актів, що регулюють відносини у спортивній діяльності в розрізі використання об’єктів права інтелектуальної власності у сфері спорту. На основі аналізу законодавства України, міжнародних договорів і особливостей локальної нормотворчості визначено проблемні аспекти розпорядження об’єктами права інтелектуальної власності у вітчизняному спорті. Окреслено світові тенденції, що розкривають специфіку використання об’єктів права інтелектуальної власності у спорті та повинні стати орієнтиром для законодавця та спортивних організацій України.

Ключові слова: спортивна діяльність, правове регулювання спортивної діяльності, закони тимчасової дії, паразитичний маркетинг, право на образ, іміджеві права, локальна нормотворчість

Кашинцева О. Фармацевтичний націоналізм як інструмент забезпечення доступу до лікарських засобів. Пандемії COVID-19. Фармацевтичний націоналізм проявляється в якісному та кількісному аспектах. У контексті якісного прояву фармацевтичного націоналізму йдеться про формування нової протекціоністської політики держав до локальних виробників ліків, створення преференцій і переваг, звільнення через міжнародно-правові інструменти від патентної монополії. Кількісний аспект фармацевтичного націоналізму полягає в пріоритетності задоволення потреби внутрішнього ринку лікарських засобів у кількості, що відповідає біологічній безпеці окремої держави, незважаючи на інтереси решти світу. У статті також порушено питання необхідності формування фармацевтичного націоналізму в Україні.

Ключові слова: фармацевтичний націоналізм, доступ до ліків, примусове ліцензування, виключення з прав інтелектуальної власності

 

 

№ 2 (118) 2021