Завантажити №1 2022 видання за посиланням.

Штефан А. Удосконалення законодавства України про авторське право у контексті досвіду держав-членів ЄС. У статті розглянуто досвід деяких держав-членів ЄС (Австрії, Болгарії, Греції, Естонії, Італії, Литви, Польщі, Португалії, Фінляндії, Хорватії) щодо акумулювання у законах про авторське право не лише загальних норм про правову охорону творів, права автора, строк їх дії і способи цивільно-правового захисту, а й спеціальних норм, що стосуються створення і використання творів в окремих сферах діяльності, порядку державної реєстрації і спадкування майнових прав на твори та інших аспектів, пов’язаних з авторським правом. Зроблено висновки, які з підходів, реалізованих у законодавстві зазначених держав, доцільно використати як напрями удосконалення законодавства України про авторське право.

Ключові слова: законодавство, правове регулювання, авторське право, Європейський Союз, інтелектуальна власність

Майданик Л. NFT: приватно-правовий погляд через зв’язок із авторським правом. Стаття присвячена дослідженню питань невзаємозамінних токенів (NFT) як нового інструменту. Здійснюється спроба визначити правове розуміння невзаємозамінних токенів з точки зору приватного права. Обґрунтовується позиція про можливу зобов’язальну природу NFT. Досліджується можливість набуття авторських прав на твір, у зв’язку з яким NFT створено, а також виникнення права слідування. Зроблено висновок про те, що NFT не є об’єктом авторського права, однак можливе використання творів щодо NFT у розумінні авторського права.

Ключові слова: NFT, авторське право, віртуальні активи, невзаємозамінні токени

 

Федорова Н. Структура телевізійного формату та характеристика його елементів як аудіовізуального твіру. У статті розкриті питання щодо такого складного об’єкту авторського права як телеформат. Телеформат розглядається як вид аудіовізуального твору, аналізується його структура та характеристика його елементів. Зокрема, розкрито сутність зовнішнього вираження телеформату та проаналізовано природу внутрішніх елементів телеформату.

Проаналізовано чинне законодавство та судову практику, обґрунтовано, що елементи телеформату мають характеризуватися ознаками оригінальності, унікальності, та неповторності.

Запропоновано критерії за якими можливо встановити неправомірне запозичення чужих ідей, сюжетів, фабул тощо, а також елементів, які впливатимуть у подальшому на визначення  загального обсягу правової охорони формату.

Доведено, що всі елементи телеформату пов’язані між собою і утворюють єдину структуру, яка має здатність до багаторазового використання, що забезпечує відтворення телеформату у формі, що дозволяє його впізнавати.

Ключові слова: телеформат, елементи телеформату, аудіовізуальний твір, авторське право, структура телеформату

 

Троцька В. Позасудове врегулювання спорів згідно з європейським законодавством  про авторське право і суміжні права в єдиному цифровому ринку. У статті розглянуто питання позасудового врегулювання спорів, передбачені в Директиві Європейського Парламенту та Ради 2019/790 про авторське право і суміжні права в єдиному цифровому ринку, а також в інструкції до статті 17 цієї Директиви ЄС. Проаналізовано права та обов’язки всіх сторін правовідносин, пов’язані з використанням об’єктів авторського права і суміжних прав у цифровій мережі: правовласників, користувачів, провайдерів. Окрему увагу приділено дослідженню обов’язків провайдерів блокувати доступ та видаляти вказані об’єкти у разі порушення прав. Розглянуто механізм позасудового врегулювання спорів. Вказано на проблемні питання, що можуть виникати в ході практичного застосування положень статті 17 Директиви ЄС. Зроблено огляд національного законодавства у сфері авторського права і суміжних прав у контексті доцільності врахування відповідних норм європейського законодавства.

Ключові слова: авторське право, провайдери, правовласники, користувачі, контент, завантаження, інтерактивне надання доступу до контенту, позасудове врегулювання спорів

 

Дорошенко О., Петренко В., Дорожко Г. Напрями підвищення ефективності судової експертизи у справах щодо об’єктів інтелектуальної власності. Стаття присвячена питанням визначення напрямів підвищення ефективності судової експертизи порушених прав на об’єкти інтелектуальної власності. Розкрито суть поняття «ефективність», яке можливо використовувати для процесів судової експертизи з урахуванням особливостей об’єктів інтелектуальної власності. Наголошено, що в юридичній практиці поняття «ефективність» не має цілей визначення цінності процесів та технологій. Обґрунтована пропозиція, що ефективність експертиз у справах щодо об’єктів інтелектуальної власності може бути підвищена шляхом більш активного залучення до проведення експертиз фахівців у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, які не є атестованими судовими експертами.

Ключові слова: ефективність судової експертизи, експертний висновок, удосконалення законодавчої бази судової експертизи, міжнародний ринок інтелектуальної власності, підготовка та перепідготовка кадрів судових експертів, стандартизація методик дослідження

 

Зайківський О., Оністрат О.  Стан формування та реалізації державної політики щодо забезпечення охорони інтелектуальної власності при розробленні озброєння та військової техніки. Розглянуто законодавчі акти, що формують державну політику в оборонній сфері України, стосовно забезпечення охорони інтелектуальної власності та захисту державних інтересів. Досліджено стан реалізації зазначених питань при розробленні озброєння та військової техніки. Визначено, що ефективна реалізація державної політики національної безпеки неможлива без усебічного аналізу впливу питань інтелектуальної власності на обороноздатність України. Обґрунтовано важливість удосконалення  державної політики стосовно захисту державних інтересів щодо інтелектуальної власності при розробленні озброєння та військової техніки.

Ключові слова: державна політика, національна безпека, інтелектуальна власність

Андрощук Г., Работягова Л. Технології  розпізнавання обличчя: проблеми регулювання в Україні. У роботі досліджено технологічні тренди біометричних технологій, зокрема технології розпізнавання облич (FRT), алгоритм роботи FRT, сферу її застосування. Проаналізовано розробки київської школи розпізнавання образів, правову базу застосування FRT в Україні, подано авторське визначення FRT, яка використовується в режимі реального часу з метою ідентифікації, аутентифікації, верифікації людини. Досліджено стан дотримання вимог законодавства про захист персональних даних в Україні, законодавче забезпечення їх захисту під час здійснення відеоспостереження, реформи національної системи захисту персональних даних. Виявлено ризики та проблеми, що виникають через відсутність належного регулювання FRT в Україні, запропоновано шляхи їх вирішення.

Ключові слова: біометрична ідентифікація, відеоспостереження, персональні дані, технологія розпізнавання облич, штучний інтелект

 

Опанасенко А. Ретроспективний та перспективний аналіз розвитку розуміння та забезпечення прав корінних народів України. У статті детально проаналізовано процес становлення та розвитку проблематики прав корінних народів у незалежній Україні. Особливу увагу приділено відповідним положенням Конституції України та їх тлумаченню. Описано законотворчий процес та законодавчі ініціативи, що передували прийняттю Закону України «Про корінні народи України» 21 липня 2021 року. З’ясовано особливості нормативно-правових актів України, якими регулюються права корінних народів, їх взаємозв’язок та подальший вплив на загальний розвиток досліджуваної проблематики. Права корінних народів розглянуто крізь призму юридичних та політичних процесів сучасності, зокрема, Кримської платформи.

Ключові слова: корінні народи, корінні народи України, кримські татари, караїми, кримчаки, гагаузи, представництво, правовий статус, Україна, Кримська платформа, Кримське Ханство, Кримська Народна Республіка, Автономна Республіка Крим, місто Севастополь, Крим, Севастополь, конституція, Закон України «Про корінні народи України», Меджліс кримськотатарського народу, Курултай кримськотатарського народу, самовизначення, мова, культура, традиції, історія, народ, ідентичність, окупація, деокупація, геноцид, депортація, депортація кримських татар

№ 1 (123) 2022