Скачати журнал “Теорія і практика інтелектуальної власності” № 1 (111) 2020

Майданик Л.

Винятки та обмеження з майнових авторських прав: баланс приватного і публічного інтересів

DOI: https://doi.org/10.33731/12020.200227

С. 5-12

Стаття присвячена дослідженню питань балансу приватного та публічного інтересів через поняття винятків та обмежень з майнових авторських прав. Проаналізовано поняття вільного використання творів, що застосовується у законодавстві України, а також винятки та обмеження з авторських прав, притаманні авторському праву Європейського Союзу. Здійснено характеристику триступеневого тесту Бернської конвенції та його значення для авторського права України та ЄС. Триступеневий тест як один із засобів забезпечення балансу приватного та публічного інтересу в авторському праві може застосовуватися у законотворчій діяльності та в ході вирішення судом конкретного спору.

Ключові слова: винятки та обмеження авторських прав, вільне використання творів, баланс інтересів

Федорова Н.

Телеформат чи телепрограма?

DOI: https://doi.org/10.33731/12020.200250

С. 13-20

У статті розглянуто природу телеформату. Проаналізовано термін «формат», досліджено, що він поширився в телевізійному середовищі як професійний, робочий термін на початку XXI століття. Розглянуто відмінності телеформату від телепередачі. Виокремлено два основних типи телеформатів. Зроблено висновок, що телеформат — це складний об’єкт телевізійного виробництва, що являє собою сукупність певних елементів, комбінація яких є характерною саме для цього телевізійного продукту та яка надає йому здатності до ідентифікації серед інших однорідних об’єктів.

Ключові слова: телевізійний формат, телевізійна програма, типи телеформатів, інтелектуальна власність

 

А. Кодинець, А. Сідоренко

Правова охорона географічних зазначень: новели зазаконодавством України

DOI: https://doi.org/10.33731/12020.200251

С. 21-28

У статті розглянуто особливості правової охорони географічних зазначень в Україні. Визначено основні міжнародні та національні нормативно-правові акти, що стосуються цієї сфери. Проаналізовано основні зміни норм національного законодавства у галузі їх правової охорони, які набули чинності з 1 січня 2020 року і стали одним зі шляхів до адаптації актів національного законодавства до права Європейського Союзу згідно із зобов’язаннями України після підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Визначено проблеми та перспективи охорони прав на географічні зазначення на сучасному етапі.

Ключові слова: географічні зазначення, правова охорона, Угода про асоціацію з Європейським Союзом, назва місця походження, зазначення походження, право інтелектуальної власності, конкурентоспроможні продукти

 

Т. Коваленко

Торговельна марка як засіб комунікації

DOI: https://doi.org/10.33731/12020.200252

С. 29-34

Торговельні марки сучасності — це усталені форми корпоративної культури. Така культура розповсюджується на різноманітні сторони соціальних взаємозв’язків — правових, економічних, комерційних, культурних тощо. Торговельні марки є візитівками компаній. Такі марки, серед іншого, виконують комунікативну функцію, зокрема заявляють і вигідно представляють власників компаній, формують імідж товарів і послуг, досягати лояльності споживачів тощо. Успіх компаній повинен підтримуватися проведенням постійної комунікативної політики.

У статті розглядаються деякі комунікативні властивості таких торговельних марок, як упаковка (у контексті цієї статті — об’ємна торговельна марка).

Ключові слова: комунікація, об’ємна торговельна марка, упаковка

 

К. Оверковський

Особливості звернення стягнення на права  промислової власності як предмет застави

DOI: https://doi.org/10.33731/12020.200253

С. 35-49

Статтю присвячено особливостям звернення стягнення на права промислової власності як предмет застави. Проаналізовано спеціальну юридичну літературу і положення чинного законодавства у сфері застави прав промислової власності та процедури звернення стягнення. На підставі проведеного дослідження узагальнено способи звернення стягнення, притаманні заставним правам промислової власності, запропоновано такий позасудовий спосіб стягнення як укладення договору (застереження в договорі) про задоволення вимог заставодержателя. Ураховуючи специфіку майнових прав промислової власності сформовано певні пропозиції з удосконалення стягнення таких прав у процедурі виконавчого провадження. Запропоновано доповнення чинного законодавства у вищевказаній сфері суспільних відносин.

Ключові слова: застава, майнові (виключні) права, промислова власність, звернення стягнення, досудовий спосіб стягнення, виконавче провадження

 

О. Бутнік-Сіверський

Теоретичні засади нейтралізації внутрішніх та зовнішніх джерел загроз національній безпеці під впливом розвитку сфери інтелектуальної власності за цільовою спрямованістю синапсу

DOI: https://doi.org/10.33731/12020.200256

С. 50-65

У статті узагальнюються теоретичні питання сутності, трактування, висвітлення ознак, структури та чинників національної безпеки як системного поняття. Розглядається національний інтерес держави до національної безпеки як визначальне джерело формування стратегічної мети, стратегічних завдань, обʼєкта спрямувань і напрямів розвитку нації. Акцентується увага на тому, що інтелектуальна та інноваційна безпека, науково-технічна безпека, а також нейтралізація внутрішніх та зовнішніх джерел загроз національній безпеці розглядаються як самостійні складові елементи структури національної безпеки і як такі, що пронизують інші елементи структури за принципом дифузії залежно від наявних завдань. Зазначено, що нейтралізація внутрішніх джерел загроз і захисту від зовнішніх загроз неможлива без участі держави як самостійної інституції, яка проводить системну цільову політику та реалізує її у вигляді організаційного механізму сприяння нейтралізації загроз, посилаючи дієвий імпульс значимості проведення відповідних організаційних заходів з обовʼязковою зворотною інформацією досягнутого результату. Саме тут прослідковується синапс у вигляді зʼєднання зі структурою національної безпеки шляхом надання сигналів до певних керівних центрів творчої та винахідницької діяльності з передаванням зворотного сигналу певному центру сприйняття цільових завдань національної безпеки на різні щаблі  ієрархії державного управління, що є головною умовою нейтралізації внутрішніх та зовнішніх джерел загроз національній безпеці. Тут досягається  встановлення нейронної функції (проведення сигналів) за аналогією в системі управління на мікро-, мезо- та макрорівнях реальної економіки та національної правої системи інтелектуальної власності, повʼязаної з цільовим завданнями національної безпеки. Розглядається вплив сфери інтелектуальної власності на розвиток теорії національної безпеки в напрямі двох взаємопов’язаних видів національної безпеки — внутрішню та зовнішню, які мають свої особливості.

Ключові слова: теорія безпекознавства, національна безпека, внутрішні та зовнішні джерела загроз, засади нейтралізації, сфера інтелектуальної власності, синапс

 

О. Чомахашвілі

Охорона прав інтелектуальної власності на звукові торговельні марки

DOI: https://doi.org/10.33731/12020.200258

С. 66-71

У статті розглянуто умови надання правової охорони звуковим торговельним маркам. Проаналізовано огляд практики набуття таких прав. Окреслено випадки доцільності подання заявки для отримання правової охорони на звукову торговельну марку. Виявлено проблемні аспекти у процедурі проведення експертизи. Зроблено прогноз імовірності підвищення інтересу до звукових торговельних марок. Надано рекомендації з удосконалення деяких положень нормативно-правових актів у сфері набуття прав на звукові торговельні марки.

Ключові слова: звукові позначення, торговельна марка, знак для товарів і послуг,  інтелектуальна власність

 

К. Ткаленко

Теоретичні основи  правового регулювання ринку образотворчого мистецтва в Україні

DOI: https://doi.org/10.33731/12020.200260

С. 72-87

Стаття присвячена характеристиці ринку образотворчого мистецтва як правовій категорії. Визначено тенденції та особливості торгівлі результатами художньої творчості, на підставі чого виокремлено основні принципи відносин у сфері ринку образотворчого мистецтва, а саме: рівність сторін, вільне волевиявлення та відкритість комунікацій. Запропоновано поняття ринку образотворчого мистецтва як правового явища. Розглянуто умови визнання учасника культурних відносин суб’єктом торгового процесу. Доведено, що характерними рисами творів образотворчого мистецтва як об’єктів ринкових відносин є унікальність, оригінальність та естетичне призначення.

Ключові слова: ринок мистецтва, торговий процес, культурні відносини, авторське право, твір образотворчого мистецтва

 

Х. Іваницька

Правове регулювання створення та діяльності інноваційних кластерів в Україні

DOI: https://doi.org/10.33731/12020.200261

С. 88-93

В статті здійснено огляд нормативно-правової бази, на основі якої здійснюється створення та функціонування інноваційних кластерів як об’єднання об’єктів інноваційної інфраструктури України. Під час викладу матеріалу здійснюється узагальнений огляд законодавчих актів, що уможливлюють ефективне функціонування інноваційних кластерів, здійснюється їх класифікація за цільовим призначенням у контексті нормативно-правового регулювання досліджуваного об’єкта. Висвітлюються недоліки нормативно-правової бази функціонування інноваційної інфраструктури. Формуються пропозиції щодо потенційних шляхів вдосконалення її положень.

Ключові слова: інновація, кластер, інноваційна інфраструктура, правове регулювання

 

А. Петренко

Об’єктний склад бази даних державного земельного кадастру

DOI: https://doi.org/10.33731/12020.200262

С. 94-100

Стаття присвячена з’ясуванню правової сутності поняття «об’єкти бази даних Державного земельного кадастру» та відмежування його від терміну «об’єкти Державного земельного кадастру». Автором з’ясовується структура об’єктів бази даних Державного земельного кадастру, а також здійснюються спроби оптимізувати розуміння цієї структури для юридичного теоретичного та практичного розуміння. Окрема увага приділяється здійсненню критичного аналізу структурних елементів об’єктів бази даних Державного земельного кадастру.

Ключові слова: база даних, Державний земельний кадастр, Державний кордон, земельна ділянка, об’єкти бази даних, система обліку, геоінформаційна система, адміністративно-територіальні одиниці, кадастровий облік, відомості про землі

 

 

 

 

№ 1 (111) 2020